Дослідження загальної активності цистеїнових протеїназ та активності катепсину В виявило її підвищення в холестеатомному матриксі та перифокальних тканинах середнього вуха у хворих на хронічний гнійний середній отит (ХГСО) з холестеатомою. У пацієнтів з холестеатомною формою ХГСО в перифокальних структурах середнього вуха не визначали активність катепсину В. Виявлено значне підвищення активності катепсину В в ексудаті з середнього вуха та холестеатомному матриксі у хворих з інвазивною холестеатомою в порівнянні з активністю цього ферменту в аналогічних структурах у пацієнтів з інкапсульованою холестеатомою. Визначено роль цистеїнових протеїназ та катепсину В в біохімічних механізмах деструкції кісткової тканини.

Исследование общей активности цистеиновых протеиназ и активности катепсина В показало ее повышение в холестеатомном матриксе и перифокальных тканях среднего уха у больных хроническим гнойным средним отитом (ХГСО) с холестеатомой. У пациентов с холестеатомной формой ХГСО в перифокальных структурах среднего уха не определяли активность катепсина В. Обнаружено значительное повышение активности катепсина В в эксудате из среднего уха и холестеатомном матриксе у больных с инвазивной холестеатомой по сравнению с активностью этого фермента в аналогичных структурах у пациентов с инкапсулированной холестеатомой. Определена роль цистеиновых протеиназ и катепсина В в биохимических механизмах деструкции костной ткани.

  Скачати повний текст

Увагу приділено проблемі підвищення ефективності діагностики та лікування хворих із передхолестеатомними станами та холестеатомою скроневої кістки шляхом доповнення окремих аспектів патогенезу на основі клініко-ензимологічних, ультраструктурних та інструментальних досліджень і розробки нових підходів до лікування. Встановлено високу активність еластази, трипсиноподібних протеїназ, калікреїну, активатора протеїназ урокіназного типу, катепсину В в секреті з середнього вуха, холестеатомному матриксі та підлеглій кістковій тканині у хворих з холестеатомою. В секреті з середнього вуха встановлено біохімічний маркер активності холестеатоми - катепсин В, визначення котрого на поліклінічному етапі дозволить визначати терміни проведення хірургічних втручань. За умов in-vitro встановлено гальмівний вплив поліфункціонального інгібітору протелітичних ферментів (ПІПФ) (апротиніну) на активність калікреїну в холестеатомному матриксі та перифокальних тканинах середнього вуха. Розроблено та впроваджено в практику схеми комплексного лікування хворих з холестеатомою із включенням в них ПІПФ (апротиніну) та інтерферону, котрий пригнічує явища гіперпроліферації кератиноцитів та ангіогенезу. Встановлено високий ензиматичний потенціал у фіксованих ретракційних кишенях (РК) та розроблено оригінальний спосіб їх лікування. Доведено високу інформативність діагностики як первинної, вторинної, так і резидуальної холестеатоми за використання спіральної комп'ютерної томографії скроневих кісток в поєднанні з МРТ в режимі дифузійно-зважених зображень. Специфічність дослідження складала 98 %. Електронно-мікроскопічними дослідженнями визначено особливості будови підлеглої кісткової тканини за інкапсульованої та інвазивної холестеатоми, особливості будови фіксованих РК. Клінічними та радіологічними дослідженнями доказано високу ефективність лікування хворих на хронічний гнійний середній отит з холестеатомою за використання схем комплексного лікування та лікування хворих із передхолестеатомними станами (РК).

Вивчено зміни слухової функції за даними аудіометрії після комплексного лікування (хірургічного та медикаментозного із поліфункціональними інгібіторами протеолітичних ферментів, зокрема, апротиніном) хворих на хронічний гнійний середній отит із холеастомою до та у відділеному (через 18 - 24 міс) періодах.

Изучены изменения слуховой функции по данным аудиометрии после комплексного лечения (хирургического и медикаментозного с полифункциональными ингибиторами протеолитических ферментов, в частности, апротинином) больных хроническим гнойным средним отитом с холеастомой до и в отдаленном (через 18 - 24 мес) периодах.

Вивчено стан вестибулярної функції за даними вестибулометрії у хворих на хронічний секреторний отит з ретракційними кишенями до та у різні строки післяопераційного періоду для оцінки функціональних результатів розроблених схем комплексного лікування.

Изучено состояние вестибулярной функции по данным вестибулометрия больных хроническим секреторным отитом с ретракционными карманами до и в различные сроки послеоперационного периода для оценки функциональных результатов разработанных схем комплексного лечения.

У дослідженнях in vitro встановлено, що поліфункціональний інгібітор протеолітичних ферментів (апротинін) пригнічує активність калікреїну холестеатоми у пацієнтів з хронічним гнійним середнім отитом. Встановлений у дослідах in vitro факт інактивуючої дії апротиніну на активність калікреїну й еластази ексудату, холестеатомного матриксу та оточуючих його перифокальних тканин середнього вуха у хворих на хронічний гнійний середній отит послужив обгрунтуванням для використання цього інгібітора в комплексному їх лікуванні. Включення апротиніну в комплексну терапію перешкоджало розвитку вторинної резидуальної холестеатоми, а в разі її виникнення сприяло зниженню її агресивності, про що свідчило значне падіння активності досліджуваних протеїназ як в холестеатомному матриксі, так і в ексудаті з середнього вуха.

В исследованиях in vitro установлено, что полифункциональный ингибитор протеолитических ферментов (апротинин) угнетает активность калликреина холестеатомы у пациентов с хроническим гнойным средним отитом. Установленный в опытах in vitro факт инактивирующего действия апротинина на активность калликреина и эластазы экссудата, холестеатомного матрикса и окружающих его перифокальных тканей среднего уха у больных хроническим гнойный средним отитом послужил обоснованием для использования этого ингибитора в комплексном их лечении. Включение апротинина в комплексную терапию препятствовало развитию вторичной резидуальной холестеатомы, а в случае ее возникновения способствовало снижению ее агрессивности, о чем свидетельствовало значительное падение активности исследуемых протеиназ как в холестеатомном матриксе, так и в экссудате из среднего уха.

Розглянуто клінічну анатомію зовнішнього, середнього та внутрішнього вуха. Висвітлено сучасні питання етіології, патогенезу, клініки, діагностики та сучасних методів консервативного і хірургічного лікування хронічних хвороб (ХХ) середнього вуха (СВ). Детально охарактеризовано генез холестеатоми, її дію на кісткові структури, каріонекротичну форму епітимпаніту, механізм розвитку ускладнень. На сучасному рівні висвітлено питання консервативного та хірургічного лікування ХХ СВ, показання оперативних втручань різних типів. Узагальнено досвід авторів щодо діагностики та лікування ХХ СВ, подано інформацію щодо їх профілактики.