Наведено літературне дослідження, яке охоплює твори болгарської літератури від початку 1950-х рр. (з часів т. зв. "бригадирського руху") - до початку 1980-х рр., коли з'являються твори, які презентують тоталітарний образ світу в сатиричному контексті. Наведено інформацію про історію болгарської літератури, розвиток поетики та її жанрової системи: від поезії раннього соціалізму та бригад - до сюрреалістичних "творів з шухляди" місцевих поетів-дисидентів; від циклів оповідань про регіони, які створювалися в 1960-ті рр. відомими болгарськими прозаїками, і блискучих історичних романів того ж періоду - до екзистенційних пошуків прозріння повісті з кінця 1970-х рр. Розвиток болгарської драматургії представлено через сатиричні та абсурдні візії авторів 1970-х рр.