Розглянуто роль біологічно активних речовин алелопатичного походження - ФРС + Г-II у взаємодії з контрастними за стійкістю сортами гороху і фітофагами. Підвищеною біологічною активністю і різноманітністю реакцій трофопартнерів на симбіоз відрізняються стійкі та пластичні сорти гороху, здатні бути вихідним матеріалом для селекції на адаптивний потенціал агроценозів.

Установлено видовий склад і динаміку популяцій збудників фузаріозу й аскохітозу гороху залежно від гідротермічних умов. Розроблено метод визначення стійкості зразків гороху до збудника фузаріозної кореневої гнилі, який полягає в інокуляції насіння гороху цими збудниками та передбачає вивчення мінливості морфометричних показників у одинадцятидобових рослин під впливом патогенів. Визначено широкий діапазон мінливості основних господарськи цінних ознак у стійких до фузаріозу й аскохітозу колекційних зразків гороху, що доводить необхідність ідентифікації стійких форм серед різноманітного колекційного та вихідного матеріалу. Проведено генетичний аналіз стійкості до збудників фузаріозу й аскохітозу. Виявлено специфічність кореляцій між селекційно цінними ознаками та стійкістю до збудників захворювань. За умов східної частини Лісостепу України створено новий високопродуктивний вихідний матеріал гороху з підвищеною стійкістю до фітопатогенів, який вкористовується у селекційному процесі. Виділено 10 нових стійких до фузаріозу та темноплямистого аскохітозу ліній.

Індекс рубрикатора НБУВ: П213.3-271.2

Рубрики:

Горох

Шифр НБУВ: Ж69512/Б. Пошук видання у каталогах НБУВ