Науково обгрунтовано доцільність використання та технологію одержання лущеної сої з метою інтенсифікації її переробки, підвищення поживної цінності кінцевого продукту, поліпшення його органолептичних властивостей. Підтверджено технологічну необхідність попередньої волого-екстракційно-теплової обробки лущених соєвих бобів для вилучення антипоживних речовин (сапонінів, олігоцукрів, фітатів) та підготовки сої до етапу диспергування. Оптимізовано умови процесу диспергування у системі "соєве борошно - вода". Уперше визначено термодинамічні властивості молока соєвого сухого (МСС) за різних температурних режимів зберігання та встановлено залежності термодинамічних параметрів вологопереносу від рівноважного вологовмісту та температури. Побудовано математичну модель градуювання органолептичних показників режимів сушіння МСС. Проведено експериментальне дослідження кінетики сушіння побічного продукту виробництва МСС (окари) у кип'ячому шарі. Вивчено харчову цінність та біологічну дію МСС в експерименті на лабораторних тваринах. Визначено його нешкідливість, позитивний вплив на стан кісткової системи, специфічну дію на моделях пародонтиту та цукрового діабету.

У щурів з токсичним гепатитом в слинних залозах підвищується рівень МДА і елестази, що свідчить про розвиток запалення. Застосування флаванвмісних гепатопротекторів (квертулін, леквін, лекасил) здійснює як гепатопротекторну, так і сіалопротекторну активність.

Оральні аплікації фітогелів "Квертулін" (кверцетин + інулін + цитрат Ca) або "Леквін" (лецитин + кверцетин + інулін + цитрат Ca) у хворих на гастрит суттєво знизили рівень дентальних індексів, а в слині - активність маркера запалення еластази і маркера бактеріального обсіменіння - активність уреази. Обидва фітогеля суттєво підвищили в слині активність лізоцима і знизили в 2,5 - 3,5 рази ступінь дисбіозу. Більш ефективним виявився "Леквін".

Оральні аплікації фітогелів з вмістом лізоциму, кверцетину або лізоциму+кверцетину ("Лізоцим-форте") попереджають розвиток запально-дистрофічних і дисбіотичних процесів в яснах щурів, які одержували індометацин. Патологічний стан ясен оцінювали за характером змін активності ферментів еластази, каталази, уреази, лізоцима і вмісту МДА. Найбільш ефективним пародонтопротекторним за собом виявився лізоцим-форте.