Індекс рубрикатора НБУВ: З264.5с116

Шифр НБУВ: Ж69973 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто основні риси аналізу якості енергетичних процесів у системах електроживлення з нелінійними нестаціонарними елементами. Наведено особливості формування та використання енергетичних характеристик на основі операцій диференціювання та інтегрування. Представлено графічні інтерпретації візуалізації енергетичних процесів у просторових образах.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.67 + Р569.60

Рубрики:

Пухлини ока (онкоофтальмологія)

Пухлини шкіри та слизових оболонок

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У ході дослідження визначено імунологічні маркери: (СD16+), (CD25+) (CD95+), які у процесі моніторингу, проведеному після закінчення лікування, дозволили розробити критерії несприятливого щодо рецидиву пухлини прогнозу перебігу злоякісних епітеліальних пухлин шкіри повік.

В ходе исследования определены иммунологические маркеры: (СD16+), (CD25+) (CD95+), которые при мониторинге, проведенном после окончания лечения, позволили разработать критерии неблагоприятного относительно рецидива опухоли прогноза хода злокачественных эпителиальных опухолей кожи век.

Определено значение молекулярных маркеров, ассоциируемых с пролиферативной активностью и активностью апоптоза злокачественных эпителиальных опухолей кожи век. Повышение экспрессии пролиферативных маркеров р53 и ИПО38, снижение антиапоптотичного маркера Вcl-2 и отсутствие экспрессии маркера индуктора апоптоза CD95 характеризуют биологическую агрессивность опухолей.

Визначено значення молекулярніх маркерів, асоційованих з проліферативною активністю й активністю апоптозу злоякісних епітеліальних пухлин шкіри повік. Підвищення експресії проліферативних маркерів р53 і ІПО38, зниження антиапоптотичного маркера Вcl-2 і відсутність експресії маркера індуктора апоптозу CD95 характеризують біологічну агресивність пухлин.

Обгрунтовано, що застосування на першому етапі лікування ЛТ, дозволяє зменшити обсяг пухлини, а кріодеструкція - максимально зберегти здорові тканини, каркас структур повік і сльозні шляхи. Метод дозволяє знизити сумарну дозу опромінення в 1,5 - 2 рази в порівнянні з ЛТ в чистому вигляді, поширити показання для органозберігального лікування хворих із запущеними злоякісними епітеліальними пухлинами шкіри повік T2b - 3b N0 - 1 M0 стадії і одержати хороший функціональний та косметичний результат.

Обосновано, что применение на первом этапе лечения ЛТ позволяет уменьшить объем опухоли, а криодеструкция - максимально сохранить здоровые ткани, каркас структур век и сльозные протоки. Метод позволяет снизить суммарную дозу облучения в 1,5 - 2 раза по сравнению с ЛТ в чистом виде, распространить показание для органосберегающего лечения больных с запущенными злокачественными эпителиальными опухолями кожи век T2b - 3b N0 - 1 M0 стадии и получить хороший функциональный и косметический результат.

Дослідження проведено у 226-ти хворих ЗЕП шкіри повік стадії Т2а-3b N0 M0 на етапі здійснення ПТ під час радіокріогенного лікування. За клінічного оцінювання реакції пухлини на променевий вплив у 85,4 % випадків ЗЕП шкіри повік виявилися радіочутливими, а в 14,6 % - радіорезистентними. Після радіокріогенного лікування рецидиви в 45 разів частіше спостерігалися у разі радіорезистентних пухлин. Анаплазія ЗЕП шкіри повік у 5,5 раза частіше спостерігалася в групі радіорезистентних пухлин. У процесі променевого впливу зафіксовано зміну фенотопічні властивості ЗЕП шкіри повік. У радіорезистентних пухлинах спостережено посилення апоптозу за рахунок зниження рівня CD95(+). В радіочутливих пухлинах відзначена тенденція до опосередкованої індукції апоптозу за рахунок зниження рівня антиапоптичного білка BcL - 2.

