Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.198.43 + Р11(4УКР)339.45

Рубрики:

Пошкодження плеча

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: ДС44026 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.198.43 + Р11(4УКР)339.45

Рубрики:

Пошкодження плеча

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: ДС44026 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.198.43 + Р11(4УКР)339.45

Рубрики:

Пошкодження плеча

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: ДС44026 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.198.43 + Р11(4УКР)339.45

Рубрики:

Пошкодження плеча

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: ДС44026 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено однократное тотальное рентгеновское облучение крыс в дозах 0,1; 0,4; 1,0; 2,0; 3,0 и 6,0 Гр. Установлено, что уже через сутки у животных изменяется липидный состав мембран щеточной каемки кишечника, если дозовые нагрузки на животных составляли более 1,0 Гр. При этом с повышением дозы излучения отмечены отличия сравнительно с контролем величины соотношений липид/белок, общие фосфолипиды/белок, холестерол/белок и холестерол/общие фосфолипиды. В составе фосфолипидов наблюдается существенное увеличение концентрации лизофосфатидилхолина, лизофосфатидилэтаноламина и фосфатидилэтаноламина наряду с уменьшением сфингомиелина. При облучении животных свыше 1 Гр наблюдалось заметное повышение в мембранах уровня холестерола и свободных жирных кислот. Полученные результаты свидетельствуют о нарушении структурно-функциональных свойств клеточных мембран щеточной каемки энтероцитов тонкого кишечника при однодневном тотальном облучении крыс от 1,0 до 6,0 Гр. При меньших дозах радиации (0,1; 0,4 Гр) отмечена только тенденция к вышеуказанным изменениям.

Проведено порівняльне вивчення рецепторів естрогенів у нормальній та атрофічній слизовій оболонці шлунка, а також пухлинних тканинах хворих на рак шлунка. Усі параметри вивчали залежно від гістологічних варіантів атрофічного гастриту та раку шлунка, а також стадій процесу, статі пацієнтів. Отримані дані свідчать про більшу частоту виявлення та більш високі рівні рецепторів естрогенів у хворих на рак шлунка, ніж при атрофічному гастриті.

Радіоімунологічним методом проведено вивчення вмісту простагландинів групи Е в різних пухлинних тканинах раку шлунка. Зазначені параметри вивчали залежно від розміру і локалізації первинної пухлини, рівня її клітинного та структурного атипізму, ступеню диференціювання та інших клініко-морфологічних умов перебігу захворювання. Отримані дані свідчать про більш високі середні рівні простагландинів Е в тканинах первинних пухлин раку шлунка в порівнянні з слизовою оболонкою шлунка у нормі.

Ключ. слова: апоптоз, растворимый Fas-антиген, хронический гастрит, рак желудка
Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.201.16-3 + Р569.433.2-3

Рубрики:

Хронічний гастрит

Пухлини шлунку і дванадцятипалої кишки

Шифр НБУВ: Ж14793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Радіоімунологічним методом вивчено концентрацію простагландинів групи Е у біоптатах слизової оболонки шлунка у 158 хворих з різними морфологічними варіантами та різної локалізації хронічного гастриту. Встановлено, що для хронічного гастриту без атрофії та з помірною атрофією характерним є зниження рівня простагландинів Е у слизовій оболонці шлунка хворих у порівнянні з таким показником у здорових осіб. Для атрофічного гастриту з "перебудовою" епітелію виявлено підвищення концентрації простагландинів, яке досягає максимальних значень у хворих з атрофічно-гіперпластичною формою захворювання.

Вивчено концентрацію гастрину в сироватці крові у 160 хворих на атрофічні форми хронічного гастриту, а також внутрішньошлунковий pH за допомогою радіоімунологічного методу. Отримані результати свідчать, що рівень гастринемії залежить від вираженості атрофії слизової оболонки та локалізації запального процесу в шлунку. Антральна локалізація атрофічних форм гастриту супроводжується виразною гіпогастринемією, а фундальна та фундально-антральна локалізації - гіпергастринемією.

С помощью радиоиммунологического метода определена концентрация гастрина в сыворотке крови у 80 больных раком желудка, а также у 12 лиц контрольной группы. Исследование выполняли у больных с различными стадиями, морфологическими вариантами и формами роста рака желудка, а также с различной локализацией опухоли в желудке. Полученные результаты свидетельствуют о том, что при опухолях тела желудка наблюдалась гипергастринемия, а при антральной локализации - гипогастринемия. Проксимальная локализация и тотальное поражение опухолью желудка существенными нарушениями в концентрации гастрина по сранению с пациентами контрольной группы не отличались. Отмечено, что максимальных значений уровень гормона достигал при экзофитной, а минимальных - при эндофитной формах роста опухоли. Уровень гастринемии отличался у больных с разными стадиями заболевания, но практически не зависел при этом от морфологического варианта поражения желудка.

