Визначено особливості забезпечення електромагнітної, інформаційної та метрологічної сумісності первинних вимірювальних перетворювачів струму та напруги з обчислювальними засобами систем автоматики електроенергетичних об'єктів. Розглянуто метрологічні характеристики електронних трансформаторів струму з цифровим представленням інформації на виході.

Розглянуто основні особливості та похибки цифрового вимірювального перетворення струму високої напруги.

За результатами аналізу міжнародних стандартів стосовно електронних трансформаторів струму (ТС) і напруги (ТН) та розробки проектів серії національних стандартів щодо мереж і систем зв'язку на підстанціях енергосистем, гармонізованих зі стандартами Міжнародної електротехнічної комісії (МЕК), розроблено принципи побудови, структурну схему та загальну інформаційну модель адаптивного вимірювального перетворювача струму та напруги (АВПСН) та методи коригування його вихідних сигналів. Розроблено проект методики проведення випробувань АВПСН для визначення та підтвердження його метрологічних характеристик та інформаційної й функціональної сумісності з іншими компонентами автоматизованих систем керування електроенергетичних об'єктів (АСК ЕЕО). Визначено та обгрунтовано найбільш прийнятну та перспективну для сучасної вітчизняної електроенергетики схему організації інформаційної взаємодії вимірювальних трансформаторів (ВТ) з АСК підстанцій.

Окреслено основні принципи загального інформаційного моделювання та розглянуто його основні складові. Розроблено загальну інформаційну модель адаптивного трансформатора струму високовольтної ЛЕП.

Розглянуто особливості реалізації концепції Smart Grid під час побудови автоматизованих систем керування технологічними процесами та процесами, пов'язаними з функціонуванням ринку електричної енергії. Проведено аналіз сучасної міжнародної нормативної бази та визначено основні інформаційні архітектури, що знайшли застосування під час розроблення таких систем. Визначено серії міжнародних стандартів, які забезпечують впровадження технологій Smart Grid у ході створення автоматизованих систем керування технологічними процесами та структур, притаманних ринку електричної енергії.

Надано основні результати виконання у 2012 р. науково-технічного проекту, спрямованого на дослідження та розвиток теоретичних і практичних засад забезпечення функціонування конкурентної моделі ринку електричної енергії шляхом розробки засобів та методів забезпечення впровадження системних допоміжних послуг в ОЕС України з метою підвищення надійності її функціонування.

Розглянуто математичну модель розподілу пропускної спроможності міждержавного перетину між двома ринками електричної енергії на основі розрахунків результатів аукціону щодо купівлі-продажу її в обох напрямках передавання електроенергії через цей перетин. Наведена математична модель є основою для реалізації моделей та методів багатосторонньої міждержавної торгівлі електроенергією з використанням ОЕС України як транзитного вузла без необхідності фактичного об'єднання ринків електричної енергії та погодження результатів аукціонів щодо купівлі-продажу електричної енергії сусідніх країн.

Розглянуто переваги та недоліки існуючих пристроїв контролю ізоляції мереж оперативного постійного струму (МОПС). Наведено опис вдосконаленого методу виявлення пошкодженої кабельної лінії на прикладі МОПС Дністровської ГАЕС.

Визначено та сформовано вимоги до цифрового інтерфейсу електронних вимірювальних перетворювачів струму та напруги. Вказано на доцільність використання оптоволоконної лінії зв'язку та встановлення електронного блоку безпосередньо на приєднанні. Подано опис комунікаційного стеку передавання вибіркових миттєвих значень струму та напруги до вторинного обладнання, опис еталонного кадру передавання цих значень та розраховано необхідну ширину пропускання каналу передавання даних.

Визначено основні принципи організації технологічного та оперативного керування електроенергетичними об'єктами в аспекті побудови комунікаційних мереж і систем на підстанціях, основні функції таких систем та їх розподіл на логічні вузли згідно вимог сучасних міжнародних стандартів.

Розглянуто особливості постановки задачі вибору оптимальної кількості та місць встановлення індикаторів пошкоджень на повітряних лініях електропередачі. Наведено цільову функцію максимізації економічного ефекту від встановлення індикаторів та основні обмеження, що відображають нормативні показники якості послуг із постачання електроенергії. Показано можливості зменшення множини комбінаторних рішень із врахуванням особливостей постановки задачі.

Наведено поняття еталонної архітектури Smart Grid систем, визначено її призначення, цілі та вимоги. Розглянуто інформаційні архітектури як невід'ємні складові еталонної архітектури; наведено конкретні приклади їх розроблення. Визначено переваги та особливості створення еталонної архітектури ОЕС України та розроблено рекомендації щодо створення конкретних інформаційних архітектур. Наведено результати наробок у процесі створення таких систем.

