Вперше введено і апробовано поетологічне трактування поняття "ґендерний мотив" на матеріалі англійської та шотландської поезії кінця XVI – першої половини XVIII століття. Зазначено, що поняття ґендерний мотив є елементом тексту, який перший реагує та вбирає зміни в історичному, культурному та соціальному контекстах, і доволі довго їх зберігає як усталені норми, відображаючи ознаки історико-культурних особливостей певної епохи, специфіку народної, соціальної, генераційної і релігійної ідентичності, що відносить це поняття до ряду універсальних в області літературознавчої методології. Виокремлено та проаналізовано значний корпус текстів ґендерної тематики з урахуванням гіпотекстових, текстових, гіпертекстових і мегатекстових елементів в генераційному, сімейному та статусному аспектах. Доведено, що генераційний аспект, розкриваючи тісний взаємозв'язок ґендерних і релігійних мотивів в текстах, розширює функціональну парадигму ґендерності від соціальної до сакральної.