Рассмотрены причины и механизмы разрушения элементов конструкций линий электропередач. Установлено, что 85 % всех разрушений происходит при их сверхнормативном обледенении. Предложена система прогнозирования разрушающей гололедной нагрузки, основанная на периодическом принудительном охлаждении контролируемой поверхности и линейной экстраполяции результатов измерения времени работы микрохолодильника. Разработано устройство, позволяющее своевременно вводить в действие специализированные средства защиты.

На основе комплексных исследований взаимодействия вихретоковых преобразователей (ВТП) с образцами, содержащими дефекты типа "непровар" и "трещина", получены упрощенные выражения, описывающие влияние на параметры ВТП размеров дефекта и основного мешающего фактора - зазора между ВТП и контролируемой поверхностью. Разработаны вихретоковый дефектоскоп с резонансной отстройкой от влияния зазора и автоматизированная система для экспресс-контроля деталей гидронасоса.

Представлены результаты исследований взаимодействия накладного вихретокового преобразователя (ВТП) с П-образным магнитопроводом и ферромагнитного материала с дефектом типа "непровар" или "сквозная трещина". Разработана графоаналитическая модель и получены упрощенные формулы для инженерного расчета внесенной индуктивности ВТП в зависимости от ширины раскрытия трещины и величины зазора. Получены выражения для оценки чувствительности ВТП к ширине трещины и величине зазора.

На базі вивчення особливостей прояву сейсмічності у межах поширення багаторічної мерзлоти та в перехідних кліматичних зонах виявлено комплексний вплив природних і техногенних факторів на величину сейсмічних діянь. Необхідність таких досліджень пов'язана з розв'язанням багатьох задач сейсміки кріолітозони, спрямованих на розробку єдиної методики районування сейсмічної небезпеки територій. За цих умов особливу увагу приділено геолого-геофізичному вивченню фізико-механічних характеристик грунтів за допомогою комплексних режимних вимірювань електричних і сейсмічних характеристик гірських порід як у північних, так і у південних районах Байкальської сейсмічної зони, а також порівняльному аналізу параметрів сейсмічних сигналів для шарів гірських порід різного стану. Ступінь впливу природно-техногенних факторів на інтенсивність і частотний склад землетрусів контролюють теоретичні розрахунки та макросейсмічні дані, які свідчать про істотну мінливість параметрів сейсмічних коливань зі зміною стану верхніх шарів грунтових відкладів. Тому для вирішення методичних завдань районування сейсмічної небезпеки виявлено необхідність поглибленого аналізу сейсмологічних і геофізичних даних, одержаних у районах з різними мерзлотними умовами, розширення мережі режимних інженерно-сейсмологічних вимірювань і використання даних прояву сильних землетрусів.

Проаналізовано особливості прояву сейсмічності у північних районах Монголії, охоплених мерзлотою, на прикладі трьох сильних землетрусів - для ділянок спорадичної, рідкісноострівної та острівної мерзлоти. Реалізовано прогноз швидкості поширення сейсмічних хвиль і параметрів сейсмічного впливу для двох можливих варіантів змінення стану грунтів у процесі деградації мерзлоти в результаті будівництва Буренханського гірничо-збагачувального комбінату. Виявлено основні закономірності зміни амплітудного та частотного складу коливань грунтів під час їх відтавання.

Доказана возможность сокращения потерь электроэнергии в сетях промышленных предприятий и расходов на ее оплату за счет выравнивания графика электрических нагрузок с помощью метода сетевого планирования и управления.

Ранжированы по степени влияния инструментальные и институционные методы управления режимом электрических нагрузок для структурных уровней электроэнергетической системы. На примере комплексного использования технико-технологического и приоритетно-шагового методов доказана результативность такого подхода при формировании энергоэффективных режимов электропотребления.

Обосновано три уровня сегментации розничного рынка электроэнергии, определены адекватные критерии сегментирования, учитывающие специфику потребителей электроэнергии, связанную с регулированием режима электропотребления. На основе трех критериев предложены гибкие системы дифференцированных цен, стимулирующие потребителей к формированию энергоэффективного графика электрических нагрузок.