Вивчено морфогенез кісток скелета після впливу різних режимів хронічної гіпертермії. За допомогою сучасних методів дослідження (остеометричного, гістоморфометричного, біохімічного, рентгеноструктурного, біомеханічного, математичного) одержано нові дані, що свідчать про зміни росту, структури, хімічного складу, ультраструктури та фазового складу кісткового мінералу, міцнісні характеристики кісток в період реадаптації після впливу хронічної гіпертермії. Вперше описано морфофункціональну картину порушень в ультраструктурі мінерального матриксу кісток, що виникають після впливу хронічної гіпертермії різних режимів, виявлених методом рентгеноструктурного аналізу. Доведено доцільність використання інозину з метою корекції несприятливих змін морфогенезу кісток за дії хронічної гіпертермії.

В експерименті встановлено, що дія хронічної гіпертермії (ХГ) середнього і екстремального режимів супроводжується дестабілізацією кристалографічних параметрів та збільшенням ступеня аморфності кісткового мінералу. Поєднання ХГ з фізичним навантаженням посилює дані відхилення. Застосування інозину дозою 20 мг/кг щодоби згладжує негативний вплив ХГ на ультраструктуру кісткового мінералу.