Исследование проведено у 226-ти больных ЗЭО кожи век стадии Т2а-3b N0 M0 на этапе осуществления ЛТ при радиокриогенном лечении. При клинической оценке ответа опухоли на лучевое влияние в 85,4 % случаев ЗЭО кожи век оказались радиочувствительными, а в 14,6 % радиорезистентными. После радиокриогенного лечения рецидивы в 45 раз чаще наблюдались при радиорезистентных опухолях. Анаплазия ЗЭО кожи век в 5,5 раза чаще наблюдалась в группе радиорезистентных опухолей. В процессе лучевого влияния зафиксировано изменения фенотопические свойства ЗЭО кожи век. В радиорезистентных опухолях наблюдалось усиление апоптоза за счет снижения уровня CD95(+). В радиочувствительных опухолях отмеченная тенденция к опосредствованной индукции апоптоза за счет снижения уровня антиапоптичного белка BcL - 2.

Для выбора тактики влияния на опухоль необходимо выявление факторов прогноза результата лечения. Существенную помощь в этом может оказать изучение злокачественных эпителиальных опухолей кожи век на иммуногистохимическом уровне. Найдены пороговые относительные значения экспрессии молекулярных маркеров, при которых повышается вероятность рецидивирующего роста опухолей. Разработана вероятная модель прогноза рецидивов злокачественных эпителиальных опухолей кожи век, чувствительность которой - 97,1%, специфичность - 85,0 %.

Для вибору тактики впливу на пухлину необхідно виявлення факторів прогнозу результату лікування. Суттєву допомогу в цьому може надати вивчення злоякісних епітеліальних пухлин шкіри вік на імуногістохімічному рівні. Знайдено граничні відносні значення експресії молекулярних маркерів, за яких підвищується ймовірність рецидивного росту пухлин. Розроблено імовірну модель прогнозу рецидивів злоякісних епітеліальних пухлин шкіри вік, чутливість якої - 97,1 %, специфічність - 85,0 %.

У 590-та хворих на ЗЕП шкіри повік, які отримували комбіноване лікування (променева терапія + кріодеструкція) визначено інформативність клінічної симптоматики для прогнозування розвитку рецидивів. Встановлено, що такі ознаки як "наявність рецидиву" пухлини за первинного звернення в Інститут, "поразка внутрішнього кута" очної щілини, "наявність інвазії" і "виразка пухлини", "наявність залишкового вузла пухлини" після лікування можуть бути факторами ризику і підвищувати шанси розвитку рецидиву пухлини відповідно в 3,1, в 3, в 2,8, в 2,6 і 2 рази. На основі скорингової шкали оцінки, яка складається з суми значень OR всіх наявних у хворих факторів ризику проведено ROC аналіз з побудовою ROC-кривої. Чутливість отриманої оцінки - низька (59 %), а специфічність більш висока (72 %). Отже, одні клінічні ознаки як фактори ризику не можуть бути використані для прогнозування перебігу пухлинного процесу, зокрема, ймовірності розвитку рецидивів.

У 590 больных ЗЭО кожи ввек, которые получали комбинированное лечение (лучевая терапия + криодеструкция) определена информативность клинической симптоматики для прогнозирования развития рецидивов. Установлено, что такие признаки как "наличие рецидива" опухоли при первичном обращении в Институт, "поражение внутреннего угла" глазной щели, "наличие инвазии" и "язва опухоли", "наличие остаточного узла опухоли" после лечения могут быть факторами риска и повышать шансы развития рецидива опухоли соответственно в 3,1, в 3, в 2,8, в 2,6 и 2 раза. На основе скоринговой шкалы оценки, которая состоит из суммы значений OR всех имеющихся у больных факторов риска проведен ROC анализ с построением ROC-кривой. Чувствительность полученной оценки - низкая (59 %), а специфичность более высокая (72 %). Следовательно, одни клинические признаки как факторы риска не могут быть использованы для прогнозирования хода опухолевого процесса, в частности, вероятности развития рецидивов.

