Розкрито актуальність питання становлення та розвитку Індустрії 4.0, підкреслено її всеохоплюючий характер, відображено систему наукових поглядів на цей термін, враховуючи точки зору таких провідних консалтингових компаній світу, як Deloitte, McKinsey, KPMG, Ernst & Young, PricewaterhouseCoopers. Запропоноване авторське бачення сутності поняття, що характеризує Індустрію 4.0 як створення та запровадження проривних технологій, які служитимуть основою для подальшого технологічного розвитку та їх масового застосування і здатних впливати на зростання якості управління ланцюгом створення доданої вартості, розробку нових бізнес-моделей та інтеграцію всіх суб'єктів виробництва в єдину базу даних з метою вдосконалення виробничих процесів і прискореного інноваційного розвитку. Сформульовано та зображено основні етапи розвитку промислового виробництва від етапу механізації (Індустрії 1.0) до сучасності (Індустрії 4.0 та далі) із зазначенням потенціалу розвитку. Закцентовано увагу на необхідності революційних змін не лише у промисловості, а й у бізнес-моделях підприємств. Наведено принципи побудови Індустрії 4.0, а також перелічено притаманні Індустрії 4.0 технології, надано їх стислу сутнісну характеристику. Підкреслено зміст ключових досягнень Індустрії 4.0., враховуючи основні технології та деякі напрями розвитку. Як результат, виявлено вектор розвитку економік країн, а також підприємств, що функціонують у цих економіках та на межі їх перетину, під впливом Індустрії 4.0 та в умовах Next Normality (нової нормальності/нової реальності), що передбачає суттєві трансформаційні зміни, інтеграцію технологій, переорієнтацію ресурсів підприємств, механізмів формування доданої вартості й оптимізації бізнес-процесів на всіх рівнях.

Наведено основні положення сучасної теорії страхування. Висвітлено його сутність і необхідність в умовах сучасної ринкової економіки. Розкрито зміст методичних підходів до проведення актуарних розрахунків, визначення розміру тарифних ставок за видами страхування, дотримання вимог щодо забезпечення платоспроможності страховика, використання форм і методів перестрахування та співстрахування для забезпечення фінансової стійкості та рентабельності страхових операцій.

Мета роботи - дослідження факторів консолідації капіталу в банківському секторі (БС) в умовах Індустрії 4.0 і складних світових умовах, пов'язаних із глобальною пандемією, викликаною COVID-19. Визначено, що процеси консолідації в банківській сфері особливо активізувались у XX ст. Поштовхом до цього стали: укрупнення промислового капіталу та розширення місткості глобальних ринків, зростання масштабів діяльності транснаціональних корпорацій, необхідність підвищення ринкової капіталізації банків для розширення потенціалу у сфері кредитування, загострення конкуренції на глобальному ринку банківських послуг. У процесі дослідження встановлено відповідність етапів розвитку БС до хвиль "операцій злиттів і поглинань" і "промислових революцій" (Індустрій 1.0 - 4.0). Обгрунтовано, що вплив Індустрії 4.0 в епоху COVID-19 надає можливість очікувати подальший ріст як кількості, так і вартості трансакцій у БС. Дослідивши процеси консолідації банків в умовах глобальної трансформації економічного розвитку, установлено, що основні фактори впливу Індустрії 4.0 і пандемії СОУШ-19 на процеси злиттів і поглинань у БС такі: вплив технологій, запровадження штучного інтелекту в процесах обслуговування клієнтів, розвиток необанків, віртуального банкінгу та підпорядкування цілей діяльності банківських установ суспільним цінностям. Зазначено, що в умовах активізації сучасних глобалізаційних процесів і науково-технічного прогресу спостерігається негативний вплив кризових явищ на досягнення бажаного економічного результату, тому з урахуванням особливостей процесів консолідації в БС варто враховувати низку факторів актуальної економічної динаміки, які будуть залежати від якості оцінки економічної ситуації в різні проміжки часу. З огляду на це, розглянуто численні методичні підходи до оцінки факторів впливу на економічні процеси, які відрізняються за якістю інформаційного забезпечення, алгоритмами проведення та математичною складністю. Методичний інструментарій визначено як напрям подальших досліджень. У результаті дослідження встановлено, що для розуміння успішності процесів консолідації банківського капіталу потрібно мати певний критерій, що може демонструвати ступінь адаптації БС до факторів актуального економічного середовища. Отримані результати вказують на те, що таким критерієм варто обрати системну ефективність. Зазначено, що в сучасному технологічному укладі актуальною концепцією управління діяльністю економічних суб'єктів буде саме "управління ефективністю", а не управління бізнесом у цілому чи його окремими бізнес-процесами.