С помощью радиоиммунологического метода определено содержание рецепторов эстрогенов (РЭ) и простагландинов E (ПГЕ) в биоптатах слизистой оболочки желудка (СОЖ) у 132 больных хроническим атрофическим гастритом с морфологически верифицированными предраковыми изменениями слизистой оболочки, а также у 25 здоровых лиц. Установлено, что по мере прогрессирования изменений эпителия - от кишечной метаплазии до дисплазии - содержание РЭ и ПГЕ в СОЖ повышается, достигая максимальных значений у больных с дисплазией III степени тяжести.

Технология микросистем (Microsystem Technology) относится, по мнению зарубежных ученых, к числу перспективных технологий, способных определять техническое развитие человечества в XXI веке, и используется для изготовления микроминиатюрных устройств, прототипы которых изготавливались ранее традиционными способами точного приборостроения. Отмечено, что широкое внедрение технологии микросистем в производство различных приборов началось на рубеже 80-х - 90-х годов в США, Японии, Германии и некоторых других европейских странах.

Визначено характер порушень основних ендогенних факторів, які впливають на процес апоптоз-залежного формування диспластичних змін слизової оболонки шлунка, зумовлених прогресуванням хронічного гастриту (ХГ), для оптимізації своєчасної діагностики передракового стану шлунка. На репрезентативній вибірці розглянуто характер порушень вмісту сироваткового гастрину, рецепторів естрогенів, простагландинів групи Е за різних клініко-морфологічних форм ХГ і раку шлунка (РШ). Досліджено роль інфекції Helicobacter у процесі дії гастроканцерогену та її взаємодію з ендогенними факторами. Проаналізовано стан апоптозу епітеліоцитів шлунка у хворих на ХГ і РШ у взаємозв'язку з його функціонально-метаболічним регулятором - Fas-антигеном. Розроблено рекомендації щодо використання морфологічних критеріїв апоптозу, показників розчинного Fas-антигену, простагландинів Е, рецепторів і рівня сироваткового гастрину як додаткових маркерів верифікації диспластичних змін і гастроканцерогену у хворих на ХГ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р361 + Е70*739.142-638

Рубрики:

Дія іонізуючого випромінювання на організм (медична радіобіологія)

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено особливості психічного статусу хворих з пептичною виразкою, які представлені іпохондричними, депресивними, шизоїдними, паранойяльними, психостеноїдними реакціями. Це несприятливо впливає на перебіг захворювання та потребує адекватної корекції, для чого використано нейролептик "Еглоніл". Установлено нормалізуючий вплив еглонілу на профіль особистості. Включення препарату до комплексної терапії хворих з пептичною виразкою сприяє більш швидкому усуненню клінічних проявів захворювання та загоєнню виразки.

Ключ. слова: Helicobacter pylori, діагностика, 13'С-уреазних, дихальний тест, епідеміологія
Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.201.1-3

Рубрики:

Гастрити. Дуоденіти

Шифр НБУВ: Ж14793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На прикладі клінічного розгляду випадку хвороби Уіппла проаналізовано основні симптоми захворювання, методи діагностики, варіанти лікування та подальшого спостереження за такими пацієнтами.

Подробно освещены современные взгляды на механизм возникновения гастродуоденопатий при приеме нестероидных противовоспалительных препаратов. Обобщены сведения по их эффективной профилактике и лечению. Представлены результаты исследований, показавшие возможность уменьшения риска возникновения гастродуоденопатий при назначении специфического ингибитора ЦОГ-2 целекоксиба.

Отмечено, что сложности лечения хронических заболеваний билиарной системы обусловлены низкой эффективностью существующей терапии, что способствует возникновению обострений желчнокаменной болезни и ее осложнений. Основные принципы лечения хронического холецистита включают устранение микробного фактора, нормализацию иммунного статуса организма, моторно-эвакуаторной функции, обеспечение адекватного обмена желчи, оптимизацию нервногуморальной регуляции, антиоксидантную и противорадикальную защиту, снижение литогенных свойств желчи, нормализацию физико-коллоидного состояния, симптоматическую терапию. Изучение факторов патогенеза способствует разработке дополнительных точек приложения лечебного воздействия. Перспективными направлениями лечения хронических заболеваний билиарной системы являются использование современных желчегонных, прокинетических, нестероидных противовоспалительных препаратов и препаратов желчных кислот. Необходимо широко использовать ультразвуковые функциональные пробы для выбора адекватного желчегонного средства, особенно при его сочетанном применении со спазмолитиками.