Визначено вимоги до спеціалістів, які повинні вирішувати завдання розвитку туристської сфери на державному і регіональному рівнях, на рівні туристських підприємств та в готельному господарстві.

Представлено матеріали про життєвий і творчий шлях відомого громадського діяча, активного учасника українського руху за національне відродження початку XX ст., мецената, землевласника-новатора, популяризатора агрономічних знань рідною мовою, мемуариста Є.Х.Чикаленка (1861 - 1929). Наведено біографічні відомості про С.О.Єфремова - популярного публіциста початку XX ст., видавця, ученого та академіка ВУАН. Викладено листи Є.Х.Чикаленка до С.О.Єфремова у період з 1904 до 1917 рр., до кожного з яких здійснено археографічний опис оригіналу. Відзначено особливе значення листів Є.Х.Чикаленка з еміграції як джерела інформації про діяльність українських емігрантів за кордоном. Наведено іменний анатований покажчик.

Представлены материалы о жизни и творчестве известного общественого деятеля, активного участника украинского движения за национальное возрождение начала XX ст., мецената, землевладельца-новатора, популяризатора агрономических знаний на родном языке, мемуариста Е.Х.Чикаленко (1861 - 1929). Изложены биографические сведения о С.А.Ефремове - популярном публицисте начала XX cт., издателе, ученом и академике ВУАН. Представлены письма Е.Х.Чикаленко к С.А.Ефремову периода 1904 - 1917 гг., к каждому из которых приведено археографическое описание оригинала. Отмечено особое значение писем Е.Х.Чикаленка из эмиграции как источника информации о деятельности украинских эмигрантов за рубежом. Приведен именной аннотированный указатель.

Висвітлено сторінки життя та діяльності Є.Чикаленка - активного учасника українського руху початку ХХ ст., громадсько-політичного діяча, мецената, фундатора української преси, показано його тісний зв'язок з культурою та менталітетом українського народу. Проаналізовано народознавчі сюжети з опублікованої та рукописної спадщини Є.Чикаленка.

Освещены страницы жизни и деятельности Е.Чикаленко - активного участника украинского движения начала ХХ ст., общественно-политического деятеля, мецената, фундатора украинской прессы, показана его тесная связь с культурой и менталитетом украинского народа. Проанализированы народоведческие сюжеты из опубликованного и рукописного наследия Е.Чикаленко.

Розглянуто психічні процеси (відчуття, сприймання, увагу, пам'ять, мислення, уяву), стани та властивості особистості, закономірності людської психіки. Розкрито суть понять про характер, емоції, почуття, здібності, спілкування, вольову поведінку. Показано загальнокультурне значення педагогіки, а також роль психологічних знань у життєдіяльності людини.

Рассмотрены психические процессы (ощущение, восприятие, внимание, память, мышление, представление), состояния и свойства личности, закономерности человеческой психики. Раскрыта сущность понятий о характере, эмоциях, чувствах, способностях, общении, волевом поведении. Показаны общекультурное значение педагогики, а также роль психологических знаний в жизнедеятельности человека.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)5-4

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено тривале й інформативно цінне листування відомих постатей української історії початку XX ст. - Є. Х. Чикаленка (1861 - 1929) та С. О. Єфремова (1876 - 1939). Відображено регулярність їх епістолярних контактів, кількість поштових відправлень за роками, відзначено особливості листування до 1917 р. і 1920-х рр., виділено в ньому провідні теми й сюжети та проаналізовано їх.

Обгрунтовано принципи систематизації видів туризму як передумови розбудови його матеріально-технічної бази, впровадження загальнодержавної і регіональної політики щодо розвитку туризму. Запропоновано багаторівневу структуру систематизації в системі: "потреба - інтерес - мотив - ресурс - транспорт - проживання - задоволення".

Досліджено духовне життя України кінця XIX - початку XX ст. за листуванням Є. Х. Чикаленка - відомого громадсько-політичного та культурного діяча. Епістолярні джерела відобразили участь у численних громадських заходах як Є. Чикаленка, так і його відомих сучасників, а також їх оцінки й осмислення подій, які становили зміст українського національного руху зазначеного періоду.

Систематизовано і досліджено комплекс рецензій та відгуків на одну з найпопулярніших праць з української історії поч. XX ст. - "Історію України-Русі" М. Аркаса (1908 р.). Їх авторами були як історики (М. Грушевський, В. Липинський, С. Томашівський, Д. Дорошенко, Б. Барвінський), так і публіцисти. Рецензії було опубліковано в газетах "Діло", "Рада", "Руслан", "Киевские вести", "Николаевский курьер" та "Літературно-науковому віснику". У них відобразилися різні оцінки зазначеної праці, від позитивних з окремими зауваженнями до відверто негативних, висловлених науковою критикою в особі М. Грушевського. Її мотиви допоможуть з'ясувати як самі рецензії й дискусії навколо них, так і залучений до дослідження епістолярій.

