Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.364.201.1

Рубрики:

Хірургічне лікування медіастинітів

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.608

Рубрики:

Пошкодження стравоходу

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета статті - виклад результатів моделювання довгострокових змін водного стоку на річках Українських Карпат як перспективного джерела гідроенергетичного потенціалу. У дослідженні вперше представлено технологічну схему використання водно-балансової моделі Турка для регіональної оцінки впливу клімату на водні ресурси, яка включає такі етапи: підготовка гідрологічної та кліматичної інформації для досліджуваного об'єкта за історичний період спостережень; вибір кліматичних проекцій, які характеризують зміну клімату досліджуваної території на довгострокову перспективу; вибір референтного періоду для калібрування гідрологічної моделі та виконання процедури калібрування; валідація моделі з використанням даних за історичний період спостережень (ретропрогноз); моделювання (симуляція) водного стоку на довгострокову перспективу; корекція результатів моделювання за методом "Change Factor (CF)" згідно відповідних рекомендацій; оцінка якості моделювання з використанням методу "bias correction". Розроблену схему апробовано на річках Карпатського регіону. Результати апробації порівняно з результатами, отриманими за допомогою чисельної моделі SWIM. Зроблено висновок, що при дотриманні методологічних рекомендацій, викладених у технологічній схемі розрахунків, використання водно-балансової моделі демонструє цілком задовільні результати.

Висвітлено актуальні питання сучасності України, пов’язані з наявністю, використанням та прогнозуванням стану різних складників довкілля, які становлять природно-ресурсний потенціал держави. Акцентовано увагу на тому, що сьогодні перед майбутнім України постали нечувані досі виклики, які здатні призвести до занепаду суспільного життя, завдати непоправної шкоди середовищу проживання українського суспільства, здоров’ю та життю мешканців держави. Вперше на рівні наукового й оцінювального дослідження проаналізовано вже існуючі наслідки і можливі катастрофічні перетворення життєво важливих складників довкілля України як результат триваючої агресії Російської Федерації в Україні. У районах анексії Криму та бойових дій у Донбасі сьогодні значно поширені екологічні катастрофи, погіршилась якість середовища мешкання на анексованих територіях. Відомі в Україні та за її межами науковці України відверто висловлюють своє ставлення до сучасного стану й питань майбутнього використання природних ресурсів держави, авторитетно інформують суспільство і застерігають від продовження сучасних тенденцій у використанні природного надбання своєї батьківщини, аналізують і прокладають шляхи оптимізації використання природних ресурсів.

Мета роботи - покращити результати лікування хворих з низхідним гнійним медіастинітом (НГМ) шляхом удосконалення хірургічних доступів до середостіння, методів місцевого хірургічного лікування та дренування середостіння. Проведено обстеження та лікування 170 хворих із флегмоною шиї (ФШ) за період з 2004 по 2018 рр. У 73 (42,9 %) хворих ФШ ускладнилася розвитком НГМ. Чоловіків було 49 (67,1 %), жінок - 24 (32,9 %) віком від 21 до 72 років, середній вік хворих становив (47,3 +- 4,3) року. Хірургічне лікування НГМ передбачає усунення первинного джерела захворювання, вибір операційного доступу до середостіння, розкриття і санацію всіх гнійних ділянок середостіння, забезпечення постійного видалення гнійних мас із клітковини середостіння та плевральної порожнини. У разі застосування інтрамедіастинального введення антибактеріальних препаратів у 30 (90,9 %) із 33 хворих гнійний процес було ліквідовано на стадії ФШ без його поширення в клітковину середостіння. НГМ розвинувся лише у 3 (9,1 %) хворих. Із 137 хворих, яким даний метод не застосовували, у 70 (51,1 %) ФШ ускладнилася НГМ. Висновки: застосовуючи інтрамедіастинальне введення антибактеріальних препаратів у хворих з ФШ, знизено частоту поширення гнійного процесу в середостіння з розвитком НГМ з 51,1 до 9,1 %. Перевагами використання відеоасистованої торакоскопії в порівнянні з торакотомією є менша травматичність, скорочення тривалості операції, хороша візуалізація уражених ділянок плеври та можливість мініінвазивного дренування середостіння та плевральної порожнини. Розроблена тактика хірургічного лікування НГМ забезпечує адекватну санацію гнійних вогнищ на шиї та в середостінні, швидке зниження рівня ендогенної інтоксикації та зменшення летальності із 27,0 до 8,3 %.

