Розглянуто історію консюмеризму. Розкрито зміст понять гуманізації, еволюції, Консюмерського Інтернаціоналу, культури, соціальної сфери. Запропоновано концепцію консюмеризму, показано його роль у системі ринкових відносин. Висвітлено напрями державно-громадської політики щодо підвищення якісних показників товарів і послуг. Розкрито правові аспекти захисту прав споживачів у розвинутих країнах світу. Проаналізовано основні історичні етапи становлення та розвитку консюмеризму. Охарактеризовано державні консюмерські організації України.

Рассмотрена история консюмеризма. Раскрыто содержание понятий гуманизации, эволюции, Консюмерского Интернационала, культуры, социальной сферы. Предложена концепция консюмеризма, показана его роль в системе рыночных отношений. Освещены направления государственно-гражданской политики повышения качественных показателей товаров и услуг. Раскрыты правовые аспекты защиты прав потребителей в развитых странах мира. Проанализированы основные исторические этапы становления и развития консюмеризма. Охарактеризованы государственные консюмерские организации Украины.

Висвітлено основні етапи та закономірності етногенезу українців, особливості національно-визвольних і державотворчих процесів на українських землях з найдавніших часів до сьогодення. Охарактеризовано принципи історичних досліджень і періодизації історії України. Розкрито зміст понять "етнос", "народ". Увагу приділено основним теоріям етногенесу українців. Проаналізовано особливості зародження визвольного руху (ВР) (XIII - початок XVII ст.), українського національного ВР у ХІХ і ХХ ст.

Освещены основные этапы и закономерности этногенеза украинцев, особенности национально-освободительных и государственно-созидательных процессов на украинских землях с древнейших времен до настоящего времени. Охарактеризованы принципы исторических исследований и периодизации истории Украины. Раскрыто содержание понятий "этнос", "народ". Внимание уделено основным теориям этногенеза украинцев. Проанализированы особенности зарождения освободительного движения (ОД) (XIII - начало XVII вв.), украинского национального ОД в ХІХ и ХХ вв.

Розглянуто мовно-сепаратистські тенденції як політичне явище, обумовлене специфікою функціонування української мови як державної у регіонах, що вважаються "двомовними". З'ясовано специфіку проявів мовно-сепаратистських рухів на сучасному етапі, уточнено зміст і природу цього явища.

Зроблено висновок, що вимоги русинів - етнічних українців, які користуються одним із західних діалектів української мови, - підігріваються деякими як внутрішніми, так і зовнішніми політичними силами, котрі спрямовують свої зусилля на розкол української держави та її дезінтеграцію.

Здійснено комплексне дослідження розвитку та функціонування української мови як державної у сфері вищої освіти незалежної Української держави. Розглянуто історичні передумови розвитку української мови в органічному взаємозв'язку з процесом формування освіти. Досліджено державні заходи різних установ незалежної України щодо нормативно-правового розширення функціонування української мови у навчальних закладах. Вивчено стан підготовки та забезпечення навчальних закладів України кадрами українознавчого профілю. Висвітлено впровадження до навчального процесу вищих навчальних закладів української термінології, забезпечення закладів освіти українськомовною навчальною та науково-методичною літературою, підручниками, навчальними посібниками, словниками. Показано кількісні та якісні зрушення в утвердженні української мови як державної у навчальних закладах України. Розглянуто характер і наслідки русифікації освіти в окремих регіонах країни у зазначений період. Розроблено рекомендації щодо повноцінного функціонування української мови у сфері освіти.

Приділено увагу вивченню історії України майбутніми спеціалістами будівельної справи. Розглянуто поняття предмета та мету курсу, основні принципи вивчення історії України. Висвітлено проблему походження та формування українського етносу в історичній літературі, розкрито основні теорії етногенезу українців. Досліджено історичні корені українського народу. Описано основні етапи й особливості його етно- та націогенезу. Розкрито сторінки українського національно-визвольного руху. Проаналізовано державотворчі процеси на території України.

Проаналізовано особливості мовно-політичного сепаратизму як явища розколу українського суспільства на Південний Схід та Центральний Захід, його вплив на геополітику української держави. Розкрито причини виникнення, сутність і наслідки даного феномену для СРСР та України як незалежної держави. Розглянуто мовно-політичні конфлікти у взаємозв'язку з поширенням російської мови у релігійній, освітній та інших сферах суспільного розвитку держави, зокрема у південно-східному регіоні та в Криму.

Висвітлено історію становлення і функціонування української мови (УМ) у сфері освіти, організаційні заходи з її впровадження у ВНЗ. Розкрито об'єднавчий потенціал УМ як державної в освітньо-гуманітарній сфері. Проаналізовано мовно-сепаратистські тенденції у політичному просторі України, мовно-регіональну політику в контексті федералізму, мовно-політичний сепаратизм як загрозу національній безпеці.

Освещены история становления и функционирования украинского языка (УЯ) в сфере образования, организационные мероприятия по его внедрению в ВУЗ. Раскрыт объединительный потенциал УЯ как государственного в образовательно-гуманитарной сфере. Проанализированы языково-сепаратистские тенденции в политическом пространстве Украины, языково-региональная политика в контексте федерализма, языково-политический сепаратизм как угроза национальной безопасности.

