Комплексно досліджено поняття та систему правоохоронних органів, охарактеризовано сучасний стан нормативного регулювання їх адміністративно-правового статусу. Розкрито сутність і пріоритетні напрями організаційного забезпечення діяльності правоохоронних органів, визначено поняття ефективності діяльності правоохоронних органів України. Встановлено механізм її оцінювання та напрями підвищення, розкрито напрями впровадження в їх діяльність зарубіжного досвіду та міжнародних стандартів. Описано поняття та структуру адміністративно-правового статусу правоохоронних органів України, загальну характеристику основних елементів адміністративно-правового статусу правоохоронних органів України, основні завдання та функції правоохоронних органів України. Визначено повноваження правоохоронних органів України, юридичні гарантії діяльності правоохоронних органів України та особливості юридичної відповідальності правоохоронних органів України та їх службових осіб.

Мета роботи - оцінити морфометричні зміни м'язової стінки штучного сечового міхура, сформованого з термінального відділу клубової кишки, в експерименті в ранньому і пізньому післяопераційних періодах. Дослідження проведено в умовах хронічного експерименту на 22 карликових свинках (міні-пігах) віком від 16 до 19 міс. Після виконання цистектомії у тварин формували із термінального відділу клубової кишки штучний сечовий міхур. Через 3, 6 і 12 міс після формування штучного сечового міхура тварин виводили з експерименту. Вивчення товщини поздовжнього і кільцевого м'язових шарів у штучному сечовому міхурі міні-пігів через 3 міс показало статистично значуще її збільшення порівняно з контрольним показником у 2,14 - (643,7 +- 53,1) мкм і 3,36 - (1358,11 +- 86,60) мкм разу відповідно, а товщина загальної м'язової оболонки збільшилася у 2,84 разу - (2001,81 +- 143,40) мкм, що було зумовлено її гіпертрофією. Через 6 міс у штучному сечовому міхурі експериментальних тварин відзначено інтенсивніші процеси гіпертрофії м'язової стінки: товщина поздовжнього м'язового шару статистично значущо збільшилася у 3,61 разу, кільцевого - у 5,42 разу, загального - у 4,65 разу. У м'язовій стінці штучного сечового міхура через 12 міс після ілеоцистопластики відмічено статистично значуще збільшення товщини поздовжнього шару порівняно з відповідним показником інтактних тварин у 5,52 разу, кільцевого - у 5,58, загального - у 5,13 разу. Висновки: основні процеси гіпертрофії м'язової стінки штучного сечового міхура відбуваються протягом перших 6 міс після його формування, особливо інтенсивно в період від 3 до 6 міс. У наступний шестимісячний період відзначено статистично значуще збільшення товщини поздовжнього м'язового шару штучного сечового міхура у 0,91 разу порівняно з відповідним показником у попередні 6 міс і показники товщини кільцевого і загального м'язових шарів, які не мали статистично значущої різниці з відповідними результатами експериментальних досліджень у попередні 6 міс. Сечовий резервуар, сформований із частини клубової кишки, не пристосований до виконання нових функцій, оскільки в його стінці відбуваються еволюція і трансформація у вигляді гіпертрофії поздовжнього і кільцевого м'язових шарів як результат денервації кишкової трубки і впливу сечі.

На підставі аналізу положень адміністративного, службового та фінансового законодавства здійснено комплексний розгляд питань цифрової трансформації суспільних відносин за обраним напрямом з урахуванням детермінант теорії та практики. Виокремлено основні напрями цифровізації адміністративного права, а саме: визначення системності адміністративно-правового мислення в умовах розвитку цифровізаційних векторів врядування, цифровий концепт модифікації публічного адміністрування у сфері наукової діяльності, особливості реалізації адміністративних процедур в умовах цифрової трансформації, сутнісні ознаки електронного звернення як форми контролю за діяльністю суб'єктів публічної адміністрації, вплив цифровізації на здійснення адміністративного судочинства тощо. Акцентовано увагу на окремих питаннях цифровізації службового права: концептуальних положеннях у сучасному цифровому вимірі щодо здійснення захисту права на державну службу, управління кадровим потенціалом у державній службі в умовах цифровізації, станові правового регулювання та практичних особливостях професійної діяльності службовців міграційних органів у цифровізаційних умовах, особливостях переведення в державній службі в умовах цифрової трансформації. Розглянуто окремі питання цифровізації фінансового права: цифрову трансформацію фінансового сектору України на рівні країн ЄС, стан бюджетної безпеки та засобів її забезпечення в умовах цифровізації, здійснення фінансового контролю в умовах використання інформаційних технологій, вплив діджиталізації на прозорість бюджетної політики.