Викладено теоретико-методологічні основи дослідження метеорологічних послуг (МП). Наведено загальну характеристику ринку МП. Розглянуто економічні аспекти використання Інтернету речей для одержання метеорологічної інформації. Висвітлено особливості розвитку метеорологічного забезпечення у структурі сучасної економіки. Розкрито питання ефективності споживання МП. Подано інформацію щодо оптимізації використання метеорологічних прогнозів. Значну увагу приділено маркетингу та рекламі МП, а також економіці кліматичних змін.

Досліджено поліпшення результатів лікування хворих на гострий гнійний медіастиніт шляхом розробки хірургічної тактику, яка спрямована на випередження поширення інфекції у середостінні і грунтується на послідовному застосуванні розроблених малоінвазивних втручань, встановленні чітких показів до застосування конкретних видів хірургічного лікування при різних формах гострого гнійного медіастиніту. Вивчено причини та шляхи поширення гнійної інфекції при флегмонах шиї у середостінння із розвитком гострого гнійного медіастиніту, типологію та причини діагностичних помилок. Обгрунтовано ефективність інтрамедіастинального введення антибактеріальних препаратів при флегмонах шиї для попередження поширення гнійного процесу у середостіння, застосування методу каскадного дренування середостіння, ефективність методу місцевого орошення швів стравоходу при його перфорації в умовах гострого гнійного медіастиніту. Розпрацьований комплекс хірургічного лікування дозволив достовірно знизити рівень ендогенної інтоксикації у післяопераційному періоді та післяопераційну летальність.

Наведено дані про найпоширеніші хірургічні захворювання. Увагу приділено діагностиці та диференціальній діагностиці гострої хірургічної патології. Зазначено, що особливістю даного підручника є його побудова за синдромним принципом, що значно більшою мірою відповідає реальній діяльності практичного лікаря. Викладено показання до застосування сучасних методів лабораторної та інструментальної діагностики, а також сучасні тактичні підходи до лікування різних хірургічних захворювань. Висвітлено питання вибору способу та обсягу хірургічного втручання, а також деякі аспекти техніки виконання найчастіше виконуваних операцій. Особливу увагу приділено принципам інтенсивної терапії у невідкладній хірургії. Зазначено, що кращому сприйняттю тексту сприяють численні ілюстрації, а також різні схеми й алгоритми. Подано інформацію про види хірургічних втручань при перфоративній виразці, консервативну терапію гострого холециститу, хвороби оперованого шлунка, класифікацію травм живота, захворювання прямої кишки, обтураційну жовтяницю.

Наведено дані про найпоширеніші хірургічні захворювання. Розкрито особливості діагностики гострої хірургічної патології. Подано інформацію про захворювання щитоподібної та паращиподібних залоз, гострі гнійно-деструктивні захворювання легень, відкриті травми (пошкодження) грудей, поранення серця та перикарда, захворювання стравоходу та діафрагми. Увагу приділено ішемічній хворобі серця, інфекційному ендокардиту, стенозу устя аорти, аневризмі екстракраніального відділу внутрішньої сонної артерії, типам загоювання ран. Розкрито особливості вогнепальних і мінно-вибухових поранень.

