Промислова технологія виробництва свинини характеризується рядом особливостей стосовно годівлі і утримання тварин, які суттєво відрізняються від традиційних. Для одержання продукції оптимальної собівартості товаровиробники свинини повинні мати високопродуктивних тварин і бути забезпеченими повноцінними кормами в комплексі з ресурсозбережними технологіями. Раціони для свиней необхідно збалансовувати не тільки за кількістю протеїну і амінокислотним складом, але й за вмістом інших поживних і біологічно активних речовин і таким чином підвищувати продуктивність тварин при зниженні витрат кормів. Застосування кормових домішок особливо у годівлі високопоросних і підсисних свиноматок дозволяє забезпечити їх високу плодючість, стимулювати продукцію молока, одержати добру кондицію і рівномірну вагу новонароджених поросят.

Індекс рубрикатора НБУВ: П873.626.611.1,022

Рубрики:

Аскароз (аскаридоз) свиней

Шифр НБУВ: РА310949 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані про вплив біологічно-активної домішки "Гумілід" на показники Т-клітинного імунітету поросят у період до та після відлучення їх від свиноматок. Встановлено позитивний вплив кормової домішки "Гумілід" та "Гумілід" у комплексі з мікроелементами (друга та третя дослідні групи) на кількість Т-лімфоцитів у крові поросят. Вказані зміни відбувалися за рахунок збільшення малорецепторної субпопуляції Т-лімфоцитів.

Проведены исследования для оценки влияния отдельных доз диетического хрома (III) (0, 70, 140 мкг Cr/л) в форме хлорида хрома на процессы перекисного окисления липидов и активность ферментов антиоксидантной защиты. Установлено, что при отсутствии хрома (0 Cr/л) в рационе у исследуемых крыс повышается уровень гидроперекисей липидов во всех тканях, за исключением селезенки, также тиобарбитуратнокислотно-активных продуктов, за исключением тканей мозга и почек. Отсутствие хрома в рационе сопровождается тканевидовым изменением активности ферментов антиоксидантной защиты и концентрации восстановленного глутатиона.

Проаналізовано вплив біологічно активної кормової добавки гумілід на гематологічні та імунологічні показники крові поросят у період від народження до відлучення від свиноматок. Встановлено, що гумінова добавка викликала підвищення в межах фізіологічної норми кількості еритроцитів, лейкоцитів, сегментоядерних нейтрофілів, концентрації гемоглобіну, а також зростання комплементарної активності сироватки крові, фагоцитарної активності нейтрофільних гранулоцитів та нормалізацію кількості циркулюючих імунних комплексів у крові тварин. Зроблено висновок про те, що гумілід підвищує адаптаційну здатність організму, проявляє імуномодулюючі властивості та пролонговану дію.

Наведено дослідження ліпідного обміну за порівняльної дії цитратів мікроелементів та їх неорганічних солей у плазмі крові поросят. Дослідження проведено на трьох групах поросят-аналогів 10-добового віку (контрольна та дві дослідні) по 10 голів у кожній. Перша дослідна група поросят одержувала основний раціон та премікс з неорганічними солями феруму (1500 мг/кг), цинку (1100 мг/кг), мангану (1100 мг/кг), купруму (1550 мг/кг), кобальту (10 мг/кг). Друга дослідна група поросят споживала основний раціон та премікс, у якому солі мікроелементів були замінені на цитрати у 10 разів меншій концентрації, які містили: Fe - 150 мг; Zn - 110 мг; Mn - 110 мг; Cu - 155 мг; Co - 1 мг. З'ясовано, що ліпідний обмін в організмі поросят, які одержували з кормом цитрати мікроелементів, інтенсифікується у порівнянні з контрольними тваринами та тими, які одержували неорганічні солі мікроелементів, що використовуються в традиційних преміксах. Згодовування цитратів мікроелементів сприяло зниженню вмісту неестерифікованого холестеролу та збільшенню вмісту триацилгліцеролів у плазмі крові поросят на 28-му та 45-ту добу життя у порівнянні з контрольними тваринами та тваринами, які одержували мікроелементи солей неорганічних кислот. Одержані результати вказують на те, що домішки у вигляді цитратів мікроелементів мають суттєвіший вплив на активацію обміну ліпідів в організмі поросят II дослідної групи на 28-му та 45-ту добу у порівнянні з домішкою неорганічних солей мікроелементів, яку застосовували поросятам I дослідної групи, що можна пояснити кращою біодоступністю цитратів та їх впливом на процеси регуляції обміну ліпідів. Подальші дослідження в цьому напрямку нададуть змогу запобігати розвитку патологічних змін у різних органах і тканинах свиней пов'язаних з мікроелементозами, а також розробити ефективні заходи з підвищення адаптивної здатності тварин.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23-29