Розглянуто можливі шляхи розв'язання проблеми зменшення засміченості космічних орбіт відокремленими ступенями ракет космічного призначення, серед яких: застосування гальмівної детонаційної двигунної установки; газифікація залишків палива та використання газореактивної системи для створення імпульсу гальмування; продовження роботи основної двигунної установки після розділення ступенів; використання гарпуна для захвату ступеня та паруса для подальшого його гальмування; використання антиракет чи бойових лазерів для руйнування ступеня на орбіті з подальшим спаленням фрагментів ступеня в атмосфері Землі. Для вибору оптимального способу вилучення з орбіти відпрацьованих верхніх ступенів ракет і розгінних блоків застосовано метод арифметичної прогресії, який має певні переваги у порівнянні з класичним методом аналізу ієрархій та вільний від притаманних цьому методу недоліків. Одержано ранжований ряд варіантів розв'язання проблеми за п'ятьма найбільш суттєвими критеріями ефективності та доведено його стійкість. Запропоновано нову принципову схему гальмівної детонаційної двигунної установки. Спалення залишків компонентів ракетного палива у детонаційному режимі надає змогу з максимально можливою ефективністю створювати імпульс тяги, необхідний для відведення відокремленого ступеня ракети з космічної орбіти. Проаналізовано характер залежності гальмівного імпульсу швидкості, швидкості входження відокремленого ступеня ракети-носія до атмосфери Землі, потрібного значення величини питомого імпульсу тяги гальмівної двигунної установки (на прикладі другого ступеня ракети-носія "Зеніт") від кута входження до атмосфери. Одержано нову аналітичну залежність, яка пов'язує величину тяги та питомого імпульсу тяги детонаційного двигуна з визначальними параметрами процесу детонації. Проведено обчислювальний експеримент та здійснено порівняння одержаних результатів з результатами розрахунку питомого імпульсу тяги за допомогою нової формули для паливних композицій на основі кисню, а також з відомими експериментальними даними та даними числового моделювання інших дослідників. Використання результатів дослідження надає змогу здійснювати оперативну оцінку проектних параметрів детонаційного двигуна на етапі розгляду технічних пропозицій.

Визначено актуальні тенденції інноватизації страхового бізнесу в умовах цифрової економіки. Наведено етапи розвитку сучасних страхових технологій (InsurTech), що є інноваційними продуктами у страховому секторі фінансової інфраструктури. Представлено інструменти цифровізації бізнес-процесів продажу страхових продуктів, урегулювання страхових претензій, ведення бухгалтерського та податкового обліку, андеррайтингу ризику, документообігу. Встановлено динаміку глобальних інвестицій у технологічні інновації страхових компаній у світовому масштабі. Проаналізовано обсяги світових інвестицій та укладених угод у секторі InsurTech за галузями страхування та доведено, що 2020 р. є періодом усвідомлення значення та ролі впровадження цифрових технологій у страхову галузь, визнання цінності вектора цифровізації страхового бізнесу та глобальних інвестицій у розвиток InsurTech з найвищими зафіксованими значеннями. Виявлено, що лідером залучення інвестицій у процеси інноватизації є галузь майнового страхування (P&C), яка акумулювала 53 % загального обсягу фінансування та в якій укладено 63 % угод. Галузь особистого страхування (L&H) займає друге місце за даними показниками, зберігаючи в цілому інвестиційну привабливість, високі обсяги фінансування та впровадження страхових технологій. Систематизовано економічні, технологічні, організаційно-управлінські та правові фактори, які стимулюють чи гальмують інноваційну активність страхових компаній в Україні. На основі узагальнення проблем і слабких місць, які є актуальними та перешкоджають бажаним темпам інноватизації страхового бізнесу в умовах цифрової економіки, запропоновано матрицю SWOT-аналізу доцільності впровадження InsurTech. Визначено, що впровадження інновацій і розвиток страхування на засадах цифровізації наразі є каталізатором стратегічного розвитку страхового бізнесу, підвищення якості страхових продуктів та успішної діяльності в умовах усе більш орієнтованого на клієнта фінансового сектора.