Мета роботи - вивчення та аналіз літератури, присвяченої особливостям впливу зміни клімату на глобальні економічні процеси та суспільство, а також узагальнення основних закономірностей впливу кліматичної зміни на галузі господарства для подальшого використання цієї інформації як в наукових дослідженнях, так і в практичній діяльності. Розкрито поняття вразливості до зміни клімату та охарактеризовані чинники, що на неї впливають. Описано основні типи реагування на кліматичну зміну, зокрема, детально охарактеризовано види адаптації та основні групи адаптаційних заходів. Розглянуті основні підходи до оцінки впливу кліматичної зміни на глобальні економічні процеси. Розкрито основні наслідки від проявів зміни клімату для найвразливіших галузей економіки.

Гострий гнійний медіастиніт (ГГМ) залишається однією із найбільш тяжких форм загальної хірургічної інфекції. Розвиток ускладнень є одним із вирішальних факторів у перебігу захворювання. Впродовж 2000 - 2017 рр. у торакальному відділенні Івано-Франківської обласної клінічної лікарні проходили лікування 65 хворих із ГГМ. Ексудативний плеврит та емпієму плеври виявлено у 76,9 %, гнійний бронхіт - у 80 %, пневмонію - у 70,7 %, ендо- і міокардит - у 59,2 %, гостре ураження нирок - у 24,6 %, сепсис - у 100 % хворих із тотальним і заднім медіастинітом. Висновки: попередження розвитку ускладнень та їх лікування є важливою умовою успішного лікування хворих із ГГМ.

Мета дослідження - провести аналіз клінічної діагностики, симптомів і синдромів гнійного ураження середостіння у хворих із гострим гнійним медіастинітом (ГГМ). Упродовж 2000 - 2018 рр. у торакальному відділенні Івано-Франківської обласної клінічної лікарні перебували 65 хворих на ГГМ. Клінічна картина ГГМ складається із симптомів основного захворювання і місцевих проявів гнійного процесу в середостінні: біль у грудях - у 62 (95,4 %) хворих, інфільтративні зміни і гіперемію грудної стінки спостерігали - у 13 (20 %), медіастинальна емфізема - у 29 (44,6 %); загальні симптоми ендогенної інтоксикації: підвищення температури тіла - у 100 % хворих, блідість шкірних покривів - у 34 (52,3 %), ціанотичні зміни - у 24 (36,9 %), задишка - у 37 (56,9 %), тахікардія - у 100 % хворих; клінічні симптоми ураження інших органів середостіння та грудної клітки: синдром верхньої порожнистої вени - у 11 (16,9 %), дисфагія - у 9 (13,8 %), ікота - у 2 (3,1 %), осиплість голосу - у 6 (9,2 %), кашель - у 23 (35,4 %), появу ексудативного плевриту діагностовано в 51 (78,4 %), гнійний перикардит - у 18 (27,6 %) хворих. Висновки: знання симптомів і синдромів ГГМ є основою для своєчасної діагностики цього захворювання. Чітка клінічна інтерпретація симптомів ГГМ дозволяє запідозрити це захворювання вже на первинних етапах надання медичної допомоги. Рання діагностика ГГМ є одним із вирішальних факторів в успішному лікуванні хворих.

Мета дослідження - покращити результати лікування хворих з перфорацією стравоходу (ПС), ускладненою гострим гнійним медіастинітом (ГГМ). Упродовж 2004 - 2018 рр. у відділенні торакальної хірургії Івано-Франківської обласної клінічної лікарні було прооперовано 30 хворих з ПС, ускладненою ГГМ. Вік хворих коливався від 21 до 76 років, у середньому становив (36,3 +- 3,9) року. Чоловіків було 21 (70 %), жінок - 9 (30 %). Інтрамедіастинальне введення антибактеріальних препаратів та зрошення швів стравоходу сприяли швидкій ліквідації гнійноізапального процесу в середостінні. Повністю герметичні шви перфорованої ділянки стравоходу констатували у 6 (37,5 %), зменшення розмірів дефекту стінки стравоходу - у 9 (56,2 %) із 16 хворих. Висновки: ПС слід зашивати для відмежування просвіту стравоходу від клітковини середостіння, локалізації гнійного процесу у середостінні і стабілізації загального стану хворого. Мініінвазивні оперативні втручання за допомогою відеоасистованої торакоскопії можуть слугувати операціями вибору у хворих з ПС та поширеним ГГМ для санації і дренування гнійно-запальних вогнищ у середостінні, стабілізації стану хворих та запобігання розвитку септичних ускладнень. Інтрамедіастинальне введення антибактеріальних препаратів і зрошення швів стравоходу надають змогу покращити результати лікування, знизити ендогенну інтоксикацію (ЕІ), прискорити загоєння ПС та ліквідувати гнійний процес у середостінні.

