Удосконалено теоретико-методичні засади дослідження ландшафтів з застосуванням концепцій факторного простору й екологічної ніші. Розроблено методику геоінформаційного дослідження закономірностей організації ландшафтів рівнинної частини України у багатовимірному факторному просторі. Побудовано та проаналізовано факторні амплітуди для 100 видів рівнинних ландшафтів України за 16-ма зовнішніми (кліматичними та орографічними) факторами та визначено оптимальні значення факторів для кожного виду ландшафту. Розроблено класифікацію ландшафтів за лімітуючими факторами, здійснено їх одновимірне і двовимірне ординаційне впорядкування. Визначено багатовимірні ніші ландшафтів України у різних факторних просторах, оцінено їх об'єми та міри перекриття. Виконано оцінку подібності ландшафтів за їх вимогами до зовнішніх факторів. Наведено оцінку та побудовано карти пристосованості ландшафтів України до комплексної дії факторів зовнішнього природного фону. Проаналізовано очікувану реакцію рівнинних ландшафтів України на подальше можливе потепління клімату. Запропоновано комплекс кількісних критеріїв щодо вибору територій та об'єктів природно-заповідного фонду та територіальних об'єктів екомереж.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д821.1

Рубрики:

Фактори та компоненти ландшафту та їх взаємодія

Шифр НБУВ: Ж14560 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено основні цілі та засади діяльності проекту FREEWAT ("Вільні та відкриті програмні інструменти для управління водними ресурсами") рамкової програми наукових досліджень та інновацій Європейського Союзу Горизонт 2020. Увагу приділено реалізації завдань проекту українською стороною на прикладі тестової ділянки водозбору р. Бакумівка Трубізької осушувально-зволожувальної системи.

Мета дослідження - з'ясування чинників сприйняття та виявлення підстав, які лежать в основі вибору зелених зон для відвідування, а також обмежують можливості їх використання. Матеріалом послугували дані необмеженого онлайн-анкетування та безпосереднього опитування киян. Виявлено головні чинники позитивного сприйняття зелених просторів. Найбільш привабливими вважаються простори з наявністю деревної рослинності та водойм. Головною проблемою, що обмежує відвідування зелених зон, названо засміченість. Втім, загальний рівень задоволеності мешканців станом, кількістю та доступністю зелених зон, говорить про те, що проблеми стосуються окремих зон, а не блакитно-зеленої інфраструктури міста загалом. Дослідження може стати ефективним інструментом в оцінці обсягів надання культурних екосистемних послуг (КЕП). Вподобання мешканців можуть правити за параметри оцінки ефективності виконання КЕП, а проблеми - обсягів їх втрати.