Висвітлено актуальні проблеми та перспективи розвитку економіки. Запропоновані шляхи вдосконалення фінансової та маркетингової політики, підвищення мовної компетенції майбутніх фахівців. Розглянуто політичні, соціальні та екологічні проблеми сучасності на регіональному та глобальному рівнях. Проаналізовано еволюцію ідей державотворення в діяльності Української Центральної Ради. Розглянуто історичну ретроспективу та сучасність храму Собор Пресвятої Богородиці у селі Забороль. Звернено увагу на якість життя та проблему емоційного вигорання молоді у сучасному світі.

Цель работы - исследование возможности фармакологической коррекции сократительной активности неоциста mini-pigs in vivo под воздействием новых химических соединений, м-холиноблокатора (солифенацина), селективного бета-2-симпатомиметика (гинипрала (гексопреналина)). Необладдер, сформированный из терминального отдела илеум, предварительно денервированный по противобрыжеечному краю, сохраняет перистальтику и, учитывая резкое утолщение мышечного слоя, способен к сократительным реакциям и поддержке тонуса. Новые химические соединения pyrrole-2-carbaldehyde 2-hydroxybenzoylhydrazone (PChBh) и isatin benzoylhydrazone (IBh) в эксперименте in vivo продемонстрировали спазмолитические свойства, направленные на гладкую мускулатуру. Соединение PChBh (I) продемонстрировало более выраженные расслабляющие свойства в сравнении с соединением IBh (II), снижая базальное давление на фоне КСl на 40,91 %, амплитуду сокращений на 30,63 %, частоту сокращений на 25,49 %. Солифенацин, являясь м-холиноблокатором, наиболее ярко демонстрировал спазмолитические свойства в условиях эксперимента in vivo, снижая гипертонус на 55,23 %, амплитуду на 49,31 %, частоту сокращений за 10 минут на 57,40 %, длительность сокращений на 18,18 %. Селективный бета-2-симпатомиметик гексопреналин, используемый ранее для снятия гипертонуса беременной матки, активно влияет на перистальтику кишечника, угнетал гиперактивность артифициального мочевого пузыря на фоне КСl, так базальное давление снизилось на 58,75 %, амплитуда сокращений на 39,62 %, частота сокращений снизилась на 57,49 %, длительность сокращений на 54,55 %. Препараты из группы м-холиноблокаторов и селективных бета-2-симпатомиметиков продемонстрировали выраженный спазмолитический эффект в эксперименте in vivo и могут быть использованы в коррекции инконтиненции у пациентов после ортотопической пластики мочевого пузыря. Новые химические соединения pyrrole-2-carbaldehyde 2-hydroxybenzoylhydrazone (PChBh) и isatin benzoylhydrazone (IBh) продемонстрировали в эксперименте in vitro спазмолитические свойства, а в эксперименте in vivo подтвердили спазмолитический эффект, следовательно, являются перспективными для дальнейшего исследования, определения безопасности и эффективности.