Досліджено особливості сучасного гідрологічного та гідрохімічного режимів річок Житомирського Полісся за умов глобального потепління. З урахуванням сучасних даних гідрологічних спостережень досліджено фазово-циклічну структуру багаторічних коливань водного стоку річок Житомирського Полісся за період 1925 - 2012 рр. Розраховано статистичні параметри варіаційних рядів водного стоку й уточнено багаторічні норми стоку та його багаторічні тенденції. Досліджено сезонні та багаторічні особливості гідрохімічного режиму річок. Визначено вплив антропогенних джерел забруднення на формування та динаміку вмісту забруднювальних речовин у воді річок. Здійснено статистичне моделювання залежності вмісту розчинених у воді речовин від величини водного стоку. Запропоновано графо-аналітичний метод представлення параметрів гідрохімічного режиму в широкому діапазоні реальних величин водного стоку шляхом конструювання напівемпіричних графічних моделей. Виконано прогноз зміни водного стоку річок на XXI ст. на основі водно-балансового моделювання та результатів моделювання кліматичних умов України. Оцінено можливі зміни хімічного складу води річок з урахуванням результатів довгострокового гідрологічного прогнозу.

Проаналізовано результати лікування 183 пацієнтів з приводу флегмони шиї у 2000 - 2016 рр. У 60 (32,8 %) з них діагностований низхідний гнійний медіастиніт (НГМ). Основними причинами виникнення НГМ були тонзилогенні та одонтогенні фактори. Післяопераційна летальність при НГМ становила 25 %.

Наведено результати аналізу даних про спектральні оптичні характеристики аерозолів у атмосфері над Східною Європою за вимірюваннями у міжнародній мережі сонячних фотометрів AERONET, а також динаміки пожеж рослинності на цій території улітку 2010 р. за даними супутникового приладу MODIS. Виявлено та проаналізовано вплив лісових пожеж, горіння торфу та трав'яного покриву на вміст, динаміку і властивості атмосферного аерозолю над Україною та прилеглими регіонами з урахуванням розвитку синоптичної ситуації та переміщень атмосферних мас. Для дослідження шляхів переміщень аерозолів у атмосфері було використано зворотні траєкторії руху повітряних мас до місць спостережень, обчислені за допомогою моделі HYSPLIT для висот 0,5, 1,5, 3, 4 і 5 км. Показано, що підвищений вміст аерозолів над спостережними станціями AERONET, розташованими на території України, Росії, Молдови, Румунії, Польщі, Білорусі й Естонії, що збігся з у часі з періодом сильних лісових пожеж на Європейській території Росії (ЄТР), у різні періоди з середини липня до середини серпня 2010 р. над різними територіями, був зумовлений як пожежами на ЄТР, так і на південному сході України, у Молдові та Польщі.