Розглянуто особливості диверсифікації діяльності банківських установ з урахуванням концепції Четвертої промислової революції, функціонування глобального фінансового ринку та реалізації глобальних фінансових стратегій транснаціональних корпорацій. Проведене дослідження дозволило визначити фактори, що обумовлюють активізацію банківської діяльності на сучасному етапі розвитку глобальних фінансових відносин, та відзначити світових лідерів капіталізації у банківській сфері, а саме країни Західної Європи, Північної Америки та Японії. Розглянуто транснаціоналізацію як матеріальне підгрунтя процесів диверсифікації банківської діяльності на регіональному та глобальному рівнях. Акцентовано увагу на операціях злиття банківського та промислового капіталу, універсалізації банківських послуг в епоху диджиталізації за рахунок інвестиційного та диджитал-банкінгу, застосування Banking 4.0, як різновидах диверсифікації банківської діяльності в умовах глобалізації фінансових відносин. На основі аналізу даних Forbes i The Banker досліджено питання регіонального розподілу активів комерційних банків, встановлено багатополярний характер розміщення банківського капіталу та факт його тяжіння до регіональних фінансових центрів. Відзначено країн-лідерів за рівнем сукупного капіталу у банківському секторі та банки з найвищими значеннями капіталу 1 рівня. Оцінка показників рейтингу Forbes i The Banker дозволили констатувати зростаюче значення азійських фінансових торговельних майданчиків та становлення нових "економічних гігантів" у зв'язку з денаціона-лізацією фінансового ринку Китаю. Охарактеризовано переваги географічної диверсифікації банківської діяльності та основні методи територіальної експансії у банківській сфері. Проведене дослідження дозволило визначити та охарактеризувати такі особливості диверсифікації банківської діяльності, як: диверсифікація процесів капіталізації, інноваційних складових та базових функцій. Узагальнено форми диверсифікації банківської діяльності як сучасні можливості розвитку банківського сектору.

Предметом дослідження є двигуни, що працюють на детонаційному принципі перетворення енергії робочого тіла. В останні роки спостерігається експоненціальне зростання кількості наукових праць, присвячених детонаційним двигунам (ДД), а найбільш перспективним напрямом є дослідження ДД із ежекторним підсилювачем тяги (ЕПТ). Мета роботи - отримання результатів досліджень визначальних характеристик ДД із ЕПТ. Проведено науковий аналіз робочого процесу імпульсного ДД із ЕПТ; моделювання робочих процесів, які відбуваються в проточній частині двигуна; числову реалізацію математичної моделі та обчислювальний експеримент. Методи: для числової реалізації моделі ДД із ежектором застосовано кінцево-різницеву TVD-схему другого порядку точності. За результатами виконаної роботи на кривих тиску спостерігаються дві області, в межах яких, тиск протягом певного інтервалу часу залишається незмінним (плато тиску). Збільшення довжини ЕПТ призводить до зростання тривалості стадії витікання продуктів детонації з проточної частини двигуна, збільшення приєднаної маси атмосферного повітря та визначає суттєве підвищення питомого імпульсу тяги. Значення імпульсу тяги отримано інтегруванням у часі надлишкового тиску на тяговій стінці. Наукова новизна полягає в наступному. Методом числового моделювання досліджено зміну тиску у часі на тяговій стінці детонаційної камери при використанні циліндричних ЕПТ різної довжини. Отримано значення коефіцієнта тяги ежекторного сопла для стартових умов. Запропоновані дослідження спрямовані на аналіз режиму роботи перспективної двигунної установки та моделювання газодинамічних процесів імпульсного ДД із ЕПТ із метою отримання даних, необхідних для попереднього проектування, розгляду альтернативних проектних варіантів та оперативної оцінки можливих характеристик двигуна з ежектором. Основні переваги двигуна полягають в надвисокій швидкості вивільнення енергії в детонаційному процесі, що призводить до підвищення ккд термодинамічного циклу, спрощенню та здешевленню конструкції, значного виграшу у льотно-технічних характеристиках.

