Досліджено теоретичні та практичні аспекти оптимізації використання земельних ресурсів за ринкових умов з використанням методів математичного програмування. На підставі завдання оптимізаційної моделі землекористування з гнучкими межовими обмеженнями розроблено базову гіпотезу, змінні, обмеження, поняття та суть екологічних і економічних показників як компонентів цільової функції. Модель розвинуто додатковими обмеженнями, параметри яких гнучко відображають конкретні виробничі ситуації. Вдосконалено методологічні та методичні основи нечіткого моделювання щодо оптимізації розміщення об'єктів рекреації. На засадах нечіткої логіки наведено пропозиції щодо оптимізації структури землекористування. Запропоновано методичні підходи до оцінювання екологічної стійкості ландшафтів під впливом лісових угідь. Розвинуто науково-методичні підходи щодо інформаційного забезпечення землекористування за ринкових умов. Запропоновано використання екологічного імперативу з метою оптимізації використання земельних ресурсів.

Досліджено розвиток правового режиму селянських лісів у дореволюційний період; умови становлення селянських лісів як окремої категорії лісів державної власності, та формування їх в якості громадської власності громад. Проведено періодизацію розвитку правового режиму селянських лісів в Російській Імперії.

Розглянуто особливості правового положення лісів реформованих колективних сільськогосподарських підприємств. Виокремлено основні етапи становлення і розвитку селянських лісів на території України. Окремо наведено основні напрями обмеження селян у використанні лісових ресурсів у ході розвитку державноправових процесів. Значну увагу приділено аналізу основних ознак юридичного поняття лісу. Внаслідок проведеного аналізу виокремлено земельно-правовий, флористичний та екосистемний підходи до розуміння лісу як об’єкта правового регулювання. Визначено роль та місце лісів колишніх колективних сільськогосподарських підприємств у сучасній правовій системі України, а також проаналізовано зарубіжний досвід країн пострадянського простору в частині правонаступництва колишніх колгоспних лісів. Окрему увагу приділено проблемам правового режиму полезахисних лісових смуг, інших захисних насаджень, а також юридичній характеристиці самозаліснених ділянок сільськогосподарських угідь. На основі проведеного дослідження сформульовано теоретичні висновки та розроблено пропозиції з удосконалення чинного законодавства відносно правового режиму лісів реформованих сільськогосподарських підприємств.

Дослідження проведено в рамках тематики науково-дослідженних робіт кафедр землеустрою та управління земельними ресурсами, упродовж 2016-2020 років та складається з двох розділів: "Розробка основних напрямів удосконалення землеустрою та забезпечення збалансованого розвитку територій" та "Обгрунтування механізмів управління земельними ресурсами в умовах ринкової економіки". Окреслено теоретико-методологічні засади вдосконалення землеустрою на сучасному етапі розвитку земельних відносин і науково-методологічні та методичні засади управління земельними ресурсами в період економічних трансформацій. У першому розділі особливу увагу приділено вдосконаленню методичних підходів до організації та впорядкування землекористувань в умовах ринкових відносин. Обгрунтовано заходи із землеустрою як інструментарій регулювання земельних відносин і забезпечення збалансованого розвитку територій. Визначено напрями вдосконалення землеустрою в умовах територіальної децентралізації. У другому розділі при обгрунтуванні механізмів управління земельними ресурсами в умовах ринкової економіки розглянуто питання формування екологічно збалансованого землекористування. Висвітлено проблеми управління землекористуванням не тільки в межах агроландшафту, а й у природно-економічній системі, яка характеризується складним комплексом агроекологічних умов, а також природно-ресурсним і виробничим потенціалами. Визнано екологічну ефективність управління земельними ресурсами. Під час регулювання земельних відносин у системі управління земельними ресурсами увагу приділено удосконаленню механізмів та інструментів управління розвитком міських територій.