На підставі проведеного аналізу зроблено висновок про те, що право на безпечне для життя та здоров'я довкілля передбачає як свій об'єкт лише довкілля певної якості. Порушеним це право буде вважатися лише за умови настання негативних змін в довкіллі. Згідно з чинним законодавством України моментом виникнення права на захист суб'єктивного права є момент його порушення. Звернутися до суду за захистом порушеного права на безпечне для життя та здоров'я довкілля можна лише за умови негативних змін у довкіллі чи негативного впливу на життя та здоров'я людини. Проаналізовано механізми, за допомогою яких здійснюється реалізація охоронюваного законом інтересу у дотриманні вимог екологічної безпеки. Одним із інструментів в системі відповідних механізмів є право на екологічну безпеку, яке закріплюється за допомогою встановлення обов'язків зобов'язаних суб'єктів, охоронюваних законом інтересів у сфері забезпечення екологічної безпеки та охоронних прав, за допомогою яких ці інтереси можна захистити.

Аналіз спектральної потужності ЕЕГ показав, що у разі інтуїтивного мислення біоелектрична активність кори головного мозку підвищується в дельта і тета, і зменшується в альфа діапазонах, що формує стратегію розумової активності, її збільшення в бета 2-діапазоні вказує на активний функціональний стан підкіркових утворень і кори під час цього виду розумової діяльності, бета 1-діапазон залишається без змін.

Обстежено 52 практично здорових студенти. З них 28 осіб були молодших курсів навчання та 24 - студенти старших курсів. За результатами психологічних тестів визначали 3 типи мислення: наочно-образне, словесно-логічне, інтуїтивне. Проводили кірліан-фотографування пальців рук обстежуваних осіб на експериментальному приладі "РЕК 1". Методи реєстрації, обробки та подальшого аналізу включали аналого-цифрове перетворення кірліанівських зображень з метою виділення областей світіння окремих пальців, бінаризацію зображень за порогом яскравості світіння, обчислення площі корони світіння. Одержані результати доповнили результати психологічних тестів, виявили змішані типи мислення, їх виразність, залежність від терміну навчання в університеті. Для виявлення психоемоційних особливостей студентів, пов'язаних із конституційним типом особистості, проводили вибірково кірліанографічне дослідження на кольоровій фотоплівці "Поляроїд" із комп'ютерним обробленням відсканованих зображень. Реєстрація на кольоровій фотоплівці випромінювання навколо пальців рук обстежених осіб, визначення співвідношень кольорів зображення, їх енергетики надали змогу визначити тип психоемоційної активації організму та потенційні власні здібності студента, що вливають на мотивацію й оптимізацію навчання в університеті.

Розглянуто правові проблеми добросусідства в Україні. Досліджено критерії прийнятності впливу діяльності, що здійснюється на одній земельній ділянці, на іншу земельну ділянку (критерії добросусідства), співвідношення правил добросусідства із сервітутами. Висвітлено теоретичні проблеми захисту права власності й інших речових прав, порушених у результаті недотримання правил добросусідства, значення окремих дозвільних процедур (процедури оцінки впливу на довкілля та процедури видачі дозволу на викиди забруднювальних речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами) як процедури, у ході яких встановлюються правила добросусідства. Досліджено досвід інших країн у регулюванні питань добросусідства.

Запропоновано систему критеріїв добросусідства. Зазначено, що одним із критеріїв добросусідства є обов’язок вживати об’єктивно-можливих заходів з усунення або недопущення незручностей для сусіда. Підставою для такого висновку було те, що будь-які незручності для власника сусідньої земельної ділянки є шкодою. Вина традиційно вважається однією з підстав для відшкодування шкоди. Якщо вину розуміти як невжиття об’єктивно-можливих за конкретних обставин заходів для недопущення чи усунення незручностей для власника сусідньої земельної ділянки, то у такому її розумінні вина перетворюється на загальний обов’язок власника земельної ділянки чи землекористувача вживати об’єктивно-можливих у конкретній ситуації заходів для недопущення чи усунення незручностей власникові сусідньої земельної ділянки.

Увагу присвячено вивченню нейрофізіологічних механізмів та особливостей вегетативного забезпечення продуктивної когнітивної діяльності різних типів. Доведено, що існує фоновий оптимальний рівень активації мозку індивіда, який залежить від психофізіологічних властивостей і при якому можливі високі показники розумової продуктивності. Вперше комплексно досліджено функціональні кортико-вісцеральні механізми когнітивної діяльності різних типів з урахуванням функціонального стану та психофізіологічних особливостей обстежуваних. Уперше встановлено структури когерентних зв’язків потенціалів в основних ЕЕГ (електроенцефалографія) діапазонах при продуктивному інтуїтивному мисленні. На основі аналізу оцінки функціонального стану регуляторних систем організму визначено тип регуляції серцевого ритму при різній продуктивності наочно-образного, інтуїтивного та вербально-логічного мислення. Виявлено зв’язки між когерентністю потенціалів ЕЕГ та показниками варіабельності серцевого ритму (ВСР), асоційовані з досягненням високого результату при різних видах когнітивної діяльності. Зауважено, що кореляційний аналіз виявив, що продуктивна розумова діяльність різних типів обумовлена специфічною інтеграцією кортико-вісцеральних процесів: продуктивне інтуїтивне та наочно-образне мислення пов’язані з активацією автономної регуляції ВСР та когеренцією в еволюційно старіших дельта- та дельта-тета-системах мозку; а продуктивність вербально-логічного мислення ˗ з активацією симпатичної ланки регуляції серцево-судинної системи та з синхронізацією у нових альфа- та бета-осциляторних системах мозку.