Наведено основні результати виконання науково-технічного проекту у відділах моделювання електроенергетичних об'єктів та систем та автоматизації електричних систем за 2014 р., який мав за мету розроблення системи моніторингу стану обладнання тягових підстанцій залізничного транспорту, що призначена для автоматизованого моніторингу та діагностування стану основного електротехнічного обладнання та оцінювання режимів його роботи.

The main results of Scientific Project on creation of monitoring system of equipment for traction substations of railway transport implementated in the Institute of Electrodynamics NAS of Ukraine are presented. The system is intended for automated monitoring and diagnostics of the condition of main electrical equipment and assessment of its operation modes. Ultimately, the system allows to increase the reliability of "Ukrzaliznytsia" power supply systems and, accordingly organization of the movement on the railroad.

Показано доцільність та перспективність застосування мультиагентних технологій для вирішення проблем керування в електроенергетиці. Запропоновано методологію створення мультиагентних систем керування для різних сфер застосування, орієнтовану на п'ять основних етапів розроблення таких систем, кожний з них використовує результати попередніх етапів проектування. Запропонована методологія дозволяє проектувати та розробляти мультиагентні системи керування із дотриманням взаємосумісності їх компонентів та врахуванням спадковості.

Впровадження нової моделі ринку електроенергії в Україні потребує розв'язання низки техніко-економічних і технологічних задач. Важливою передумовою для цього є організація інформаційного обміну даними та документами між учасниками нової моделі ринку. Для його організації необхідно визначити основні нормативні та керівні документи у цій сфері, побудувати відповідні бізнес-інформаційні моделі для розуміння всіх процесів, а також визначитись із моделлю керування даними на ринку електроенергії. Проаналізовано та визначено низку нормативних і керуючих документів, що є необхідними для реалізації та опису інформаційного обміну на ринку електроенергії. Визначено основні принципи побудови сучасних бізнес-інформаційних моделей, наведено конкретні приклади їх побудови. Досліджено та проаналізовано основні можливі моделі керування даними на ринку електроенергії та запропоновано найбільш прийнятний та перспективний варіант з урахуванням особливостей української моделі ринку електроенергії.

Широке розповсюдження розосереджених джерел енергії та розвиток конкурентних відносин в енергетиці спонукають до пошуку нових перспективних рішень щодо керування та балансування в енергетичних системах. Такими рішеннями стають віртуальні електричні станції (ВіЕС) та балансуючі групи (БГ). Наведено результати аналізу світового досвіду створення та використання ВіЕС та балансуючих груп. Розглянуто основне призначення та складові ВіЕС, а також аспекти їх функціонування залежно від призначення. Наведено основні функції БГ та проблеми, що вони дозволяють розв'язувати.

Висвітлено основи формалізації задачі розробки та використання системи моніторингу аварійних станів розподільних електричних мереж. Визначено основні функції системи моніторингу та засоби реалізації таких функцій. Формалізовано математичну модель задачі вибору оптимальної архітектури системи моніторингу як задачі максимізації прибутку (мінімізації збитків) від встановлення та використання системи моніторингу. Наведено основні складові процесу вибору оптимальної архітектури системи моніторингу. Визначено задачі підсистеми інформаційної підтримки у прийнятті рішень для аналізу оперативної інформації від засобів моніторингу.

Проведено аналіз функції втрат при рішенні задачі вибору оптимальної кількості індикаторів пошкоджень та місць їх встановлення для моніторингу відгалуженнях розподільних електричних мереж. Здійснено аналіз властивостей функції вигоди від використання індикаторів пошкоджень. Наведено метод та алгоритм пошуку оптимального рішення з лінійним рівнем комбінаторної складності.

Виконано класифікацію та визначено характеристики, можливості та недоліки відомих методів програмної корекції вихідного струму однофазного первинного вимірювального каналу (ПВК) струму. Запропоновано дискретизовану модель струму короткого замикання (КЗ). Розроблено метод та алгоритм підвищення точності трифазного ПВК струму в перехідних режимах електроенергетичних систем (ЕЕС) за насичення магнітопроводів його фазних ТС. Достовірність розробленого методу підтверджено шляхом імітаційного моделювання вихідного струму ПВК за міжфазного КЗ фаз А та В без корекції та з корекцією його фазних струмів. Показано, що розроблений метод дає змогу зменшити повну похибку ПВК в перехідних режимах ЕЕС за насичення магнітопроводів ТС з 70 - 90 % до 6 - 15 %.