Більшість злоякісних епітеліальних пухлин (ЗЕО) шкіри повік мають повільне зростання, мінімальну локальну інвазію та сприятливий прогноз у разі адекватного лікування. У ряді випадків ЗЕО шкіри повік виявляють бурхливе зростання з інвазією прилеглих тканин, багаторазово рецидивують. Агресивний характер ЗЕО шкіри повік обумовлений тривалим існуванням пухлини, великими розмірами, інвазією підлягаючих тканин, частими рецидивами.

Большинство злокачественных эпителиальных опухолей (ЗЭО) кожи век имеют медленный рост, минимальную локальную инвазию и благоприятный прогноз при адекватном лечении. В ряде случаев ЗЭО кожи век обнаруживают бурный рост с инвазией окружающих тканей, многократно рецидивируют. Агрессивный характер ЗЭО кожи век обусловлен длительным существованием опухоли, большими размерами, инвазией подлежащих тканей, частыми рецидивами.

Застосування на першому етапі лікування променевої терапії дозволяє зменшити обсяг пухлини, а кріодеструкція - максимально зберегти здорові тканини, каркас структури повіки та сльозні шляхи. Метод дозволяє знизити сумарну дозу опромінення в 1,5 - 2 рази в порівнянні з ПТ в чистому вигляді, розширити показання для органозберігального лікування хворих із запущеними злоякісними епітеліальними пухлинами шкіри повік T2a-bN0M0 стадії й одержати хороший функціональний і косметичний результат.

Применение на первом этапе лечения лучевой терапии позволяет уменьшить объем опухоли, а криодеструкция - максимально сохранить здоровые ткани, каркас структуры века и слёзные пути. Метод позволяет снизить суммарную дозу облучения в 1,5 - 2 раза по сравнению с ЛТ в чистом виде, расширить показание для органосберегающего лечения больных с запущенными злокачественными эпителиальными опухолями кожи ввек T2a - bN0M0 стадии и получить хороший функциональный и косметический результат.

Найбільш значущими факторами ризику розвитку рецидиву ЗЕП шкіри повік, що проросли в передній відділ орбіти, є розміри пухлини більше 10 мм. При цьому шанси його розвитку підвищуються в 15,7 раза.

Наиболее значимыми факторами риска развития рецидива ЗЭП кожи век, что проросли в передний отдел орбиты, есть размеры опухоли больше 10 мм. При этом шансы его развития повышаются в 15,7 раза.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.60-5 + Р569.67-5

Рубрики:

Пухлини шкіри та слизових оболонок

Пухлини ока (онкоофтальмологія)