Зроблено аналіз теоретико-методологічного інструментарію дослідження територіальних соціально-політичних спільнот України як чинника формування загальнонаціональної єдності. Розглянуто різні підходи, методи і засоби, спрямовані на досягнення консолідації українського суспільства.

Українсько-російський білінгвізм розглянуто як поняття та з'ясовано причини його виникнення, а також передбачено його наслідки як конфліктогенного фактора у мовно-політичному протистоянні в трансформаційний період розвитку українського суспільства.

Розглянуто навчально-методичну на наукову діяльність відомого українського історика В. Ф. Панібудьласки, який зробив великий внесок у дослідження соціально-політичного поцесу, етнонаціональної історії України й етнополітології. Розкрито питання регіоналізму та федералізму у діяльності політичних партій незалежної України. Розглянуто сепаратизм як етнополітичне й етнонаціональне явище. Увагу приділено мовно-політичним конфліктам, територіальним соціально-політичним спільнотам України, можливостям загальнонаціональної консолідації українського народу. Висвітлено проблеми формування національної ідеї, громадянського суспільства й української політичної нації.

Досліджено мовно-комунікативну політику в єдності конструктивних і деструктивних сутнісних виявів за умов модернізації українського поліетнічного соціуму. Вивчено досвід мовно-комунікативної політики деяких зарубіжних країн. Визначено генезу й еволюцію мовно-комунікативної політики, чинники її формування та розвитку, основні характеристики та функції. В основу дослідження покладено нові наукові методи, зокрема історіологічний метод і метод тріадної кореляції цінностей та орієнтацій, а також категорії - "мовно-політична ідентичність", "мовно-політичний періколоз", "мовно-комунікативне поле", "загальнонаціональна єдність" та ін. Викладено теоретико-методологічні засади дослідження феномену мовно-комунікативної політики в контексті динамічної сучасності. Висвітлено генезу й еволюцію дослідження теоретичної парадигми мовно-комунікативної політики в суверенній Україні. Визначено роль і значення мовно-комунікативної політики держави в упередженні та розв'язанні мовно-політичних проблем.

Досліджено конструктивні та деструктивні виміри мовної політики в умовах глобалізації та модернізації українського полікультурного суспільства. Проаналізовано понятійно-котегоріальну основу концепту "мовна політика", наукові підходи та напрями, його конструктивну та деструктивну складові. Досліджено еволюцію розвитку мовної політики, її методи, принципи, сутність, функції, ідейно-теоретичний потенціал і подвійний характер. Визначено зовнішні та внутрішні чинники дестабілізації мовного феномену в період загострення політичної кризи в Україні, формування та розвитку політики двомовності, її сутність та характер. Розглянуто об'єднуючий потенціал української мови, а також мовну політику закордонних держав для запозичення їх досвіду щодо врегулювання мовних проблем в Україні.

Проаналізовано проросійський сепаратизм як феномен, який має чітке російське забарвлення, а також тісний зв'язок із євразійським рухом незалежної України, яка перетворилася на таку державу, якій можна усе що завгодно диктувати і якою можна як завгодно маніпулювати. Виявлено чинники проросійського сепаратизму, якими є: негативне ставлення Росії до української незалежності, української мови і культури, гальмування їх розвитку і поширення на Сході і Півдні України проросійськими політичними силами, із діяльністю яких було пов'язано виникнення регіональних суперечностей та загострення мовно-політичних конфліктів.

Досліджено вплив ультразвукових коливань і прямого електричного нагріву струмом промислової частоти на інтенсифікацію процесу зневоднення. Складено рівняння регресії неповного другого порядку на основі повного факторного експерименту.

Проведено аналіз методів сушіння сільськогосподарської продукції та запропоновано їх класифікацію для подальшої реалізації на практиці найбільш ефективного з енергетичної точки зору методу сушіння.

Теоретично обгрунтовано основні рівняння зв'язку параметрів дії електромагнітного поля на біологічний об'єкт рослинного походження з його біофізичними й електрофізичними характеристиками, підготовку теоретичної бази проведення експериментальних досліджень і можливості технічної реалізації електротехнологічних систем обробки сільськогосподарської продукції за необхідним параметром.

Одержано теоретичні й експериментальні залежності питомого електричного опору яблучної сировини у процесі сушіння за зміни температурних режимів та концентрації сухих розчинених речовин.

На основі результатів дослідження досвіду роботи Рівненського ліцею "Центр надії" висвітлено теоретичні та методичні засаді формування громадянської компетентності учнів в освітньому процесі, подано матеріали з досвіду роботи педагогів щодо формування особистості громадянина Української держави. Оптимальне поєднання традиційних та інтерактивних форм і методії організації освітнього процесу забезпечують цілісний системний підхід до ефективної взаємодії між усіма суб’єктамі освітнього процесу щодо формування громадянської компетентності в дітей та учнівської молоді. Матеріали представлено у двох блоках: теоретичному ті практичному, що містять розробки уроків та заходів, згрупованих у розділи, як з’ясовують суть різнопланових аспектів формування громадянської компетентності в дітей та молоді. Навчально-методичний посібник стане у нагоді керівникам закладів освіти заступникам з навчальної та виховної роботи, класним керівникам, учителям, педагогам-організаторам, бібліотекарям, керівникам гуртків для ефективної організації освітнього процесу, а також рекомендовано педагогам, методистам, здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти І - ІІ та ІІІ - І V рівнів акредитації.