Мета роботи - оцінити якість життя (ЯЖ) пацієнтів після радикальної цистектомії залежно від методу деривації сечі. Клінічний аналіз і оцінку ЯЖ проведено 76 пацієнтам, яким виконали радикальну цистектомію (основна група). Для відведення сечі після радикальної цистектомії виконали ортотопічну реконструкцію сечового міхура за Штудером у 26 (34,2 %), ілеопластику за Бриккером - у 50 (65,8 %) пацієнтів. З метою об'єктивізації і стандартизації оцінки ЯЖ хворих після реконструктивного оперативного втручання на нижніх сечових шляхах через 1 і 12 міс застосовано соціоклінічний метод дослідження на основі опитувальника "Medical Outcomes Study - Short Form" (SF-36). Сексуальну функцію оцінювали за допомогою опитувальника МІЕФ-5 (міжнародного індексу еректильної функції). Соціоклінічне дослідження ЯЖ продемонструвало кращі показники через 12 міс у пацієнтів, яким виконали ортотопічну реконструкцію сечового міхура за Штудером, на відміну від ілеопластики за Бриккером щодо соціального функціонування, психічного здоров'я й життєвої активності на 18,1, 12,5 і 25 % відповідно. Всі показники ЯЖ у досліджуваних групах покращилися через 12 міс після оперативного втручання, що свідчить про прогресуючу соціальну реабілітацію незалежно від виду деривації сечі. На еректильну функцію метод деривації сечі не впливає, а основного значення набуває збереження нервових і судинних елементів малого таза. Висновки: одержані результати свідчать про те, що психологічно пацієнти з неоцистом і континентним відведенням сечі сприймають свій стан як більш фізіологічний. Це уможливлює проведення максимальної соціоклінічної реабілітації й адаптації працездатного контингенту хворих.

Мета роботи - оцінити в експерименті ультраструктурні зміни слизової оболонки ортотопічного сечового міхура (СМ) карликових свиней через 12 міс після виконання ілеоцистопластики. Експериментальні дослідження проведені на 18 самицях карликових свиней віком 4 - 15 міс, яким виконали цистектомію із формуванням ортотопічного СМ з клубової кишки. В ультраструктурі слизової оболонки штучно створеного СМ під тривалим впливом сечі стовпчасті клітини в епітеліальному шарі поступово заміщалися клітинами іншого типу, за структурою близькими до епітелію СМ, для виконання його повноцінної функції. Власна пластинка слизової оболонки мала явища деструктивного характеру переважно клітинних елементів, на окремих ділянках волокнисті структури переважали над клітинними. Висновки: ультраструктурні зміни слизової оболонки штучно створеного СМ через 12 міс після ілеоцистопластики свідчать про її повну трансформацію і адаптацію з елементами еволюції та пристосування до нових умов життєдіяльності.

Мета дослідження - оцінювання ефективності фітотерапевтичного препарату канефрон Н у профілактиці абсорбуючого солеутворення внутрішніх і зовнішніх дренажів за умови тривалого дренування верхніх сечових шляхів. У дослідження увійшли 76 хворих віком від 16 до 65 років з дренуванням нирок з приводу обструктивної уропатії. Залежно від обраної тактики лікування пацієнтів було розподілено на 2 групи. Основна група (n = 49) у комплексі зі стандартним доглядом за стентами одержувала фітопрепарат канефрон Н по 2 таблетки тричі на день. Пацієнти контрольної групи (n = 27) одржували лише стандартний догляд за стентами. Було оцінено розміри порожнин нирок у разі застосування фуросемідного тесту, реакція на нітритний тест сечі, наявність бактеріурії та частоту сольової інкрустрації стентів та дренажів. З'ясовано, що якість функціонування дренажних систем в основній групі була значно вищою за показники групи контролю. Проведення тесту з фуросемідом продемонструвало менший розмір ниркових мисок в основній групі на 24,3 %, ніж у хворих контрольної групи із зовнішнім дренуванням та на 17 % менший за внутрішнього дренування. Позитивні показники нітритного тесту у групі пацієнтів, які застосовували в комплексній терапії фітопрепарат канефрон Н, були нижчими на 54 і 53 % відповідно у підгрупах зовнішнього і внутрішнього дренування у порівнянні з групою контролю. Частка пацієнтів із сольовою оклюзією дренажних систем становила 16 % в основній групі проти 85 % у групі контролю. Заключення: застосування канефрона Н у пацієнтів з дренуванням верхніх сечових шляхів надає змогу запобігти розвитку сольової інкрустації стентів, підвищити якість дренування, а також запобігти розвитку мікробно-запальних процесів у сечових шляхах.

