Виконано економічний аналіз суспільного середовища, в якому використовуються заощадження домашніх господарств у результаті якого виявлено, що фінансова ситуація в Україні є нестабільною і не сприяє ефективному використанню цих ресурсів. Зокрема, основні макроекономічні показники суспільного розвитк характеризуються значними розбіжностями, що є ознакою нестабільного розвитку, зокрема, і фінансової системи. Досліджено потенційний вплив витрат і заощаджень домогосподарств на ВВП із використанням лінійної регресивної моделі та розрахункового методу найменших квадратів. У результаті виявлено, що вплив є помірним. З аналізу структури витрат населення визначено, що основна частина витрачається на придбання товарів і послуг, сплату податків, без вкладень в інновації. У цьому випадку приріст фінансових активів у структурі витрат населення з 2016 р. не перевищував 1 - 2 %, що є значно меншим, ніж у європейських країнах (5 - 10 %). Це означає, що фондовий ринок не достатньо розвивається і потребує вдосконалення в частині законодавчого регулювання, посилення гарантій та інвестиційного результату. Для підвищення рівня інвестування з заощаджень домогосподарств розроблено механізм трансформації заощаджень домогосподарств в інвестиційні ресурси, реалізація якого значно підвищить зацікавленість домогосподарств в інвестиційних вкладеннях. Запропоновано конкретні заходи з залучення ресурсів домогосподарств в інвестиції, а саме: вдосконалити нормативно-правову базу функціонування інвестиційних ресурсів; подолати бюрократичні перепони на шляху використання фінансових ресурсів домогосподарств в інвестиційні вкладення; підтримати ініціативу малих і середніх підприємств щодо впровадження інноваційних проектів; активізувати програми державно-приватного партнерства; практикувати залучення підприємницьких структур до розроблення стартапів із використанням фінансових ресурсів домогосподарств тощо.

Наведено теоретичне обгрунтування та запропоновано практичне вирішення основних завдань щодо фінансового забезпечення функціонування державних фондів соціального страхування (ДФ СС). Досліджено й уточнено сутність понять "державні фонди соціального страхування" як інституції й як обсяги фінансових ресурсів, "фінансове забезпечення функціонування державних фондів соціального страхування". Розроблено теоретичну модель фінансового забезпечення фондів СС, яка базується на досвіді європейських країн. Надано періодизацію п'яти етапів розвитку соціального страхування в зарубіжних країнах та Україні. Обгрунтовано модернізацію регулятивного фінансового механізму забезпечення фінансовими ресурсами ДФ СС. Сформовано стратегічні та тактичні напрями функціонування ДФ СС із урахуванням векторів розвитку суспільної системи та розроблено нові підходи щодо формування трьох сценаріїв фінансового забезпечення Пенсійного фонду України, зокрема, оптимістичного, інерційного та песимістичного, а також удосконалено адміністративну структуру державних інституцій СС. Обгрунтовано теоретико-методичні підходи щодо оцінювання фінансових витрат фондів з обгрунтуванням відповідної методики. Сформовано механізм впровадження європейських моделей фінансового забезпечення фондів соціального страхування у вітчизняну практику.

Виконано економічний аналіз суспільного середовища, в якому використовуються заощадження домашніх господарств у результаті якого виявлено, що фінансова ситуація в Україні є нестабільною і не сприяє ефективному використанню цих ресурсів. Зокрема, основні макроекономічні показники суспільного розвитк характеризуються значними розбіжностями, що є ознакою нестабільного розвитку, зокрема, і фінансової системи. Досліджено потенційний вплив витрат і заощаджень домогосподарств на ВВП із використанням лінійної регресивної моделі та розрахункового методу найменших квадратів. У результаті виявлено, що вплив є помірним. З аналізу структури витрат населення визначено, що основна частина витрачається на придбання товарів і послуг, сплату податків, без вкладень в інновації. У цьому випадку приріст фінансових активів у структурі витрат населення з 2016 р. не перевищував 1 - 2 %, що є значно меншим, ніж у європейських країнах (5 - 10 %). Це означає, що фондовий ринок не достатньо розвивається і потребує вдосконалення в частині законодавчого регулювання, посилення гарантій та інвестиційного результату. Для підвищення рівня інвестування з заощаджень домогосподарств розроблено механізм трансформації заощаджень домогосподарств в інвестиційні ресурси, реалізація якого значно підвищить зацікавленість домогосподарств в інвестиційних вкладеннях. Запропоновано конкретні заходи з залучення ресурсів домогосподарств в інвестиції, а саме: вдосконалити нормативно-правову базу функціонування інвестиційних ресурсів; подолати бюрократичні перепони на шляху використання фінансових ресурсів домогосподарств в інвестиційні вкладення; підтримати ініціативу малих і середніх підприємств щодо впровадження інноваційних проектів; активізувати програми державно-приватного партнерства; практикувати залучення підприємницьких структур до розроблення стартапів із використанням фінансових ресурсів домогосподарств тощо.

Екзема належить до групи найбільш поширених дерматозів. Нез'ясованість багатьох механізмів розвитку, хронічно-рецидивний перебіг, нерідкі випадки резистентності до традиційних засобів терапії, часта схильність до появи ускладнень і погіршення якості життя пацієнтів надають цій патології статус медико-соціальної проблеми. Мета роботи - розробити комплексний метод лікування хворих на мікробну екзему, спрямований на усунення метаболічних розладів і корекцію клінічного перебігу дерматозу. Під спостереженням перебували 68 хворих на мікробну екзему (35 чоловіків і 33 жінки) віком від 18 до 59 років. До групи контролю було включено 30 здорових осіб, співставних за статтю та віком з обстеженими. У 52 пацієнтів ідентифіковано поширений патологічний процес, у 16 - обмежений. Гострий перебіг дерматозу встановлено у 33 хворих, підгострий - у 13, хронічний - у 22. У всіх пацієнтів визначали вміст нітритів, нітратів, S-нітрозотіолу, активність eNOS і mNOS у сироватці крові до лікування та після проведення комплексної терапії. Встановлено, що у хворих на мікробну екзему вірогідно підвищуються рівні нітритів, нітратів, S-нітрозотіолу, активність mNOS на тлі пригнічення eNOS-потенціалу. Запропоновано комплексний метод терапії з проведенням стандартизованого лікування та застосування препарату ескузан лонг. Досягнуто суттєву корекцію показників, що характеризують стан NO-системи та клінічного перебігу дерматозу. Висновки: у хворих на мікробну екзему ступінь глибини змін показників, які відображають стан NO-системи, частково (концентрація S-нітрозотіолу, активність eNOS і mNOS) залежить від поширеності патологічного процесу. У таких хворих відбувається інтенсифікація вазотропної активності за рахунок вазодилататорного вектора дії, що поєднується з посиленням окиснення NO. Ескузан лонг у складі комплексної терапії справляє цілеспрямований коригувальний вплив на стан NO-системи та клінічний перебіг дерматозу у хворих на мікробну екзему.