Розглянуто сутність та призначення експортного потенціалу регіону. Систематизовано існуючі теоретичні моделі визначення експортного потенціалу регіону, умови його формування та реалізації. Узагальнено світовий досвід стимулювання реалізації експортного потенціалу регіону. Здійснено позиціонування регіонів України за рівнем їх експортного потенціалу. Окреслено структуризацію експортної політики регіону, що надає змогу проаналізувати її елементи та їх взаємозв'язок у рамках ефективного використання експортного потенціалу регіону. Визначено елементний склад експортної стратегії розвитку регіону шляхом уточнення її мети та конкретизації окремих завдань, відповідних засобів реанімації. З метою досягнення визначених відповідними державними програмами цілей і завдань та забезпечення стійкого розвитку регіону обгрунтовано вибір функцій механізму реалізації експертного потенціалу.

Спрогнозовано й проаналізовано організаційно-економічне забезпечення розвитку відновлюваної енергетики та її вплив на зв'язані сфери економіки. Проаналізовано незалежність інвестиційної активності відновлюваної енергетики від коливань цін на енергоносії, представлено динаміку співвідношення традиційних і відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), що визначається конкуренцією всередині сектора ВДЕ та ілюструється динамікою здешевлення інноваційних технологій. Обгрунтовано динаміку зниження вартості вітрової та сонячної енергії, разом з цим проаналізовано співвідношення зниження субсидування ЄС ВДЕ. Визначено очікувані позитивні ефекти від активного впровадження ВДЕ в нашій країні. Принципове значення має й обгрунтування механізмів розподілу субсидій, стимулюючих інноваційний розвиток ВДЕ, у зв'язку з чим представлено найбільш ефективні заходи для реалізації цих процедур. Висвітлено політику підтримки відновлюваних джерел енергії, проаналізовано емісію життєвих циклів різноманітних технологій, освітлено схеми підтримки відновлюваних джерел енергії, визначено перспективні напрями розвитку нетрадиційних відновлюваних джерел енергії в Україні.

Досліджено теоретико-методологічні засади соціально-економічного розвитку суб'єктів реального та фінансового секторів економіки в умовах трансформаційних зрушень (ТЗ). Висвітлено теоретико-прикладні особливості розвитку соціально-трудових відносин в умовах ТЗ. Проаналізовано тенденції фінансування системи вищої освіти України. Розкрито проблеми функціонування та розвитку реального сектору економіки в період ТЗ національного господарства. Визначено особливості інноваційно-інвестиційного розвитку національної економіки в умовах її трансформації. Запропоновано матричну модель вибору інноваційно-інвестиційної стратегії промислових підприємств. Значну увагу приділено питанням розвитку фінансового ринку в період ТЗ національної економіки та проблемі забезпечення фінансово-економічної безпеки суб'єктів господарювання у трансформаційній економіці. Проведено аналіз взаємозалежності показників фінансової звітності банків України. Подано інформацію про трансдисциплінарну методологію дослідження економічної безпеки України та її регіонів в умовах глобалізації.

Проаналізовано в натурі та за допомогою історичної картографії історичні ареали забудови міжвоєнного часу в Тирасполі під час його перебування у статусі столиці Молдавської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки у складі України та виявлено 2 основних періоди у розвитку міста. З'ясовано, які чинники відігравали роль у формуванні архітектурного середовища окресленого періоду. За допомогою іконографії розроблено графічні реконструкції первісного вигляду громадських і житлових будівель.

Досліджено теоретико-методологічні та прикладні засади стратегічного управління розвитком альтернативної енергетики в національній економіці Україні. Узагальнено та конкретизовано характерологічні аспекти альтернативної енергетики як підгалузі паливно-енергетичного комплексу. Сформовано теоретико-методологічний підхід до розвитку альтернативної енергетики. Виокремлено напрями вдосконалення енергетичної політики України. Удосконалено організаційний механізм стратегічного управління розвитком альтернативної енергетики України. Розроблено концепцію стратегічного управління розвитком альтернативної енергетики України. Обґрунтовано інституціональне забезпечення альтернативної енергетики в Україні. Визначено необхідність формування системи енергетично-логістичних кластерів як елементу стратегічного управління розвитком альтернативної енергетики.

Здійснено обгрунтування концепції агентської теорії з позиції фінансового менеджменту в напрямі констатації агентської проблеми, що існує між власниками і агентами на увазі різнобічних інтересів в умовах розсіювання акціонерного капіталу в корпоративних структурах. Розглянуто масштаб і вплив внутрішніх агентських конфліктів на фінансові результати діяльності корпорації, їх причетність до реалізації прийомів і інструментів фінансового менеджменту. У зв'язку з цим виникає потреба систематизації агентських відносин, спираючись на поділ агентських відносин на вертикальні і горизонтальні, що в сукупності утворюють систему зовнішніх і внутрішніх відносин, а також доповнення класифікації агентських протирічу частині зіткнень інтересів між функціональними підрозділами корпорації, головним офісом і філіями, головною організацією і дочірніми підприємствами, посилення ролі фінансових індикаторів і фінансових важелів у вирішенні агентської проблеми на основі розподілу операційного, чистого, реінвестованого прибутку, що дозволяє не тільки структурувати внутрішньокорпоративні взаємодії, розкрити специфічні характеристики протиріч між менеджментом і власниками корпорації з приводу розподілу фінансових ресурсів і визначити характер негативних фінансових наслідків для власників корпорації, а й задати напрямок розвитку інструментів фінансового менеджменту для їх усунення. Доповнено теоретичні аспекти корпоративних агентських відносин і пов'язаних з ними конфліктів під кутом агентської проблеми менеджерів і акціонерів, розширення предметного ракурсу дослідження проблематики інструментарію у вирішенні корпоративних агентських конфліктів. Продовжено розвиток теоретичних уявлень щодо сутності внутрішньокорпоративних агентських конфліктів, інструментів фінансового менеджменту в їх вирішенні, обгрунтуванні та розробці методів у розвитку концепції агентської теорії.