Теоретично обгрунтовано й експериментально доведено структуру почуття гумору, основними складовими якої є інтелектуально-емоційний, мотиваційний і комунікативний компоненти та їх реалізація у системі моральних стосунків і моральної діяльності. Визначено засоби педагогічного впливу та умови виховання почуття гумору. Наведено результати експериментального дослідження виховання почуття гумору на підставі системного підходу.

Вперше проведено комплексне дослідження епістолярної спадщини відомого громадсько-політичного діяча кінця XIX - початку XX ст., мецената та мемуариста Євгена Чикаленка (1861 - 1929). Зазначено, що переважну більшість даних історичних джерел репрезентовано вперше. Проведено їх видову ситематизацію, встановлено особливості епістолярного стилю кореспондентів. Здійснено археографічний аналіз досліджуваних листів, проведено тематичну диференціацію їх змісту за проблемно-хронологічним принципом, виділено домінуючі теми та сюжети, серед яких: події громадсько-культурного та політичного життя кінця XIX - початку 1920-х рр., їх інтерпретація сучасниками; видавничі проблеми, зокрема пов'язані з виданням "Громадської думки" (1906) та "Ради" (1906 - 1914); публіцистична, журналістська діяльність кореспондентів, написання мемуарів і проблеми їх видання в еміграції. Висвітлено відображення науково-літературної та публіцистичної діяльності Є.Чикаленка та його кореспондентів, виокремлено літературно-критичні сюжети у листуванні з письменниками. Визначено унікальність просопографічної інформації у листах Є.Чикаленка, систематизовано біографічні дані про його адресатів та кореспондентів. Зроблено висновок, що листування Є.Чикаленка є цінним джерелом для всебічного дослідження важливих історичних сюжетів.

Досліджено феномен культурного впливу особистісного суб'єкта на іншого. Показано, що серед інших форм соціальної взаємодії культурний вплив вирізняється ціннісним, вільним від примусу характером та зумовлює найбільш суттєві особистісні зміни в об'єкті, для даного впливу характерною є найбільша детермінованість особистісними якостями його суб'єкта. Побудовано модель культурного впливу. Досліджено й систематизовано особистісні відношення та якості видатних суб'єктів європейської культури, що являють собою особистісні передумови культурного впливу на іншого суб'єкта. Побудована система особистісних передумов є новою моделлю особистості, здатною робити суттєві соціокультурні внески, яка доповнює та розвиває існуючі аналогічні моделі особистості. Проведено емпіричне дослідження рефлексії культурних впливів у сучасному студентському середовищі.

Запропоновано використання політико-психологічного аналізу виборчих переваг, який надає можливість чітко визначити імідж партії як головний критерій здійснення електорального вибору. З'ясовано тенденції змін даних переваг і досліджено адекватні технологічні аспекти розробки іміджевої стратегії політичної партії. Проаналізовано роль іміджу лідера у формуванні електорального вибору з метою оптимізації співвідношення персональної та тематичної складових іміджевої стратегії політичної партії.

Розкрито повний зміст першої щоденної української газети Наддніпрянщини "Громадська думка", яка виходила в Києві з 31 травня 1905 р. до 18 серпня 1906 р. Описано історію її видавничого життя та наведено відомості про авторів. Висвітлено передові статті, офіційні повідомлення, твори публіцистичного та художнього характеру. Подано відомості про відомі особистості, огляди матеріалів періодичних видань, хроніку подій в Україні, рекламні оголошення та оповістки.

Подано листування укранських громадсько-політичних та культурних діячів доби українського націєтворення та національно-визвольної революції 1917 - 1921 рр. - Є. Чикаленка (1861 - 1929) та А. Ніковського (1885 - 1942). Висвітлено період 1908 - 1921 рр., в якому відображено українську громадську діяльність в Одесі та Києві, історію щоденної газети "Рада" (1906 - 1914), яку редагував А. Ніковський в 1912 - 1914 рр., що подавав відомості видавцю газети Є. Чикаленку про редакційну діяльність: співробітників, тематичний курс, власну тактику ведення газети, обставини її закриття влітку 1914 р. Увагу приділено питанням відродження українського щоденника "Нова рада" у 1917 р. та участі у даному процесі редактора А. Ніковського, розвитку революційного процесу в Києві та на периферії.