Мета дослідження - оцінювання ефективності фітотерапевтичного препарату канефрон Н у профілактиці абсорбуючого солеутворення внутрішніх і зовнішніх дренажів за умови тривалого дренування верхніх сечових шляхів. У дослідження увійшли 76 хворих віком від 16 до 65 років з дренуванням нирок з приводу обструктивної уропатії. Залежно від обраної тактики лікування пацієнтів було розподілено на 2 групи. Основна група (n = 49) у комплексі зі стандартним доглядом за стентами одержувала фітопрепарат канефрон Н по 2 таблетки тричі на день. Пацієнти контрольної групи (n = 27) одржували лише стандартний догляд за стентами. Було оцінено розміри порожнин нирок у разі застосування фуросемідного тесту, реакція на нітритний тест сечі, наявність бактеріурії та частоту сольової інкрустрації стентів та дренажів. З'ясовано, що якість функціонування дренажних систем в основній групі була значно вищою за показники групи контролю. Проведення тесту з фуросемідом продемонструвало менший розмір ниркових мисок в основній групі на 24,3 %, ніж у хворих контрольної групи із зовнішнім дренуванням та на 17 % менший за внутрішнього дренування. Позитивні показники нітритного тесту у групі пацієнтів, які застосовували в комплексній терапії фітопрепарат канефрон Н, були нижчими на 54 і 53 % відповідно у підгрупах зовнішнього і внутрішнього дренування у порівнянні з групою контролю. Частка пацієнтів із сольовою оклюзією дренажних систем становила 16 % в основній групі проти 85 % у групі контролю. Заключення: застосування канефрона Н у пацієнтів з дренуванням верхніх сечових шляхів надає змогу запобігти розвитку сольової інкрустації стентів, підвищити якість дренування, а також запобігти розвитку мікробно-запальних процесів у сечових шляхах.

Цель работы - исследование возможности фармакологической коррекции сократительной активности неоциста mini-pigs in vivo под воздействием новых химических соединений, м-холиноблокатора (солифенацина), селективного бета-2-симпатомиметика (гинипрала (гексопреналина)). Необладдер, сформированный из терминального отдела илеум, предварительно денервированный по противобрыжеечному краю, сохраняет перистальтику и, учитывая резкое утолщение мышечного слоя, способен к сократительным реакциям и поддержке тонуса. Новые химические соединения pyrrole-2-carbaldehyde 2-hydroxybenzoylhydrazone (PChBh) и isatin benzoylhydrazone (IBh) в эксперименте in vivo продемонстрировали спазмолитические свойства, направленные на гладкую мускулатуру. Соединение PChBh (I) продемонстрировало более выраженные расслабляющие свойства в сравнении с соединением IBh (II), снижая базальное давление на фоне КСl на 40,91 %, амплитуду сокращений на 30,63 %, частоту сокращений на 25,49 %. Солифенацин, являясь м-холиноблокатором, наиболее ярко демонстрировал спазмолитические свойства в условиях эксперимента in vivo, снижая гипертонус на 55,23 %, амплитуду на 49,31 %, частоту сокращений за 10 минут на 57,40 %, длительность сокращений на 18,18 %. Селективный бета-2-симпатомиметик гексопреналин, используемый ранее для снятия гипертонуса беременной матки, активно влияет на перистальтику кишечника, угнетал гиперактивность артифициального мочевого пузыря на фоне КСl, так базальное давление снизилось на 58,75 %, амплитуда сокращений на 39,62 %, частота сокращений снизилась на 57,49 %, длительность сокращений на 54,55 %. Препараты из группы м-холиноблокаторов и селективных бета-2-симпатомиметиков продемонстрировали выраженный спазмолитический эффект в эксперименте in vivo и могут быть использованы в коррекции инконтиненции у пациентов после ортотопической пластики мочевого пузыря. Новые химические соединения pyrrole-2-carbaldehyde 2-hydroxybenzoylhydrazone (PChBh) и isatin benzoylhydrazone (IBh) продемонстрировали в эксперименте in vitro спазмолитические свойства, а в эксперименте in vivo подтвердили спазмолитический эффект, следовательно, являются перспективными для дальнейшего исследования, определения безопасности и эффективности.