Шифр НБУВ: РА432569 Пошук видання у каталогах НБУВ 

ва О.О. Сучасна парадигма лікування кератоконусу 4 Артьомов О. В., Неверова О. Г., Ільїна C. І., Мурзін В. М. Вік рогівки: при¬родне старіння заднього епітелію рогівки 6 Бездітко П.А. Атопічний кератокон’юнктивіт - сучасний погляд на проблему 9 Bilba Rodica, Dumbraveanu Lilia, Cusnir Valeriu, Chiriac Vera, Cecan Mihaela, Curca Stelian, Copula Cristina. Eficency of scleral lenses clinical cases 12 ДеряпаІ.В. Нетипові ерозії рогівки, або аналіз власних помилок 12 Дрожжина Г.І., Остаиіевський В.Л., Іванова О.M., Івановська О.В., Ко¬ган Б.М., Тройченко Л.Ф., Середа К.В. Грибкові кератити: особливос¬ті клініки, діагностики та лікування 14 Жмудь Т. М., Дрожжина Г. І. Якість життя у пацієнтів з хворобою сухого ока та цукровим діабетом 2 типу 17 Іванова О. М., Дрожжина Г. І., Насінник І. О. Анти VEGF терапія при пост- герпетичних неоваскуляризованих помутніннях рогівки 20 Івженко Л. І., Бездітко П. А. Стан передньої поверхні ока у людей, які три¬валий час перебували в підвальних приміщеннях 22 Ковальов А. І., Баланюк О.О., Прохвачова О.C., Розумій Н.М., Ковальов I.A. Десцеметорексис-нюанси хірургії 24 Mukhamadiev R. О., Sattorov R. M. Crystallographic picture when progressive myopia before and after xenoscleroplasty 27 Рильков О. S., Усов В. Я. Дослідження окисно-відновних процесів в сліз¬ній рідині пацієнтів з рецидивуючим птеригієм 28 Тройченко Л. Ф., Дрожжина Г. І. Антигрибковий вплив на Candida albicans та Fusarium spp. ультрафіолетового випромінювання з фотосенсеблізато- ром 0,01% рибофлавіном (PACK-CXL) в комбінації з низькоенергетичним лазерним випромінюванням 630-670 нм з 0,1% метиленовим синім (фо- тодинамічна терапія) при грибкових кератитах в експерименті in vivo ЗО Храменко H. І., Дрожжина Г. І., Величко Л. М. Рівень прозапальних (TNF-a, IL-6) та протизапальних (IL -4 , IL -10) інтерлейкінів у сироватці крові у хворих редивидуючим стромальним герпетичним кератитом залеж¬но від характеру рецидування 33 Катаракта. Глаукома Весніна Н. А., СаламехЛ. В., Савченко Н. О. Закритокутова глаукома та так¬тика ведення пацієнтів 38 Весніна Н. А., Савченко Н. О., Саламех Л. В. Доцільний часовий підхід до оперативного лікування катаракти та птеригіума на одному оці 39 Гузун О. В. Величко Л. М., Богданова О. В., Задорожний О. С., Король А Р. Динаміка запального біомаркера периферичної крові ІСАМ-1 у паці¬єнтів із неоваскулярною глаукомою після транссклеральної лазерцикло- коагуляції Дмитрієв С. К., Гриценко Я. А. Особливості шовної фіксації ЮЛ в усклад¬нених випадках 44 Дмитрієв С. К., Супрун О. О., Гриценко Я. А., Ковальова К. І., Кондратьева Є. І. Вплив діаметру капсулорексису на рефракцію ока після опера¬ції факоемульсифікації вікової катаракти Дурас І. Г., Сосніна А. А., Боєва Ю. Ю. Гіпотензивний ефект хірургії ката¬ракти у хворих на пігментну глаукому 42 Жабоєдов Д.Г. Досвід безшовної склеральної фіксації інтраокулярних лінз преміум сегмента Ковальов А.І., Поплавець О.В., Зябченко Н.В., Савинець Т.В., Рабок Т.М. Регуляція ВОТ в ранній післяопераційний період після синустра- бекулектомії 51 Мельник В.О., Мельник С.І. Факоемульсифікація катаракти як метод зни¬ження внутрішньоочного тиску у пацієнтів на ранніх стадіях відкритоку- тової глаукоми 53 Насінник І.О., Попова О.І., Задорожний О.С., Кустрин Т.Б., Король А.