Узагальнено та конкретизовано характерологічні риси альтернативної енергетики як підгалузі паливно-енергетичного комплексу. Визначено змістовно відмінні ідеологеми стратегічного управління розвитком альтернативної енергетики. Обґрунтовано, що в ролі дескрипторів, які дозволяють повно та вичерпно окреслити смисловий зміст майбутньої стратегії розвитку альтернативної енергетики, виступають її стратегічні орієнтири як комплекс кількісних і якісних характеристик стану альтернативної енергетики. Подано принципи та функції механізму стратегічного управління розвитком альтернативної енергетики. Визначено в ролі інструментів стратегічного управління розвитком альтернативної енергетики - екологічний моніторинг та енергетичний аудит. Окреслено напрями логістичного управління стратегічного управління розвитком альтернативної енергетики. Узагальнено методологію дослідження альтернативної енергетики та запропоновано методологічні засади щодо визначення стратегічних орієнтирів розвитку альтернативної енергетики в національній економіці України. Розкрито сучасний стан і потенціал альтернативної енергетики України і окремих її складових. Здійснено оцінювання рівня розвитку альтернативних джерел енергії в регіонах України, специфікою якого є кластеризація регіонів України за річним технічно досяжним потенціалом енергії сонця і повітряних мас для визначення доцільності формування кластерів у регіонах по визначених видах АДЕ. Визначено перспективи розвитку альтернативної енергетики України. Обґрунтовано напрями вдосконалення енергетичної політики України, що закладає основу для комплексу стратегічних орієнтирів за ключовими напрямами розвитку альтернативної енергетики. Удосконалено організаційний механізм стратегічного управління розвитком альтернативної енергетики України, що представлений організаційним шляхом розвитку ДПП як інструменту стратегічного управління розвитком альтернативної енергетики. Досліджено забезпечення розвитку альтернативної енергетики на основі логістичного управління. Розроблено концепцію стратегічного розвитку альтернативної енергетики України, що засновано на теоретичному і практичному втіленні положень сталого розвитку в енергетичній галузі. Удосконалено інституціональне забезпечення альтернативної енергетики в Україні, що передбачає активне сприяння інституціями процесу переходу енергетичної галузі на активне використання альтернативної енергетики. Сформовано систему енергетично-логістичних кластерів як елементу стратегічного управління розвитком альтернативної енергетики.

Запропоновано організаційно-фінансовий механізм забезпечення фінансово-економічної безпеки банківської системи, який надасть можливість мінімізувати потенційні ризики та зміни внутрішньофірмового інституційного середовища. Особливістю механізму є застосування методів стратегічного управління для формування економічних ресурсів, підвищення іміджу та рівня безпеки інформаційних систем, що створить умови для забезпечення належного рівня захищеності від негативних факторів і загроз та підвищення конкурентоспроможності банку за рахунок підвищення оперативності надання банківських послуг, збереження банківської таємниці та клієнтської бази, створення нових банківських продуктів.

Мета дослідження - визначення та обгрунтування існування впливу відповідального інвестування на політику компаній емітентів. Методологічною та інформаційною основою дослідження є наукові праці, матеріали періодичних видань, ресурси Internet. Поставлену мета досягнуто з використанням як загальнонаукових, так і спеціальних методів дослідження, зокрема, принцип логічного узагальнення та системно-аналітичний метод. Наведено класифікацію стратегій відповідальних інвестиційних фондів; досліджено теоретичні основи відповідального інвестування; зроблено огляд наукової літератури щодо оцінки впливу відповідальних інвесторів на поведінку емітентів цінних паперів; розглянуто ставлення менеджменту компаній до питань підвищення корпоративної відповідальності перед соціальними та екологічними проблемами. Зазначено, що компанія повинна адаптуватися до різних вимог зацікавлених контрагентів, серед яких підвищення соціальної та екологічної відповідальності. В центрі уваги виявляються етичні, екологічні та соціальні аспекти, що впливають на діяльність економічних агентів. Критерії оцінки рейтингу поділено на групи, які можуть бути використані як індикатори для скринінгу компаній і країн на основі певних умов якості. Визначено вплив активних агентів, чиї інтереси сприяють підвищенню якості відповідальних інвестицій та корпоративної відповідальності.

Індекс рубрикатора НБУВ: У049(4УКР)684.3 + У9(4УКР-4ЛУГ)843-803.4

Рубрики:

Економічна географія окремих країн (економіко-географічне країнознавство)

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: РА454026 Пошук видання у каталогах НБУВ