За методами оптичної спектроскопії - електронного поглинання та флюоресценції - досліджено процеси взаємодії препарату амітозинобераміду (алкілований тіотефом берберин) з макромолекулою ДНК у водному розчині. На основі одержаних результатів побудовано залежності спектральних характеристик від N/c - відношення концентрації пар основ ДНК до концентрації молекул ліганду. Користуючись системою модифікованих рівнянь Скетчарда та МакГі-фон Хіппеля, визначено параметри зв'язування амітозинобераміду з ДНК. Проведено порівняльний аналіз ефективності взаємодії з ДНК амітозинобераміду та алкалоїдів берберину і сангвінарину. За допомогою методу функціонала густини на рівні теорії DFT B3LYP/6-31G(d, p) розраховано структуру та спектри електронного поглинання молекул тіотефу, берберину та амітозинобераміду.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г126.335 + Г534.21

Рубрики:

Сполуки вольфраму з іншими елементами

Термічний аналіз

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Гіперактивність сечового міхура (ГАСМ) - тяжкий розлад сечовипускання, що виявляють майже у 17 % населення віком старше 40 років, з них 56 % - жінок, 44 % - чоловіків. Мета роботи - визначення частоти і клінічного значення окремих уродинамічних симптомів, що виявляють за результатами комплексного обстеження хворих за ідіопатичної ГАСМ (ІГАСМ). Комбіноване уродинамічне дослідження проведене у 137 хворих за ІГАСМ (105 жінок, 32 чоловіків). Імперативний характер сечовипускання у хворих за ІГАСМ зумовлює зменшення максимальної цистометричної місткості - у 75,9 % хворих, зниження порогу чутливості сечового міхура (СМ) у 70,8 %, гіперактивності м'яза - випорожнювача СМ (МВСМ) у 35,8 %, комплаєнтності - у 43,1 %, нестабільності сечівника - у 24,8 %. Висновки: зменшення здатності СМ до накопичення й утримання сечі за нормального або низького внутрішньоміхурового тиску та часте поєднання нестабільності СМ з ознаками обструкції сечовипускання є основними особливостями порушення уродинаміки нижніх сечових шляхів (НСШ) у хворих за ІГАСМ.

Золотим стандартом лікування м'язово-інвазивного раку сечового міхура з найкращими показниками якості життя пацієнта у післяопераційний період є радикальна цистектомія з ілеоцистопластикою. Мета дослідження - вивчити особливості гістохімічно виявленої активності глутаматдегідрогенази у стінці артифіційного сечового міхура в експериментальних тварин. Експериментальні дослідження було виконано на 18 самицях mini-pigs віком 4 - 5 міс і масою 8 - 10 кг. Моделювання штучного сечового міхура було виконано шляхом цистектомії з наступною ілеоцистопластикою. Контрольні дослідження глутаматдегідрогенази (ГДГ) проводили через 3, 6 і 12 міс після оперативного моделювання. Гістоензимологічні дослідження стінки здухвинної кишки на різних етапах вивчення після експериментального моделювання артифіційного сечового міхура не виявили статистично значущих змін активності ГДГ в епітеліальному і підслизовому шарах щодо здорових тварин. Заключення: активність ГДГ у м'язовому шарі неоциста через 3 міс була статистично вірогідно підвищена, з подальшою тенденцією до збільшення. Можна вважати, що гіпертрофія міоцитів змінює транспортні можливості судинної системи артифіційного сечового міхура, що, з одного боку, зумовлює зсув акценту субстратного забезпечення у бік проміжних метаболітів, а з іншого - недостатнє загальне забезпечення сприяє збереженню процесів життєзабезпечення на порівняно невисокому рівні.