Р Застосування мікроімпульсної лазерної трабекулопластики (577 нм) при первинній відкритокутовій глаукомі 55 Перетягін О. А., Дмитрієв С. К., Татаріна Ю. О. Порівняння тономе¬три індукційного відскоку, апланаційної тонометрії та динамічної кон¬турної тонометрії при різних рівнях корнеосклеральної ригідності 57 Смаль Т.М., Левицька О.В., Демчук В.В., Лопадчак P.M. Особливості хірур¬гічного лікування неоваскулярної глаукоми 58 Вітреоретинальна і лазерна хірургія Дунаева М. В., Петрова І. О. Офтальмологічні ускладнення довготри¬валої силіконової тампонади після вітректомії 64 Іванченко А. Ю., Безкоровайна І. М. Морфофункціональна характеристи¬ка макулярної перфузії після вітректомії з приводу регматогенного від¬шарування сітківки Карлійчук М. А., Бездітко П. А., Пінчук С. В., Уразов А. Ж., Бариська О. Б. Взаємозв’язок між ретроламінарною міграцією силіконової олії та товщиною решітчастої пластинки склери при проліферативній діабетич¬ній ретинопатії Кустрин Т.Б., Задорожний О.С., Насінник І. О., Невська А. О., Король А. Р. Інтравітреальне введення афліберцепту в режимі «лікуй та по¬довжуй» при субретинальній неоваскулярній мембрані на фоні хро¬нічної форми центральної серозної хоріоретинопатії рономарчук Віра С., Уманець M. M. Рівень фактору росту ендотелія су¬дин у скловидному тілі у пацієнтів з розвитими стадіями проліфе- ративної діабетичної ретинопатії в залежності від інтравітреального введення різних доз афліберсепта 73 рономарчук Віра C., Віт В. В., Уманець M. М. Офтальмоскопічні та мор¬фологічні особливості епіретинальних мембран після інтравітреаль¬ного введення різних доз афліберсепту у хворих на проліфератив- Ну діабетичну ретинопатію 75 Сергієнко A. M., Король А. П., Уманець М. М., Турчин М. В.,Омар Сауд Ди¬наміка морфологічних змін стінки ока за умов впливу високочастотної електрозварки при супрахориоїдальному підході в експеріменті 77 Діабетичні ураження органа зору Аліфанов І. С., Сакович В. M., Маляр К. Ю. Ультразвукова доплерогра- фія судин ока у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу 82 Vardanyan А. Н. Usage of Heavy liquid in patiens with Proliferative Diabetic Vitreoretinopathy and Traction Macular Edema for removal of the Posterior Hyaloid Membrane 85 Івженко Л. І. Якість життя пацієнтів з цукровим діабетом 2-го типу залеж¬но від зміни щільності судин сітківки 86 Король А.Р., Задорожний О.С., Кустрин Т.Б., Невська А.А, Насінник І.О., Пасєчнікова Н. В. Субпорогова мікроімпульсна лазерна терапія 577 нм діабетичного набряку макули з залученням центральної зони 88 Риков С. О., Петренко О. В., Ганюк В. М., Натрус Л. В. Вміст аргінази-1 у хворих на проліферативну діабетичну ретинопатію з різною три¬валістю цукрового діабету залежно від генотипу CYP2E1 90 Патологія судинної оболонки, сітківки та зорового нерва Бажан Т. А. Лазеркоагуляція та VEGF-терапія у лікуванні гострих пору¬шень венозного кровообігу сітківки 94 Венгер Л. В., Ковтун О. В. Роль КТ придаткових пазух носу у пацієнтів на передній увеїт 95 Гузун О.В., Храменко Н.І., Коновалова Н.В., Невська А.О., Пономарчук B.C. Динаміка морфофункціональних показників зорового аналізатора після комбінованої нейропротекції пацієнтів з високою міопією та парапапіляр- ною атрофією 97 Гуцалюк K.M., Скальська Н.Ю., Ульянова H.A., Зборовська О.