Рассмотрены закономерности взаимодействия города и реки, в частности, общеметодологические и философские подходы, природно-климатические и ландшафтные условия, историческая взаимообусловленность размещения поселений и рек с позиции функционирования биосферы как единой экосистемы. Раскрыты последствия урбанизации речных бассейнов в условиях биотехносферы, определены место и значение проектно-планировочной деятельности в разрешении проблем приречных территорий. Изложены функционально-планировочные особенности приречных территорий на современном этапе, а также предложены методологические подходы по их планировочной организации.

Висвітлено актуальні проблеми археології залізного віку, епохи середньовіччя, золотоординського та козацького часу, а також обліку археологічних пам'яток. Увагу приділено результатам археологічних досліджень на території Лівобережного Подніпров'я. Наведено інформацію про нові знахідки золотоординської доби на Полтавщині, сарматські комплекси в курганах пониззя Псла, кургани басейну р. Грунь-Ташань, пам'ятки козацького часу Комсомольського мікрорегіону. Розкрито особливості визначення ареалу поширення гончарної продукції канцерської традиції. Обгрунтовано типологію котлованів жител роменської культури (за матеріалами південно-східних територій розселення сіверян).

Освещены актуальные проблемы археологии железного века, эпохи средневековья, золотоординского и казацкого времен, а также учета археологических памятников. Уделено внимание результатам археологических исследований на территории Левобережного Поднепровья. Дана информация о новых находках золотоординской эпохи в Полтавской области, сарматских комплексах в курганах низовья Псла, курганах бассейна р. Грунь-Ташань, памятниках казацкого времени Комсомольского микрорегиона. Раскрыты особенности определения ареала распространения гончарной продукции канцерской традиции. Обоснована типология котлованов жилищ роменской культуры (по материалам юго-восточных территорий расселения северян).

На примере деятельности Минского государственного дворца детей и молодежи описано методическое пространство как среда, которая способствует саморазвитию и самореализации педагогов внешкольного учреждения. Приведены сущностные характеристики такого методического пространства. Единое методическое пространство внешкольного учреждения рассмотрено как условие развития системы непрерывного образования педагогических кадров и как результат развития этой системы. Охарактеризованы методические обучающие программы Минского государственного дворца детей и молодежи.

На прикладі діяльності Мінського державного палацу дітей та молоді охарактеризовано методичний простір як середовище, яке сприяє саморозвитку та самореалізації педагогів позашкільної установи. Наведено сутнісні характеристики такого методичного простору. Єдиний методичний простір позашкільного закладу розглянуто як умову розвитку системи безперервної освіти педагогічних кадрів і як результат розвитку цієї системи. Охарактеризовано методичні навчальні програми Мінського державного палацу дітей та молоді.

The example of the Minsk State Palace of children and young people described the methodical space as an environment that promotes self-development and self-actualization of teachers-school institutions. Lists the essential characteristics of such a methodical space. Single methodological space extracurricular institutions considered as a condition of continuing education of teachers and as a result of this system. It's ccharacterized by methodical training program of the Minsk State Palace of children and youth. Justified, that the methodical service as a resource for development agencies design their own space to carry out its mission.

Висвітлено проблему методичного забезпечення організації розвивального освітньо-виховного середовища (на матеріалах діяльності методичного відділу Мінського державного палацу дітей та молоді, м. Мінськ, Республіка Білорусь). Наведено структурні компоненти системи неперервної освіти педагогів Палацу. Визначено підходи до моделювання освітньо-виховної системи зазначеного закладу. Доведено необхідність інноваційних підходів до організації навчання педагогів.