В Україні проблема раку сечового міхура залишається актуальною, оскільки щороку реєструють близько 5 тис. нових випадків. Тканини травного тракту активно використовуються у реконструктивній хірургії сечової системи протягом останніх тридцяти років, особливо у формуванні артифіціального сечового міхура. Мета дослідження - вивчити ультраструктурні зміни слизової оболонки артифіціального сечового міхура mini-pigs за експериментальних умов через 3 міс після виконання ілеоцистопластики. Матеріалом даного дослідження слугували результати, одержані під час обстеження 18 самиць mini-pigs віком 4 - 15 міс і масою тіла 8 - 15 кг. В експериментальних тварин моделювання артифіційного сечового міхура виконували шляхом цистектомії з наступною ілеоцистопластикою. Епітеліальний пласт слизової оболонки після цистектомії місцями повністю зруйнований, особливо на бічних поверхнях ворсинок. Агресивне та токсичне середовище сечі артифіціального сечового міхура, в якій опинилася слизова ileum у післяопераційний період через 3 міс після формування кондуїту, викликає пошкодження плазмолем і органел клітин власної пластинки. Вже на цьому ранньому етапі розвиваються компенсаторно-відновні процеси, про що свідчать скупчення крупних мітохондрій та посилення в клітинах білоксинтезуючих процесів. Заключення: екстремальні умови життєдіяльності призводять до пригнічення місцевого імунітету і захисних властивостей у тканинах слизової оболонки необладдера, а також до розвитку алергічних реакцій і запалення тканин сформованого штучного сечового міхура.

Наведено результати епідеміологічного аналізу захворюваності на кір в Івано-Франківській області, лабораторної діагностики, вивчення специфічного імунітету та прогноз щодо захворюваності на 2017 - 2018 рр.

Проаналізовано функціонування системи забезпечення спеціальними картами та фотодокументами про місцевість провідних країн світу, основні завдання топогеодезичного забезпечення установи і вимоги до топогеодезичного забезпечення. Визначено й обгрунтовано показники ефективності системи забезпечення установи спеціальними картами та фотодокументами про місцевість.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.695.6

Рубрики:

Пухлини сечового міхура і сечовивідного каналу (уретри)

Шифр НБУВ: Ж24369 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено новий інтерпарадигмальний теоретико-методологічний підхід до вивчення процесів і механізмів художнього текстотворення, що надав змогу представити домінантні когнітивно-семіотичні наративні стратегії французьких прозових творів XVIII - XXI ст., які відображають динаміку наративного мислення письменників кожної епохи. Виявлено типи оповідної реальності як результат авторських наративних програм, скомплікованих основними категоріями художнього наративу (голос, темпоральність, просторовість, модальність). Розкрито лінгвокогнітивні механізми концептуалізації наративних стратегій XVIII ст.: "гра" та "дзеркало". Реконструйовано фреймову структуру наративних стратегій XIX ст.: "погляд" і "спогад" та XX ст.: "експресія" та "самоідентифікація". Наведено гештальт- структури наративних стратегій кінця XX - початку XXI ст.: "калейдоскоп" і "дублювання". Охарактеризовано образно-стилістичну фігуративність французьких прозових творів у плані семіозису наративних стратегій художнього текстотворення. Виявлено текстотвірний потенціал арабески, станів "зміненої свідомості", симулякрів і циклічності як знаково-мовних структур відображення наративних стратегій у французьких прозових творах XVIII - XXI ст.

Розроблено математичну модель системи забезпечення установи спеціальними картами, що виготовляються завчасно, за допомогою методу усереднення за траєкторіями, що надає змогу врахувати реальний стан системи формальною мовою зміни подій або станів, визначаючи надійність як коефіцієнт збереження ефективності.