Несвоєчасна діагностика гнійних медіастинітів (ГМ) призводить до швидкого виникнення синдрому системної запальної відповіді і сепсису та супроводжуються численними ускладненнями, що створюють пряму загрозу життю хворого. Основною причиною діагностичних помилок називають недостатність знань лікарями клінічних проявів та алгоритмів діагностики захворювання на етапах надання медичної допомоги. Мета роботи - комплексний аналіз причин виникнення гнійників у міжфасціальних проміжках шиї та виявлення найбільш небезпечних локалізацій та шляхів поширення гнійного процесу у клітковину середостіння, виявлення причин помилок у діагностиці хворих із ГМ на етапах надання медичної допомоги. Впродовж 2000 - 2014 рр. на лікуванні в торакальному відділенні Івано-Франківської обласної клінічної лікарні знаходилося 60 хворих із ГМ. Проведено детальний аналіз частоти виявлення та правильної інтерпретації симптомів ГМ, які було задокументовано на всіх етапах надання медичної допомоги. Кількість діагностичних помилок на I-ій ланці медичної допомоги становила 96,6 %, на II-ій ланці 73,4 %, на III-ій - 13,4 %. Під час проведення оперативного лікування в I-шу добу від початку захворювання післяопераційна летальність склала 0 %, на II-гу добу 13,6 %, на III-тю добу 29 %, на IV-ту добу 100 %. Найбільшу загрозу життю хворим з низхідним ГМ представляють одонтогенні превісцеральні флегмони шиї, летальність за яких склала 66,6 %. Розвиток низхідного тотального ГМ найбільш часто відзначали у хворих з тонзилогенними ретровісцеральними флегмонами шиї, летальність за цієї форми захворювання склала 26,6 %. Своєчасна діагностика і рання госпіталізація хворих з низхідним ГМ в спеціалізоване відділення торакальної хірургії є вирішальним фактором для забезпечення якісної діагностики, виконання адекватного хірургічного лікування і надає змогу обгрунтовано розраховувати на зниження високих показників летальності цього контингенту хворих.

Обстежено 67 хворих із ексудативним перикардитом (ЕП), які знаходилися на стаціонарному лікуванні в торакальному відділенні обласної клінічної лікарні впродовж 2005 - 2014 рр. У 27-ми (48 %) хворих проводили фенестрацію перикарду за допомогою відеоасистованої торакоскопії (ВАТС). У 40-а (52 %) хворих проводили пункцію перикарду за методом Ларрея. Мета роботи - визначити діагностичну цінність методу торакоскопічної фенестрації перікарду та провести порівняльний аналіз ефективності кожного з хірургічних методів лікування у хворих із ЕП. Обстежено 77 хворих із ЕП, які знаходилися на стаціонарному лікуванні в торакальному відділенні Івано-Франківської обласної клінічної лікарні впродовж 2005 - 2014 рр. Серед них 38 (56,8 %) жінок і 29 (43,2 %) чоловіків, віком від 23-х до 78-ми років. Хворих було розподілено на 2 групи. Основну групу склали 37 (48 %) хворих, у яких оперативне втручання проводили із застосуванням ВАТС. Групу порівняння склали 40 (52 %) хворих, у яких використовували пункцію перикарда за методом Ларрея. Показано переваги застосування ВАТС з фенестрацією перикарду у хворих на ЕП. Визначено показання до застосування ВАТС у хворих на ЕП. Використання ВАТС з фенестрацією перикарду може стати операцією вибору при хірургічному лікуванні хворих на ЕП, як основного захворювання, так і ускладнень гострого гнійного медіастиніту. Метод має високу діагностичну цінність. Проведення оперативного втручання супроводжується повним видаленням ексудату з порожнини перикарда, його ефективним дренуванням та мінімальною травматичністю. Застосування ВАТС надало змогу зменшити частоту ускладнень після операції (з 15 до 3,7 %), скоротити терміни перебування хворих в стаціонарі (з 19-ти до 12-ти ліжко-днів) та зменшити летальність (з 5 до 0 %).

Індекс рубрикатора НБУВ: Д249(45УКР-2к)32 + Д232.11

Рубрики:

Регіональна метеорологія і кліматологія

Азот в атмосфері

Шифр НБУВ: Ж25662 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Уточнено розрахункові гідрологічні характеристики річок Житомирської області. Встановлено часові межі 3-х останніх повних циклів водності, кожен з яких включає маловодну та багатоводну фазу різної тривалості. Підкреслено значну мінливість норм стоку в окремі фази, і навіть періоди. Дані досліджень рекомендовано враховувати під час вибору порівняльних періодів для водогосподарських, гідрохімічних і прогнозних гідрологічних розрахунків.