Обгрунтовано необхідність вивчення методології як системи принципів та інструментів організації діяльності для подальшого дослідження процесу управління економічною безпекою підприємства. Сформовано методологічний базис управління економічною безпекою підприємства на основі упорядкування сукупності концепцій та теорій, принципів, наукових підходів і методів для систематизації елементів методології економічної безпеки на рівні підприємства як об'єкта перспективних наукових пошуків. Встановлено, що надзвичайно актуальною для українських підприємств є проблема забезпечення стійкості їх соціально-економічних систем унаслідок значної мінливості та зростаючої невизначеності зовнішнього середовища. З огляду на це, головною метою управління економічною безпекою підприємства визначено його стійке функціонування, ключовим критерієм якого є забезпечення цільового рівня економічної безпеки у певному часовому проміжку. Доведено, що основою стійкого функціонування підприємства є здійснення процесу управління функціональними підсистемами економічної безпеки, рівень якої для кожної підсистеми може бути різним, але інтегрально забезпечувати економічно безпечне функціонування підприємств на різних фазах економічного розвитку. На основі визначення головної мети та критерію управління економічною безпекою підприємства запропоновано методологічний базис цього процесу, що являє собою консолідацію концепцій та теорій за функціональними підсистемами економічної безпеки, наукових підходів, специфічних і фундаментальних принципів і методів, ієрархічна структуризація яких дає можливість систематизувати методологію наукового пізнання щодо процесу управління економічною безпекою підприємства та сформувати певну сукупність наукових поглядів побудови теоретичної та практичної діяльності, спрямованої на підвищення ефективності цього процесу та забезпечення стійкого функціонування підприємства в умовах невизначеності.

Досліджено аналіз сучасних домінант кількісного виміру розвитку фінансової архітектури економіки України в розрізі публічних фінансів. Визначено, що розвиток фінансової архітектури економіки України фактично неможливий без практичної перевірки теоретичних напрацювань; оцінки загального стану та окремих тенденцій; аналізу структури та динаміки доходів і видатків як у цілому по системі, так і в розрізі її окремих складових; розробки стратегії розвитку тощо. Обгрунтовано, що макроекономічне дослідження стану фінансової архітектури як єдиного цілого доцільно проводити на основі показників, що відображають загальні обсяги, розподіл і використання фінансових ресурсів країни в розрізі її складових. У найбільш узагальненому вигляді такими складовими фінансової архітектури є підсистеми, що являють собою згрупування однорідних за певними ознаками економічних суб'єктів, та сектори економіки, які на дещо нижчому рівні системи їх деталізують, конкретизують і доповнюють. Доведено, що сформована на сьогодні фінансова архітектура економіки України може розглядатись як підгрунтя для розробки та впровадження більш ефективної фінансової системи, яка буде надійною основою економіки та забезпечить життя населення на належному рівні. А функції фінансової системи нашої держави ще раз підтверджують важливість запровадження ефективної фінансової архітектури, яка зможе керувати та забезпечувати нормальну діяльність усіх органів та інститутів, а також забезпечить здійснення необхідних фінансових процесів та операцій.