Рубрики:

Цукровий діабет

Шифр НБУВ: Ж28852/б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

З метою активації метаболічних процесів досліджено вплив добавки гумінової природи та аскорбінової кислоти на показники енергетичного і протеїнового обміну в крові поросят під час одного з найбільш критичних періодів онтогенезу і відлучення від матерів. В ході досліджень встановлено, що додавання до раціону поросят комплексу гумілід з аскорбіновою кислотою викликає активацію анаболічних (підвищення вмісту загального протеїну, активності аспартатамінотрансферази та аланінамінотрансферази) і енергетичних процесів (зростання концентрації глюкози та активності лужної фосфатази) у плазмі крові у межах фізіологічної норми стосовно тварин, що утримувались на стандартному раціоні. Виявлено підвищення продуктивності та збереженості тварин дослідної групи стосовно контролю.

Досліджено вплив цитрату ванадію на вміст продуктів пероксидного окиснення ліпідів, відновленого глутатіону, активність ензимів антиоксидантної системи та глюкозо-6-фосфатдегідрогенази у скелетних м'язах стегна щурів з алоксан-індукованим діабетом. Тварини були поділені на п'ять груп: I група - контрольна, II, III, IV та V - дослідні. Щурам I та II груп давали пити чисту воду, III, IV та V групам впродовж місяця до питної води додавали розчин цитрату ванадію у концентраціях 0,125, 0,5 і 2,0 мкг V/мл води. У тварин усіх дослідних (II - V) груп експериментально викликали цукровий діабет внутрішньоочеревинним введенням алоксану (150 мг/кг маси тіла). У м'язах тварин II групи з експериментальним діабетом спостерігалось зростання вмісту гідропероксидів і ТБК-активних продуктів та зниження активності ензимів антиоксидантного захисту (супероксиддисмутази, каталази і глутатіонредуктази), глюкозо-6-фосфатдегідрогенази та вмісту відновленого глутатіону, тоді як активність глутатіонпероксидази підвищувалася порівняно з тваринами контрольної групи. За випоювання щурам цитрату ванадію у різних концентраціях спостерігалося зниження вмісту гідропероксидів (в III, IV та V групах) та ТБК-активних продуктів (у III групі), однак зростання активності супероксиддисмутази та каталази (в V групі), глутатіонредуктази (в III, IV та V групах), глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (в IV та V групах) та вмісту відновленого глутатіону (в V групі), тоді як активність глутатіонпероксидази знижувалася (в III, IV та V групах) порівняно з показниками у м'язах тварин II групи з експериментальним діабетом. Цитрат ванадію у досліджуваних концентраціях здійснює дозозалежний стабілізуючий вплив на стан прооксидантно-антиоксидантної системи у скелетних м'язах щурів з експериментальним діабетом.

Проаналізовано ефективність застосування найбільш лімітуючих амінокислот (лізину, метіоніну та треоніну) у раціонах свиней із метою забезпечення їх організму протеїном. Отримані результати вказують на прямий зв'язок між рівнем вказаних амінокислот у раціоні свиней і концентрацією загального протеїну й обернений зв'язок із вмістом вільних амінокислот у плазмі крові. Крім цього, у крові свиней, яким до раціону додавали зазначені амінокислоти, відмічено зниження концентрації сечовини, глюкози та неестерифікованих жирних кислот.