В. Осо¬бливості структури та частоти ретинальних змін у пацієнтів з різним клінічним перебігом COVID-19 101 Дзюба Н. О., Тихончук Н. А. Застосування комплексного препарату, що включає цитиколін, в комбінованому лікуванні ексудативної форми ві¬кової дегенерації макули 104 Дорохова О. E., Зборовська О. В., Задорожний О. C., Колесніченко В. В. Динаміка температури поверхні ока в проекції циліарного тіла у кроликів при транспальпебральній терапевтичній гіпотремії при 10° С 107 Єгорова К. С., Знаменська М. А., Гук М. О., Мумлєв А. О. Особливос¬ті морфоструктурних змін зорового нерва та сітківки при компресійній оптичній нейропатії за даними оптичної когерентної томографії Єгорова К. С., Павленко Р. О., Скрипниченко І. Д. Оклюзія гілки центральної артерії сітківки після лікування стенозу внутрішньої сонної артерії .. Коновалова Н. В., Храменко Н. І., Гузун О. В. Особливості перебігу не¬вриту зорового нерву в умовах пандемії Курильців Н. Б. Створення неінфекційного автоімунного увеїту різного сту¬пеня важкості в експерименті на тваринах Кустрин Т. Б., Задорожний О. С., Насінник І. О., Король А. Р, Пасєчніко- ва Н. В. Застосування фотодинамічної терапії з хлорином Е6 в ліку¬ванні пацієнтів з хронічною формою центральної серозної хоріорети- нопатії (пілотне дослідження) Могілевський С. Ю., Пархоменко О. Г. Нова методика навігаційної фокаль¬ної лазеркоагуляції при хронічній центральній серозній хоріоретинопатії за даними ангіо режиму SWEPT-source оптичної когерентної томографії Панченко Ю. О., Ковальчук Н. Я. Особливості центральної зони сітківки та хоріоїдеї у пацієнтів із клапанними вадами серця та хронічною сер¬цевою недостатністю Панченко М. В., Гэнчарь О. М., Кітченко І. В. Досвід застосування тоцилі- зумаба в лікуванні увеїтів Трояновська К. В., Кустрин Т. Б., Насінник І. О. Зборовська О. В., Дорохо¬ва О. £., Горянова Л. С., Колесніченко В. В., Король А. Р. Об’єктивний показник запалення в реальній практиці при антиангіогенній терапії у пацієнтів з ексудативною формою вікової дегенерації макули Травми та опіки очей Апіфанов І. С., Смішко Ю. Є., Щербаков Б. Д., Яворська В. Р. Бойова травма органу зору: аналіз структури та обсягу хірургічної допомоги Гріжимальська К. Ю„ Андрушкова О. О., Гріжимальська О. Є. До питан¬ня лікування важких опіків рогівки в стадії трофічних розладів Ковтун М. І, Пастух І. В, Гончарова Н. А, Зубкова Д. А. Корекція рубцо- вих деформацій повік з використанням аутотрансплантатів Коновалова Н. В., Гузун О. В., Ковтун О. В. Вплив контузії на око людини Костенко П. О. Основні принципи реконструктивно-пластичної офтальмохі- РУРГІЇ Петренко О. В., Денисюк О. Ю., Борхаленко М. В. Можливості реконструк¬тивної хірургії травматичних ушкоджень периорбітальної ділянки під час війни Сідак-Петрецька О. С., Тичина Н. П., Бондар Н. І., Родіна Ю. М., Курилюк А.М., Пономарчук О. В., Пірвердієва С. Ф., Ульянова Н. А. Особливості хірургічного лікування наслідків вибухової травми ока сіміль А. О., Горбик Н. І., Півнєва Т. М. Трансплантація амніотичної оболон¬ки у пацієнтів після тяжких опіків кон'юнктиви склери та рогівки з форму¬ванням акілосимблефарону 144 Офтальмоонкологія Петренко О. В., Василенко С. С„ Іванюта П. П. Мікрографічна хірур¬гія по Мосу для лікування базальноклітинних карцином периорбіталь- ної ділянки 148 Полякова С. І. Захворювання орбіти, за даними звернень до ДУ «Інститут ОХ і ТТ ім. В.П.