При згорянні компонентів ракетного палива у детонаційному режимі тиск продуктів хімічних реакцій у камері ракетного двигуна суттєво збільшується. Ця перевага дозволяє відмовитися від турбонасосної системи постачання палива та здійснити перехід до більш простої та надійної витискної системи. Потужність об'ємного тепловиділення (МВт/літр) детонаційних двигунів на декілька порядків перевищує аналогічний показник авіаційних та ракетних двигунів, які працюють за циклом Брайтона. Висока швидкість вивільнення виділеної енергії в детонаційному режимі надає можливість значно знизити масу, габаритні розміри двигунної установки та підвищити її швидкодію. Завдяки зазначеним перевагам детонаційні камери доцільно застосовувати у складі ежекторних підсилювачів тяги, спільно з турбіною в генераторах електричної потужності космічних літальних апаратів, в гібридному виконанні спільно з турбовентиляторним або турбогвинтовим двигуном і т. ін. Розглянуто особливості детонаційних двигунів (ДД) різних конструктивних схем: однокамерного та багатокамерного імпульсних детонаційних двигунів (ІДД), пульсуючого ДД з ежекторним підсилювачем тяги, гібридного імпульсного ДД та інтегрованої детонаційно-турбінної установки з детонаційною камерою у формі спіралі й з багатокамерним детонаційним пристроєм. У багатокамерному ІДД реалізована можливість багатократного підвищення частоти пульсацій, а у ІДД з ежектором - значного підвищення величини тяги. Заміна у конструкції газотурбінних двигунів традиційних камер детонаційними дозволить за деякими оцінками забезпечити зниження питомої витрати палива від 8 до 10 %. У гібридній детонаційній двигунній установці поєднуються переваги, властиві детонаційному циклу, з позитивними якостями турбокомпресорного. Поєднання ІДД і турбіни дозволяє створити когенераційну установку, у якій турбіну використовують для виробництва електроенергії, а детонаційну камеру - для створення імпульсу тяги. Практична реалізація гібридного імпульсно-детонаційного газотурбінного двигуна та інтегрованої детонаційно-турбінної установки можлива за умов розв'язання двох ключових взаємопов'язаних проблем: послаблення детонаційної хвилі на вході до турбіни та забезпечення необхідного ресурсу роботи підшипників і вала під дією пульсуючого потоку продуктів детонації.

Висвітлено результати дослідження українських і зарубіжних вчених, присвячені науковому обгрунтуванню змін, які відбулися в економічній, соціальній сферах, а також на окремих підприємствах. Досліджено перспективи розвитку металургійної галузі України в умовах економічної інтеграції. Охарактеризовано обмеження та драйвери інвестиційно-інноваційного забезпечення ревіталізації вітчизняної промисловості. Розглянуто теоретичні основи формування й управління венчурним капіталом як перспективним фінансовим інститутом для економіки України. Досліджено процеси євроінтеграції вітчизняної банківської системи. Увагу приділено фінансовим механізмам розвитку житлового фонду Києва в умовах євроінтеграції, впливу глобальних ризиків сучасності на функціонування підприємств, особливостям коопераційних зв'язків промислових підприємств на інноваційних засадах.

Представлено результати комплексного дослідження процесу формування системи економічної безпеки (ЕБ) підприємств зв'язку (ПЗ) як структурованого утворення, особливості побудови якого залежать від динаміки впливу факторів нестабільного бізнес-середовища на стійке функціонування ПЗ. Наведено теоретичні основи дослідження ЕБ підприємств, виявлено особливості управління ризиками підприємств сфери зв'язку й інформатизації. Обгрунтовано методологічні засади формування системи ЕБ підприємства та діалектику взаємозв'язку між її структурними елементами. Проведено діагностику системи ЕБ вітчизняних ПЗ, проаналізовано сучасні тенденції їх розвитку. Запропоновано концептуальні підходи до управління ризиками в системі ЕБ ПЗ. Розроблено стратегічні імперативи забезпечення ЕБ ПЗ як домінанти досягнення їх інформаційної, фінансової, організаційно-управлінської та інноваційно-інвестиційної стійкості.

Обґрунтовано теоретико-методологічні основи управління економічною безпекою (далі - ЕБ) підприємств зв'язку (далі – ПЗ) та розроблено концептуальні засади удосконалення цього процесу для забезпечення їх стійкого функціонування в умовах невизначеності. Удосконалено теоретичні основи управління ЕБ підприємства на основі уточнення поняття "економічна безпека підприємства" та визначення атрибутів її забезпечення, виявлення особливостей такого управління і обґрунтування вибору функціональних підсистем. Розроблено методологічну архітектуру управління ЕБ ПЗ. Проаналізовано сучасні тенденції управління розвитком ПЗ та обґрунтовано вплив глобальних ризиків на їх функціонування. Удосконалено методичний підхід до інтегральної оцінки рівня ЕБ ПЗ із застосуванням методу аналізу ієрархій. Визначено економічну сутність ризику та розкрито особливості управління ризиками ПЗ за послідовними етапами реалізації даного процесу. Встановлено діалектику взаємозв’язку між структурними елементами системи ЕБ підприємства та виявлено вплив ризиків на неї в умовах циклічного розвитку економіки. Розроблено концептуальну модель управління ризиками як базису забезпечення ЕБ ПЗ та проведено квантифікацію рівня фінансової безпеки як критерію забезпечення їх ЕБ. Запропоновано пріоритетні напрями удосконалення управління ЕБ ПЗ за її функціональними підсистемами для забезпечення інформаційної, організаційно-управлінської, інноваційно-інвестиційної та фінансової стійкості.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч516.621.4

