Розкрито складний процес становлення та формування історіософської парадигми, простежуються ключові етапи на шляху її розгортання. Аналіз найбільш значних концепцій і теорій у філософській інтерпретації історичних реалій здійснено під кутом зору виявлення генералізуючих методологічних принципів і засад, на яких грунтується філософія історії з часів Античності до кінця ХХ ст. Розглянуто середньовічну філософську думку, ідею прогресу в філософії історії епохи Просвітництва, охарактеризовано погляди на історію діячів німецької класичної філософії, проблеми смислу історії у філософських концепціях ХХ ст.

Проаналізовано історіографічну творчість М.Грушевського у контексті стану української історичної науки кінця ХІХ - першої третини ХХ ст. Висвітлено особливості формування його історіографічної моделі, а також проблеми історичної науки в працях ученого. Наведено його погляди на донаукову добу вітчизняної історіографії, виявлено характерні ознаки біоісторичного підходу та розглянуто його реалізацію на прикладі дослідження спадщини істориків ХІХ - початку ХХ ст.

Проанализировано историографическое творчество М.Грушевского в контексте состояния украинской исторической науки конца ХІХ - первой трети ХХ ст. Освещены особенности формирования его историографической модели, а также проблемы исторической науки в трудах ученого. Приведены его взгляды на донаучную эпоху отечественной историографии, выявлены характерные признаки биоисторического подхода и рассмотрена его реализация на примере исследования наследия историков ХІХ - начала ХХ ст.

Розглянуто теоретико-методологічні підстави історичних поглядів М.Грушевського у контексті еволюції європейської історіографії кінця ХІХ - початку ХХ ст. Висвітлено особливості формування його теоретичної моделі, застосування вченим принципів історичного пізнання, методів і методичних прийомів. Наведено шляхи використання творчої спадщини видатного історика сучасною українською історіографією.

Рассмотрены теоретико-методологические основы исторических взглядов М.Грушевского в контексте эволюции европейской историографии конца ХІХ - начала ХХ ст. Освещены особенности формирования его теоретической модели, использования ученым принципов исторического познания, методов и методических приемов. Приведены пути применения творческого наследия известного историка современной украинской историографией.

Проаналізовано погляди М.Грушевського на соціальні функції історичної науки. Описано принципи історичного пізнання, методи наукового дослідження та розуміння соціальних функцій історичної науки. Зазначено, що у теоретичному дискурсі праць М.Грушевського спостерігається вплив різноманітних інтелектуальних течій ХІХ - початку ХХ ст. - романтизму, позитивізму, дюркгейміанства, неокантіанства, "філософії життя", неоромантизму, які тісно переплітаються і утворили оригінальну методологію історичного пізнання.

Проанализированы взгляды М.Грушевского на социальные функции исторической науки. Описаны принципы исторического познания, методы научного исследования и понимания социальных функций исторической науки. Отмечено, что в теоретическом дискурсе трудов М.Грушевского наблюдается влияние различных интеллектуальных течений ХІХ - начала ХХ вв. - романтизма, позитивизма, дюркгеймианства, неокантианства, "философии жизни", неоромантизма, которые тесно переплетаются, образуя оригинальную методологию исторического познания.

Досліджено теоретико-методологічну спадщину найвидатнішого представника української історіографії - М.С.Грушевського. Встановлено, що історична концепція вченого грунтувалась на здобутках європейської науки, а її методологічні засади оригінально та своєрідно поєднували найновіші теорії історичного процесу, які знаменували перехід від класичної до модерністської парадигми у східноєвропейській історіографії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т1(4УКР)-8

Рубрики:

Історія історичної науки (Історіографія)

Шифр НБУВ: Ж72651 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблему рецепції творчої спадщини М. Грушевського в історичній думці кінця XIX ст. - 30-х рр. XX ст. Простежено становлення та поглиблення національних, зокрема, української, російської, польської, чеської, німецької, традицій інтерпретації наукового доробку вченого. З урахуванням тогочасного суспільно-політичного та культурно-ідеологічного контексту проаналізовано історіографічні дискусії, які викликали праці М. Грушевського в середовищі його сучасників.

Рассмотрена проблема рецепции творческого наследия М. Грушевского в исторической мысли конца XIX в. - 30-х гг. XX в. Прослежены становление и углубление национальных, в частности, украинской, русской, польской, чешской, немецкой, традиций интерпретации научного наследия ученого. С учетом общественно-политического и культурно-идеологического контекста того времени проанализированы историографические дискуссии, вызванные трудами М. Грушевского в среде его современников.

Розглянуто обставини видання першого тому німецькомовної "Історії українського народу" М.Грушевського та досліджено дискусії, що розгортались у європейській історіографії після його виходу. Показано особливості сприйняття концептуальних засад праці в українській, польській, чеській, румунській та німецькій історичній науці. Здійснено спробу виявити мотивацію висловлених оцінок.

