Показана общность видового состава (по коэффициенту Жаккара) фитонематод сахарной свеклы и сорняков свекловичного поля и сходство частотного распределения отдельных видов нематод. Установлено, что по численным показателям сахарная свекла - наиболее благоприятное для фитогельминтов растение-хозяин.

Для исследования многоуровневой структуры коллагеновой матрицы - перспективного материала для создания мембран функционального назначения - использованы методы эталонной контактной порометрии, а также сканирующей и трансмиссионной электронной микроскопии. Применена разработанная ранее геометрическая модель непересекающихся цилиндров для расчета размера волокон, формирующих коллагеновую матрицу. Проанализировано функциональное назначение гидрофильных и гидрофобных пор, образованных различными структурными элементами матрицы. Показано, что химическое модифицирование поверхности приводит к разрыхлению структуры на уровнях макромолекул, микрофибрилл и фибрилл, а введение в матрицу частиц бентонита микронного размера - к ее уплотнению на уровне первичных волокон.

Для исследования структуры неорганических композиционных мембран, модифицированных наночастицами неорганического ионита гидратированного диоксида циркония, использован метод эталонной контактной порометрии. Порограммы разложены на лоренцовы составляющие, отнесение которых к структурным элементам матрицы и ионита рассчитано по гомо- и гетерогенной глобулярным моделям. Справедливость такого подхода подтверждена данными сканирующей и просвечивающей электронной микроскопии. Показано, что зарядовая селективность мембран обусловлена закупоркой матрицы агрегатами наночастиц ионита; размер пор, определяющих это свойство, оценен как 14 нм.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г585 + Л113.24-31

Рубрики:

Мембранні процеси

Іонообмінні процеси розділення і очищення

Шифр НБУВ: Ж72631 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описано склад і будову блоку оптичних давачів, призначеного для реєстрації просторово-часових розподілів і зображень різних оптичних явищ та ефектів природного та техногенного походження у верхній атмосфері Землі, що розробляється для використання на борту міжнародної космічної станції у межах космічного експерименту "Діагностика".

С применением методов эталонной контактной пирометрии, трансмиссионной и сканирующей электронной микроскопии, а также потенциометрии исследована структура неорганических мембран: немодифицированной керамической матрицы и матрицы, содержащей наночастицы неорганического ионита - гидратированного диоксида циркония. Порограммы разложены на лоренцевы составляющие, полосы отнесены к соответствующим элементам структуры, размеры частиц рассчитаны с использованием гомо- и гетерогенной глобулярных моделей. Показано, что матрицу формируют, в основном, частицы микронного размера, а внутрипоровый слой ионита - глобулы диаметром 6 нм. Поры, образуемые агрегатами наноразмерных частиц ионита, определяют зарядовую селективность композиционной мембраны.

За допомогою методів еталонної контактної параметрії та потенціометрії досліджено керамічні мембрани, які модифіковано наночастинками гідратованого діоксиду цирконію. Знайдено, що пориста структура композиційних мембран містить не тільки макропори, а й мезо- та мікропори. Розрахунками за геометричною та електрохімічною моделями доведено, що формування зарядселективних властивостей таких мембран обумовлено наявністю нанометрових провідних каналів, які виникають внаслідок закупорення або гофрування макропор.

Зроблено висновок що, система розрахунків за реактивну енергію між споживачами та енергопостачальними організаціями буде ефективнішою, у разі врахування прибутку споживача та коригування тарифу на активну електроенергію.

Наведено способи автоматичного оптимального (за критерієм мінімальних втрат) керування компенсувальними установками, які дозволяють створювати системи та пристрої нового технічного рівня, що забезпечують координацію перетоків реактивної потужності та підвищення енергоефективності компенсації.

Запропоновано метод спрощеного розподілу сумарної потужності батарей конденсаторів, який відповідає вимозі створення передумов для вирішення експлуатаційної задачі - оптимального управління компенсувальними установками за критерієм мінімальних втрат ще на стадії проектування.

Показано удосконалений алгоритм складання матриці шляхів, придатний для використання на персональних обчислювальних машинах. Розглянуто приклади: розрахунок перетоків та втрат потужності, розрахунок економічних еквівалентів реактивної потужності, сортування списку гілок графа у більш сприятливий до сприйняття вигляд. Запропоновано методи: одночасного розрахунку перетоків та втрат потужності, сортування списку гілок графа.

Проведено аналіз використання земель сільськогосподарського призначення і розглянуто проблему залучення в обіг невикористовуваних земель сільськогосподарського призначення. Відображено причини скорочення площ сільськогосподарських земель і неможливості залучення їх в економічний обіг. Намічено перспективи використання зазначених земель.