Шифр НБУВ: РА442592 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено парадигму формування сучасної фінансової архітектури. Доведено, що парадигма розвитку економіки в умовах системної кризи механізмів управління являє собою сконструйований формат фінансової архітектури для підвищення передбачуваності і керованості світової фінансової системи; визначено тенденції її розвитку. Наведено систематизацію узагальнень теоретичних аспектів щодо парадигми формування сучасної фінансової архітектури. Обгрунтовано, що таке представлення наукової розвідки щодо дослідження парадигми формування та розвитку фінансової архітектури у контексті фінансового розвитку може слугувати підгрунтям для подальшого дослідження впливу фінансового розвитку на економічне зростання національної економіки з урахуванням в цьому процесі ролі фінансової архітектури, здебільшого стає актуальним питання сучасної фінансової науки ХХI століття. Зроблено висновок, що парадигма формування сучасної фінансової архітектури може стати підгрунтям для дослідження організаційно-методичного забезпечення формування фінансової архітектури економіки України, визначення сучасних трендів її розвитку, представлення методичних підходів до аналізу трансформацій фінансової архітектури й аналізу впливу фінансової глобалізації на формування фінансової архітектури національної економіки. На основі теоретичного аналізу з'ясовано існування взаємозв'язку між ступенем розвитку фінансової архітектури національної економіки та рівнем економічного зростання країни на основі моделі "Finance-Growth Nexus-FG". Визначено, що більш сильний позитивний зв'язок характерний для країн з більш низькими темпами економічного розвитку, зниження ступеня відповідної залежності характерно для країн з більш високим (складним) рівнем розвитку фінансової системи та фінансової архітектури.

Визначено та досліджено детермінанти побудови фінансової архітектоніки підприємств зв'язку. Доведено, що врахування детермінантів побудови фінансової архітектоніки підприємств зв'язку буде сприяти підвищенню ефективності їх фінансової діяльності та формуванню якісного фінансового потенціалу, що є необхідною умовою захисту від фінансових ризиків, забезпечення фінансової стійкості та гармонізації фінансових інтересів підприємства. Зроблено висновок, що досягнення таких результатів є основою для підвищення рівня фінансової безпеки та створення ефективної системи економічної безпеки підприємств зв'язку як домінанти їх сталого розвитку.

Описано особливості програми формування відчуття ритму в спортсменок, які займаються художньою гімнастикою на етапі початкової підготовки. Показано зміст та поступовість ускладнення вправ, що сприяють формуванню відчуття ритму,а також особливості об'єднання вивчення елементів за схожістю ритму їх виконання. Описано застосування засобів і методів формування відчуття ритму (зокрема застосування м'яча, оплесків та ін.), і складність виконання вправ у кожному етапі занять за розробленою програмою.Розподілено та розписано особливості виконання вправ під різні музичні розміри. Мета роботи - розробка програми формування відчуття ритму в спортсменок, котрі займаються художньою гімнастикою на етапі початкової підготовки. Матеріал і методи - аналіз спеціалізованої літератури та наукових публікацій, педагогічне спостереження, анкетування. У результаті аналізу літератури та сучасних наукових публікацій розроблено програму формування відчуття ритму для спортсменок, які займаються художньою гімнастикою на етапі початкової підготовки, у котрій передбачено вивчення стрибків і танцювальних доріжок із засвоєнням ритму їх виконання. Висновки: усі вправи мають певну ритмічну структуру. Спортсменкам потрібно володіти певним рівнем розвитку відчуття ритму, щоб засвоювати та відтворювати ці ритмічні структури, якісно виконувати вправи, які вони вивчають. На основі аналізу наукових джерел й анкетування тренерів розроблено програму формування відчуття ритму в спортсменок, які займаються художньою гімнастикою на етапі початкової підготовки, у яку включено вивчення стрибків і танцювальних доріжок, які поділено на групи за ритмом та музичним розміром їх виконання.