Проаналізовано широкий спектр оцінок наукової та суспільно-політичної діяльності М. Грушевського в польській історичній науці XX ст. Виявлено основні періоди та тенденції польського грушевськознавства, залежність історіографічних позицій від змінених політичних обставин. Зроблено висновок про поступове переведення обговорення багатогранної спадщини видатного українця в академічне русло, що стало наслідком загальної нормалізації українсько-польського діалогу.

Узагальнено характеристики життєвого та творчого шляху М. С. Грушевського, котрі прозвучали в контексті відзначення його ювілею 1926 р. Виявлено політика-ідеологічну вмотивованість частини висловлених оцінок. Зроблено висновок про вагомість авторитету вченого в тогочасному суспільному і культурному житті.

Проаналізовано теоретичні проблеми історіографії у працях М.Грушевського: її предмет та завдання, теоретико-методологічні основи історико-наукових досліджень, інтерпретацію вченим українського історіографічного процесу та його періодизацію, формування й існування історіографічних напрямків і шкіл. Досліджено погляди вченого на донаукову добу вітчизняної історіографії, проаналізовано його студії щодо визначних пам'яток. Виявлено характерні ознаки персонологічного підходу М.Грушевського, простежено його реалізацію на прикладі застосування провідними істориками XIX - початку XX ст. Визначено шляхи використання історіографічної спадщини вченого сучасною українською історичною наукою.

Проаналізовано проблему сприйняття сучасниками М. Грушевського його творчої спадщини. Досліджено історіографічний аспект, відображений у перших працях вченого. Виявлено масштабність звернення до наукової та організаційної діяльності М. Грушевського протягом 20-ти років Львівського періоду. Висвітлено особливості його творчості часів війни та революції. Вивчено проблему рецепції діяльності вченого еміграційного п'ятиріччя, а також публікації, в яких відображено аналіз діяльності М. Грушевського періоду радянського десятиріччя, наведений у науковій і публіцистичній літературі. Обгрунтовано, що на оцінки творчості вченого його сучасниками значною мірою впливали ідеологічні та супільно-політичні процеси на європейському континенті кінця XIX ст. - 1930-х рр.

Досліджено історіософію та формування теоретико-філософських історичних поглядів М.Грушевського. Простежено формування його теоретико-методологічних поглядів. Реконструйовано історіософський світогляд вченого. Розкрито бачення суб'єкта та рушійних сил історичного процесу. Висвітлено погляди на роль особи в історії. Розглянуто особливості застосування М.Грушевським принципів історичного пізнання, методів, методичних прийомів, бачення вченим соціальних функцій історичної науки. Виявлено джерела теоретико-методологічних ідей М.Грушевського. Доведено безперечний зв'язок його теоретичних поглядів з тогочасними історіографічними пошуками. Визначено шляхи використання теоретичної спадщини вченого сучасною українською історіографією.

Висвітлено діяльність М. Грушевського - видатного українського вченого, педагога, громадського і державного діяча у контексті історіографії, історії України та слов'янських народів. Наведено біографію вченого, відомості про його архівну діяльність, бібліографічні покажчики.

Проаналізовано рецензійноу спадщину М. Грушевського в контексті українознавчих дискусій кінця ХIХ - початку ХХ ст. З'ясовано провідну проблематику критичних виступів ученого, виявлено його теоретико-методологічні пріоритети. Зроблено висновок про значний вплив рецензій історика на тогочасну українську історичну думку.

Проаналізовано польську та російську грушевськознавчу літературу 90-х рр. XX - початку XXI ст. Виявлено головні оціночні тенденції під час інтерпретації творчого доробку вченого. Відзначено вплив суспільно-політичної ситуації в східноєвропейському регіоні на протікання історіографічних дискусій.

Розглянуто проблему рецепції творчої спадщини М. Грушевського в історичній думці кінця 1930-х рр. Простежено становлення та поглиблення російської, польської, чеської, німецької традицій інтерпретації наукового доробку вченого. З урахуванням тогочасного широкого суспільно-політичного та культурно-ідеологічного контексту проаналізовано історіографічні дискусії, які викликали праці М. Грушевського в середовищі його сучасників.

Оубліковано листування М. Грушевського з відомим мовознавцем М. Марром, яке зберігається у Санкт-Петербурзькому філіалі Архіву Російської академії наук. Висвітлено незнані контакти вчених у другій половині 1920-х рр., у чиїх листах обговорювалися проблеми, пов'язані зі співпрацею російського академіка у журналі "Україна", а також його сприяння в реалізації запроектованого М. Грушевським Інституту дослідження історії України при Академії наук СРСР.

Приділено увагу М. Грушевському як історіографу України. Визначено місце науковця в українській історіографії. Охарактеризовано публіцистичну діяльність професора. Подано інформацію про святкування різних ювілейних дат, пов'язаних із життям і діяльністю М. Грушевського.

Реконструйовано ювілейну грушевськіану першої третини XX ст. З'ясовано, що сучасники видатного історика п'ятиразово вшановували його. Відтворено процес підготовки та перебіг ювілейних заходів. Виявлено ставлення до ювілеїв М. Грушевського з боку представників різноманітних ідейних і партійних середовищ. Узагальнено викликану ювілейними подіями історіографічну рецепцію.