Філатова НАМИ України» у 2010-2020 рр 149 Риков С. О., Петренко О. В., Прусак О. І. Хірургічні навігаційні шабло¬ни: нові можливості при проведенні декомпресії орбіти в пацієнтів з ен¬докринною орбітопатією 151 Сафроненкова І. О., Буйко О. С., Єлагіна В. А. Особливості діагности¬ки і лікування злоякісних епібульбарних новоутворень 153 Чечин П. П., Сафроненкова І. А., Гузун О. В., Ковальчук О. Г., Задорож- ний О. С. Лазерні методи лікування новоутворень райдужної та іридо- циліарної зони 156 Дитяча офтальмологія Авер’янова О. С., Бапанюк О. О., Прохвачова О. С., Савинець Т. В. Оцін¬ка ефективності контролю міопії нічними орто лінзами Paragon та денними м’якими лінзами МІОріа 160 Боброва Н. Ф., Троніна С. А., Дембовецька Г. М., Романова Т. В., Довгань О. Д. Міопізація очей з вродженими зонулярними катарактами при не¬своєчасній хірургії (попереднє дослідження) 162 Боброва Н. Ф., Кацан С. В. 77 років боротьби зі сліпотою Філатовської школи дитячої офтальмології 166 Боброва Н. Ф., Романова Т. В., Сорочинська Т. А., Суходоева О. О. Пошко¬дження ока подряпиною кішки 170 Боброва Н. Ф., Сорочинська Т. А. Троніна С. А., Шилик А. В. Первин¬на інтравітреальна хіміотерапія в органозберігаючому лікуванні рети- нобластоми - 15-річний досвід 173 Будівська О. С., Кацан С. В. Розвиток ретинопатії недоношених при різних видах респіраторної підтримки та показниках оксигенації 177 Mukhamadiev R. О. Rakhimova L. D. Crystallographic evaluation of the efficacy of xenoplasty in children with chorioretinal dystrophy of the retina . 178 Тищенко A. M., Клопоцька H. Г., Стороженко K. Б., Щербаков Б. Д. Вплив демодекозного блефариту на перебіг герпетичного кератиту у дітей 179 Троніна С. А., Боброва Н. Ф., Сорочинська Т. А. Сучасні підходи в хірур¬гії орбіти та периорбітальної області в дитячому віці 182 Уманець М. М., Боброва Н. Ф„ Братішко О. Ю., Довгань І. П. Хірургічне лікування макулопатій, асоційованих з ямкою диска зорового нерва у дітей 184Аномалії рефракції. Порушення бінокулярного зору Бруцька Л. А. Оптико-моторно-сенсорний процес при дисбінокулярній амбліопії -)gg Бруцька Л. А. Роль зорового навантаження у дітей шкільного віку igg Бруцька Л. А. Сучасні особливості міопічної рефракції ід^ Бруцька Л. А. Окулярна корекція аметропій 193 Бруцька Л. А. Комп'ютерний зоровий синдром 195 Могілевський С. Ю., Жовтоштан М. Ю. Синдром сухого ока після екси¬мерлазерної корекції міопії на різних термінах післяопераційного спо¬стереження 190 Могілевський С. Ю„ Жовтоштан М. Ю. Зміни маніфестної рефракції та показників кератотопографії внаслідок персистуючого синдрому сухо¬го ока після ексимерлазерної корекції міопії 199 Могілевський С. Ю., Жовтоштан М. Ю. Гіперплазія епітелію рогів¬ки при синдромі сухого ока після ексимерлазерної корекції міопії: вплив на рефракційний результат 202 Сердюченко В. І., Грушко Ю. В., Жуков С. О., Дегтярьова Н. М. Вплив напівпрозорих оклюдерів з різною густиною затемнення на гостро¬ту зору здорових дітей шкільного віку 205 Сердюченко В. І. Біоритми взаємодії око-рухових м’язів з короткими ча¬совими інтервалами при акомодаційній езотропії 207 Цибульська Т. Є. Комплексний підхід в лікуванні прогресуючої міопії у дітей 209 Різне Артьомов О. В., Салдан Й. Р. Концепція колагеново-еластичного каркаса ока 214 Величко Л.М., Богданова О.В., Макарова М.Б., Берковський В.А., Зборовська О.В., Коновалова Н.