Проаналізовано наявні сучасні дефініції економічної безпеки підприємства та зроблено їх систематизацію в контексті захисного, стійкого, ресурсно- функціонального, конкурентного, гармонізаційного та комплементарного підходів. На основі аналізу наявних трактувань економічної безпеки підприємства в контексті кожного підходу сформовано комплексне уявлення щодо сутності досліджуваної категорії шляхом систематизації її ресурсно-функціональних складових, цільових орієнтирів і завдань, факторів впливу, критеріїв ефективності. Запропоновано авторське визначення економічної безпеки підприємства як комплексної діяльності підприємства, що спрямована на ефективне формування та використання його ресурсного потенціалу у різних функціональних сферах для забезпечення стійкого функціонування в умовах невизначеного та мінливого економічного середовища. Ретельне вивчення методологічних підходів як основи пізнання сутності економічної безпеки підприємства є базисом для подальших наукових досліджень із питань впливу ризиків на його економічну безпеку в умовах циклічного розвитку економіки та розробки методичного інструментарію управління ризиками з метою досягнення стійкого функціонування підприємства.

Мета роботи - дослідження кадрової безпеки як підсистеми економічної безпеки підприємств, її ролі у забезпеченні організаційно-управлінської стійкості підприємства в умовах сучасності, структурної специфіки та безпосередньо кадрового шахрайства як її вагомої суб'єктивної загрози. Визначено домінантність підсистеми кадрової безпеки щодо інших підсистем економічної безпеки підприємства як першооснови у будь-якій його діяльності. Визначено структурні компоненти кадрової безпеки підприємства, які є причиною існування великої кількості загроз. Виділено об'єктивні та суб'єктивні загрози її забезпечення. Обгрунтовано актуальність корпоративного шахрайства як вагомої суб'єктивної загрози світового масштабу кадрової безпеки підприємства. Виділено два основних підходи до визначення поняття корпоративного шахрайства: юридичний (український) підхід і розширювальний (світовий) підхід. Проаналізовані основні тенденції щодо найбільш поширених видів економічних злочинів і їх вплив на українські організації. Визначено основні фактори та їх вплив на вчинення співробітником (шахраєм) економічного злочину та/або шахрайства в Україні в 2018 р. Доведено необхідність впливу на кожен з факторів, що є причиною скоєння економічних злочинів шляхом заохочення культури відкритості на всіх рівнях організації, впровадження ефективних механізмів контролю та розвитку позитивної корпоративної культури. За результатами інформації 2018 Report to the Nations "Global study on occupational fraud and abuse" визначено види та кількість випадків корпоративного шахрайства у світі та проведений їх структурний аналіз.

Проведено аналіз впливу актуальних ризиків сучасності на функціонування вітчизняних підприємств зв'язку в умовах динамічного розвитку глобальної економіки. Визначено, що топовими ризиками інформаційно-комунікаційної галузі за останні роки є: зростання конкуренції; втрата репутації бренда компанії; невідповідність інноваційним потребам клієнтів; втрата професійних кадрових ресурсів; кіберзлочини; часова нерівномірність економічних циклів; втрата інтелектуальної власності; нестабільність нормативно-правової бази; недосконалість інформаційних технологій та порушення ланцюгів постачань продуктів. Виявлено, що прояв зазначених ризиків має вплив на кількісні результати діяльності сучасних підприємств. На основі аналізу сучасних тенденцій діяльності підприємств запропоновано систематизацію актуальних ризиків функціонування вітчизняних підприємств зв'язку за групами інформаційних, фінансових, кадрових та інноваційно-інвестиційних ризиків. Виділено ризикоутворюючі фактори виникнення даних ризиків. Визначено, що досягнення стратегічних орієнтирів розвитку вітчизняних підприємств зв'язку має враховувати ризиковість сучасного бізнес-середовища, що вимагає розробки дієвих методик ризик-менеджменту та створення ефективної системи їх економічної безпеки.