Представлена переписка украинских общественно-политических и культурных деятелей эпохи украинского нациеобразования и национально-освободительной революции 1917 - 1921 гг. - Е. Чикаленко (1861 - 1929) и А. Никовского (1885 - 1942). Освещены период 1908 - 1921 гг., в котором отражена украинская общественная деятельность в Одессе и Киеве, история ежедневной газеты "Рада" (1906 - 1914), которую редактировал А. Никовский в 1912 - 1914 гг., представляющий сведения издателю газеты Е. Чикаленко о редакционной деятельности: сотрудниках, тематическом курсе, собственной тактике ведения газеты, обстоятельствах её закрытия летом 1914 г. Внимание уделено вопросам возрождения украинского дневника "Новая рада" в 1917 г. и участия в данном процессе редактора А. Никовского, развития революционного процесса в Киеве и на периферии.

Охарактеризовано постать Є. Чикаленка (1861 - 1929) - подвижника української національної ідеї кінця ХІХ - початку ХХ ст. Проаналізовано громадсько-культурну, видавничу, благодійну, публіцистичну діяльність діяча та плеяди його "духовних родичів" у контексті українського життя кінця ХІХ - початку ХХ ст. Увагу приділено заснуванню ним щоденної української газети у Наддніпрянській Україні. На підставі листування Є. Чикаленка, його мемуарної та публіцистичної спадщини показано роль і місце відомих людей у доленосних подіях української революції та державотворення 1917 - 1920 рр.

Охарактеризована личность Е. Чикаленко (1861 - 1929) - подвижника украинской национальной идеи конца ХІХ - начала ХХ вв. Проанализирована общественно-культурная, издательская, благотворительная, публицистическая деятельность историка и плеяды его "духовных родственников" в контексте украинской жизни конца ХІХ - начала ХХ вв. Внимание уделено основанию им ежедневной украинской газеты в Надднепрянской Украине. На основе переписки Е. Чикаленко, его мемуарного и публицистического наследия показаны роль и место известных людей в судьбоносных событиях украинской революции и построения государства 1917 - 1920 гг.

Вперше надруковано корпус взаємного листування автора відомої науково-популярної праці початку XX ст. "Історія України-Русі" М. Аркаса з її редактором-літературознавцем і публіцистом В. Доманицьким. Зазначено, що у листах детально відображений видавничий процес, який відбувається у Петербурзі під доглядом В. Доманицького, зафіксований час появи книжки, схвальні та критичні відгуки на неї.

Впервые напечатан корпус взаимной переписки автора известного научно-популярного труда начала XX в. "История Украины-Руси" М. Аркаса с ее редактором-литературоведом и публицистом В. Доманицким. Отмечено, что в письмах детально отображен издательский процесс, который происходит в Петербурге под досмотром В. Доманицкого, зафиксированы время появления книжки, одобрительные и критические отзывы о ней.

Рассмотрена необходимость проведения контроля точности и достоверности телеметрической информации. Рассмотрены существующие методы контроля достоверности информации. Показано, что существующие методы не позволяют учитывать избыточность информации, то есть наличие функциональных зависимостей и ограничений между группами переменных. Доказана необходимость применения недоопределенных моделей и программирования в ограничениях в решении данной задачи. Сформулированы основные теоретические сведения недоопределенных моделей и методов. Описан возможный метод проверки телеметрической информации на корректность. Приведены примеры применения данного метода.

Рассмотрены способы применения технологии Windows Workflow Foundation при разработке программного обеспечения для создания виртуальных лабораторных комплексов. Показано, что данная технология позволяет создавать инструментальные средства для построения сценариев лабораторных работ. Рассмотрена графовая модель представления потоков работ Windows Workflow Foundation (сценария лабораторных работ), а также предложен метод проверки их на корректность с помощью алгоритмов поиска в ширину и глубину. Разработан прототип программного обеспечения для наглядного представления работы выбранной технологии и методов.

Рассмотрена проблема обеспечения производительности СУБД ACCESS в задачах обработки телеметрической информации космических аппаратов. Представлена модель системы хранения телеметрических данных и приведена модель базы данных, которую можно использовать в данной задаче. Проведены экспериментальные исследования на производительность СУБД ACCESS. Показано, что производительность существенно не зависит от размера базы данных и количества обрабатываемых файлов телеметрической информации. Определена зависимость размера базы данных от количества данных. Определено время сохранения и поиска данных в зависимости от их структуры.