Дисертаційна робота присвячена вивченню морфогенезу органа нюху костистих риб різних екологічних груп. Вперше досліджено розвиток органа нюху у в'юна звичайного й анциструса звичайного від закладки до дефінітивного стану, а також здійснено опис нюхових розеток досліджуваних видів. Доповнено дані про морфогенез і морфологію органа нюху окремих костистих риб з різною трофічною спеціалізацією та умовами існування. З'ясовано час закладки нюхової плакоди та тривалість різних етапів розвитку органа нюху. Простежено механізм утворення нюхової ямки, носового мосту, закладки ламел і диференціації нюхового епітелію на різних стадіях онтогенезу досліджуваних видів. Створено таблиці нормального розвитку анциструса звичайного на основі морфофізіологічних ознак. Встановлено, що на момент вилуплення ембріона нюхова ямка у A. dolichopterus уже сформована, тоді як у M. ƒossilis лише починає формуватись. У М. ƒossilis ламели з'являються наприкінці личинкового періоду. В A. dolichopterus нюхова розетка з трьох ламел утворюється значно раніше. У М. ƒossilis та A. dolichopterus виявлено особливий механізм формування трубчастої ніздрі: перед формуванням носового мосту відбувається підняття рострального краю нюхової ямки (у М. ƒossilis) або усієї ростральної частини (у A. dolichopterus), що означає початок формування передньої трубчастої ніздрі ще до розділення отвору нюхової ямки. Будова органа нюху A. dolichopterus зберігає окремі ознаки інших представників ряду Сомоподібні, але роль нюху у пошуку їжі знижена (у зв'язку з адаптацією до живлення обростанням, тобто постійним доступом їжі). У М. ƒossilis виражена адаптація органа нюху до придонного способу життя у замулених водоймах. Зауважено, що лише у личинковий період орган нюху відіграє велику роль у пошуку їжі.

Наведено понад 3 000 морфологічних термінів. В алфавітному порядку подано тлумачення основних ембріогенетичних тератологічних нозологій. Зауважено, що описова частина терміну містить анатомо-клінічне трактування їх суті, латино-грецьку та епонімно-клінічну етимологію назви, що дозволяє користувачам правильно інтерпретувати походження та структуру тератологічної колізії, вільно оперувати термінологічними поняттями, уникаючи помилок чи неточностей у їх описанні та розумінні.