Визначено позамовні чинники формування української військової лексики, наведено семантичну характеристику спільного лексичного фонду. Висвітлено проблеми запозичень іншомовної лексики в англійській мові, а також питання походження українських назв лікарських рослин, зокрема, ягід, окультурених рослин. Проаналізовано особливості формування синтетичних імперативних форм у староукраїнській мові.

Определены внеязыковые факторы формирования украинской военной лексики, приведена семантическая характеристика совместного лексического фонда. Освещены проблемы заимствований иностранной лексики в английском языке, а также вопросы происхождения украинских названий лекарственных растений, в частности, ягод, окультивированных растений. Проанализированы особенности формирования синтетических императивных форм в староукраинском языке.

Наведено компаративний аналіз вживання деяких форм артикля на прикладах з іспанської, латинської, англійської та французької мов. Висвітлено деякі проблеми структуризації текстів, запропоновано критерії ефективності уроку української мови. Проаналізовано особливості формування у молодших школярів змісту поняття слова.

Приведен компаративный анализ употребления некоторых форм артикля на примерах, взятых из текстов на испанском, латинском, английском и французском языках. Освещены некоторые проблемы структуризации текстов, предложены критерии эффективности урока украинского языка. Проанализированы особенности формирования у младших школьников сущности понятия слова.

Розглянуто проблеми класифікації власних назв. На підставі аналізу наукових досліджень у даній сфері вітчизняних і зарубіжних ономастів визначено нові критерії аналізу пропріальної лексики. Запропоновано типологію онімів за їх денотатно-номінативними та твірними особливостями.

Рассмотрены проблемы классификации личных собственных имен. На основе анализа научных исследований в данной сфере отечественных и зарубежных ономастов определены новые критерии анализа проприальной лексики. Предложена типология онимов по их денотатно-номинативным и образовательных особенностям.

Наведено історичні, географічні та етимологічні відомості про найменування населених пунктів, річок та інших топографічних об'єктів Хмельниччини.

Приведены исторические, географические и этимологические сведения о наименованиях населенных пунктов, рек и других топографических объектов Хмельницкой области.

Подано дисертаційні дослідження, захищені в Україні у другій половині ХХ - початку ХХІ ст. з проблем ономастики й ономастичного спрямування.

Представлены диссертационные исследования, защищенные в Украине во второй половине ХХ - начала ХХІ ст. по проблемам ономастики и ономастического направления.

Наведено характеристику мовних засобів образності власних назв, розглянуто особливості використання онімів у текстах різних стилів. Визначено основні функції, граматичні особливості, емоційно-експресивні ознаки пропріальних одиниць. Показано значення пропріативів як складників активного та пасивного словника, визначено сферу їх вживання та розглянуто квантитативні характеристики, описано будову пропріальних конструкцій. Висвітлено питання систематизації пропріативних одиниць. Проаналізовано проблемні питання правопису та відмінювання власних назв. Розглянуто денотантно-квалітативну типологію пропріативів.

Дана характеристика языковых средств выражения образности имен собственных, рассмотрены особенности использования онимов в текстах различных стилей. Определены основные функции, грамматические особенности, эмоционально-экспрессивные признаки проприальных единиц. Показано значение проприативов как составляющих активного и пассивного словаря, определена сфера их употребления и рассмотрены квантитативные характеристики, описано строение проприальных конструкций. Освещены вопросы систематизации проприативных единиц. Проанализированы проблемные вопросы правописания и склонения имен собственных. Расмотрена денотантно-квалитативная типология проприативов.

Охарактеризовано структуру онімного простору української мови шляхом систематизації власних назв за характером іменованих об'єктів та особливостями творення та функціонування пропріальних одиниць. Проаналізовано сутність поглядів вітчизняних і зарубіжних дослідників на природу та диференційні особливості онімів. Запропоновано нову дефініцію пропріатива. Описано історію становлення методики аналізу власних назв і створено універсальну схему визначення їх загальних і специфічних рис. Реформовано денотатно-номінативну структуру ономастикону, що дозволяє конкретизувати об'єкт вивчення ономастики. Систематизовано пропріативи за денотатно-квалітативними ознаками й упорядковано етимолого-словотвірну класифікацію онімної лексики. Розглянуто принципи характеристики стилістичних особливостей власних назв.

Розглянуто питання вивчення власних назв (ВН), які побутують в українській мові. Розкрито основи денотатно-номінативного структурування онімного простору української мови. Увагу приділено вітонімам, космонімам, топонімам, прагматонімам, ідеонімам, ергонімам. Проаналізовано денотатно-квалітативні, мотиваційні й етимологічні особливості онімів, а також особливості творення ВН і стилістичні особливості пропріальних одиниць (ПО). Визначено сферу вживання онімної лексики, кодифікацію у системі ПО. Висвітлено проблеми наукового вивчення української пропріальної лексики.

Висвітлено життєвий шлях і творчий доробок М. П. Стельмаха в контексті сучасних проблем вітчизняної культури, літератури, мовознавства та педагогіки. Розкрито питання формування системи родинних цінностей під час вивчення його творчості в школі. Охарактеризовано фольклорні мотиви в творах письменника. Проаналізовано специфіку реалізації складних безсполучникових речень у повісті М. П. Стельмаха "Гуси-лебеді летять...". Визначено стилістичні функції історизмів і архаїзмів у його романі "Правда і кривда". Розглянуто антропоніми як центральну частину онімного простору поетичних творів М. П. Стельмаха. Висвітлено автобіографічні аспекти його дилогії "Гуси-лебеді летять..." і "Щедрий вечір". Описано структурні типи метафор автора. Увагу приділено лексико-семантичним і функціонально-стилістичним особливостям прізвищ персонажів роману М. П. Стельмаха "Чотири броди".

Проаналізовано структуру, мотивацію, словотвір і семантику твірних основ власних назв телевізійних передач; частково доповнено або трансформовано денотатно-номінативну систематизацію цього класу онімів. Встановлено, що найбільш продуктивними є складені конструкції, утворені синтаксичним способом. В основі таких назв - переважно апелятиви (іменники у поєднанні з іншими іменниками, прикметниками, числівниками та дієсловами). У таких онімів переважає комбінована мотивація, елементом якої є сутнісна, асоціативна, локативна або темпоральна.

З'ясовано, що загальна кількість прагматонімів становить 2 006 000, проте лише 70 000 можуть функціонувати як одиниці мови. Найбільше засвідчено власних назв будинків і подібних споруд (1 260 000), товарів (300 000) і окремих предметів (260 000).

Досліджено зооніми як символи української лінгвокультури. Висвітлено способи номінації назв їжі та напоїв у центральноподільських говірках. Проаналізовано обряди та вірування подолян, пов’язані з використанням хліба в родинній обрядовості. Здійснено лінгвістичний аналіз відіменних прізвищ села Мізяківські Хутори Вінницького району Вінницької області. Охарактеризовано фразеологізми з компонентом-зоонімом на позначення дії в українській мові. Досліджено статичне та динамічне в лексиці говірок Жмеринського (раніше Шаргородського) району Вінницької області. Розглянуто номінацію давнього головного убору нареченої в східноподільській говірці с. Громи Уманського району Черкаської області. Проаналізовано лексичні діалектизми у фольлорних текстах збірки "Фольклор українців Півночі Молдови".