Проаналізовано історичну та законодавчу основи проведення державної політики у даній сфері, узагальнено міжнародний досвід з питань надання освітніх послуг і забезпечення зайнятості людей з обмеженими фізичними можливостями як засобів соціалізації. Доведено потребу особливої уваги суспільства та повсякденної підтримки держави. Уточнено трактування соціально-політичної сутності поняття "інклюзивна освіта" та її складових. Визначено нові підходи до формування стратегії надання освітніх послуг і забезпечення зайнятості людей з особливими потребами, а також основні напрямки їх працевлаштування. Доведено, що за умов трансформації суспільної думки в Україні державне управління процесами соціалізації має спрямовуватися на забезпечення мінімальної матеріальної й інтелектуальної підтримки людей з особливими потребами, створення сприятливих умов і можливостей для їх особистісного розвитку та повноцінної інтеграції у суспільні справи.