В. Вивчення впливу плазмологе- ну на експресію маркерів активації CD 25 та CD 95 у пацієнтів з па¬тологією зорового нерву та сітківки in vitro 216 Гарькава Н. А., Федірко П. А., Бабенко Т. Ф. Розвиток судинної патоло¬гії сітківки у ранньому періоді після радіаційного впливу 219 Деряпа І. В. Лікування Ocular Rosacea. Робота над помилками 220 Коган Б. М., Коломійчук С. Г. Взаємозв'язок між ступенем запальної ре¬акції та біохімічними показниками рогової оболонки кролів при ксе- нокератопластиці та застосуванні біофлавоноїду 221 Mukhamadiev R. О., Saidaliev U. Т., Esanova N. A. OCT evaluation of the efficacy of xenoscleroplasty in progressive myopia 224 Малачкова H. S., Жмудь T.M., Кривецька H.B., Пшенична І.Ю. Дерма¬тологічно-офтальмологічна колаборація у лікуванні шкірних проявів офтальморозацеа 225 Михейцева I.М., Бондаренко Н.В., Коломійчук С.Г., Сіроштаненко Т.І., Сторожук Н.В., Кузнецов М. К. Оксидативний стрес як фактор роз¬витку дегенеративних та запальних процесів очей 228 длолчанюк Н. І. Ультраструктурні зміни зорової кори щурів, викликані ме¬танолом 230 Невська А. О., Очеретенко В. Д, Гончарук К. О., Кустрин Т. Б., Троянов- ська К. В., Погосян О. А., Король А. Р. Використання штучного інтелек¬ту для масового скринінгу діабетичної ретинопатії 232 Недзвецька О. В., Пастух У. А., Сотник Н. М., Пастух І. В., Соболева І. А., Кузьмина де Гутарра О. В. Особливості морфологічних змін зо¬рового нерва при дефіциті мелатоніну в експерименті 234 Сакович В. М., Алексеев В. П., Дорофеева Г.С., Алексеева О.В., Драпак І.А. Зміни когнітивного стану пацієнтів після офтальмохірургічного втру¬чання в залежності від обраного методу знеболення 237 Тихончук Н. А., Скрипник Р. Л. Підвищення якості лікування блефаритів . 240 Федірко П. А., Бабенко Т. Ф., Дорічевська Р. Ю. Ранні офтальмологічні ефекти після радіаційної катастрофи. Тактика офтальмолога 243 Шамрай X. С., Усов В. Я., Молода А. Я, Усова О. В. Особливості мікробіоло¬гічних досліджень кон’юнктивальної порожнини у пацієнтів з блефаритом 245 Храменко Н. І., Пономарчук B.C. Комп'ютерна реоофтальмографія у діа¬гностиці порушень гемодинаміки при офтальмопатології 247 Клінічні випадки Вадюк Р.Л., Кощинець О.Б. Практичний досвід виявлення і тактики ліку¬вання контагіозного молюску 252 Гузун О.В., Насінник І.О., Кустрін Т.Б., Невська А.О., Король А.Р. Неова- скулярна глаукома при синдромі Стерджа-Вебера. Клінічний випадок 253 Дурас І. Г., Сосніна А. А. Випадок двостороннього папіллофлебіту після COVID-19 256 Зборовська О. В., Колесніченко В.В., Дорохова О. Є., Гэрянова І. С. Клініч¬ний випадок двостороннього хоріоретиніту з серологічно позитивним бо- реліозом ускладненого кистозним набряком макули 258 Коновалова Н. В., Гузун О. В., Ковтун О. В. Випадок мезодермальної ди¬строфії райдужки 260 Мойсеенко Н. М. Косий диск зорового нерва і відшарування пігментного епітелію 262 Сакович В. М., Алексеева О. В., Волок С. /., Грига М. В. Наш досвід ліку¬вання тяжкого посттравматичного кератиту, викликаного непатоген- ним коменсалом 263 Федірко П. А., Бабенко Т. Ф., Дорічевська Р. Ю. Радіаційна катаракта у евакуйованого з зони відчуження Чорнобильської атомної електростан¬ції (клінічний випадок, попереднє повідомлення) 265

У збірнику представлені матеріали, авторами яких є українські і зарубіжні фахівці в галузі офтальмології. Наведено результати науково-практичних робіт, присвячених актуальним питанням надання висококваліфікованої допомоги пацієнтам із захворюванням очей. Висвітлено значення та особливості гістоморфологічної діагностики в офтальмологічній практиці. Обгрунтовано доцільність використання морфометрії при гістологічному аналізі стану структур сітківки очей тварин при експериментальній діабетичній ретинопатії.