Розкрито основи побудови транкінгових систем радіозв'язку, наведено їх класифікацію та основні технічні характеристики. Описано систему радіотелефонного зв'язку "Алтай", транкінгові системи на основі протоколу SmarTrunk II та стандарту МРТ-1327, цифрові системи стандарту TETRA. Розглянуто питання застосування даних систем у мережах залізничного технологічного радіозв'язку, проаналізовано особливості їх проектування.

Раскрыты основы построения транкинговых систем радиосвязи, приведены их классификация и основные технические характеристики. Описаны система радиотелефонной связи "Алтай", транкинговые системы на основе протокола SmarTrunk II и стандарта МРТ-1327, цифровые системы стандарта TETRA. Рассмотрены вопросы применения данных систем в сетях железнодорожной технологической радиосвязи, проанализированы особенности их проектирования.

Вирішено задачу визначення періодів проходження імпульсів в послідовностях відеоімпульсів з покращеними взаємокореляційними властивостями на основі функції Хевісайда та її властивостей. Розроблено метод формування ансамблів кодових послідовностей з малою енергетичною взаємодією, що дозволяє формувати послідовності коротких відеоімпульсів. В основі методу лежить вираз, що дає можливість визначити період проходження імпульсів у кожній послідовності синтезованого ансамблю.

Із використанням марковського підходу обгрунтовано розв'язок задачі статистичного синтезу оптимальних методів і систем прийому сигналів, які пройшли канал зв'язку з "пам'яттю" за наявності адитивних завад і невизначеності постійних параметрів сигналу та завад. Удосконалено марковську модель сигналу на виході багатопроменевого каналу зв'язку за неповної апріорної інформації відносно параметрів сигналу та завади. Вперше розроблено метод оптимального прийому АМ радіосигналів у каналах з "пам'яттю" за наявності адитивних завад з випадковими початковою фазою та коефіцієнтом зносу корисного повідомлення. Вперше розроблено метод оптимального прийому АМ радіосигналів у каналах з "пам'яттю" за наявності структурних вузько- та широкосмугових адитивних завад з випадковими початковою фазою, затримкою, коефіцієнтом зносу корисного повідомлення та фазою і затримкою структурної завади.

Здійснено статистичний аналіз кореляційних та енергетичних властивостей складних сигналів, утворених з ділянок спектрів послідовностей коротких імпульсів. Результати дослідження властивостей таких сигналів дозволяють оптимізувати процес вибору параметрів сигналів, що забезпечують малу енергетичну взаємодію в часовій області. Запропонований метод вибору параметрів складних сигналів, утворених шляхом смугової фільтрації послідовностей з малою енергетичною взаємодією, дозволяє спростити формування таких сигналів для повнодоступних мереж радіозв'язку, які піддано впливу внутрішньосистемних завад.

Індекс рубрикатора НБУВ: З884.1

Рубрики:

Радіозв'язок

Шифр НБУВ: Ж73223 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: З884.16-017

Рубрики:

Радіотелефонний зв'язок

Шифр НБУВ: Ж73223 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: З884.1-017

Рубрики:

Радіозв'язок

Шифр НБУВ: Ж73223 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Для реалізації вимог щодо широкосмужності приймально-передавальної антени найбільш придатним є антенний елемент, який являє собою антену з розширюючою щілиною TSA (Tapered Slot Antenna). Форма розімкнутої щілини визначає смугу частот, причому її енергетичну спрямованість характеризує вузький головний промінь та практична відсутність бокових пелюсток у діапазоні частот 2 - 6,5 ГГц. Попереднє формування в системі чіпу у вигляді моноциклу Гаусу унеможливлює виникнення енергетичних втрат, що виникають за рахунок неузгодженості сигналу в широкій смузі частот та обмежують радіус розповсюдження надширокосмугового інформаційного сигналу. Тому формування надширокосмужного чипу здійснюють шляхом збудження моноімпульсного сигналу у розташованих поряд двох антенних елементах, кожний з яких являє собою антену TSA. Мета роботи - розробка методу випромінювання надширокосмугового сигналу шляхом поділу сигналу навпіл, одну частину якого послідовно інвертують, затримують на час, який дорівнює половині тривалості моноімпульсу та обома моноімпульсними сигналами збуджують відповідно обидві поряд розташовані на єдиній діелектричній основі антени. Розроблена турнікетна модель антени доводить, що біполярний імпульс випромінювання електромагнітного поля у 9,5 разів перевищує радіус дії у порівнянні з радіотехнічними системами, які працюють з використанням уніполярного моноімпульсу та у 2,37 разів у порівнянні із системами, які працюють з використанням гармонійних коливань. Розроблена імітаційна модель антени в середовищі програмування HFSS, яка дозволяє проводити оптимізацію технічних характеристик антени.

Розглянуто процеси забезпечення електромагнітної сумісності в самоорганізованій безпровідній мережі шляхом застосування надширокосмугових сигналів з високою інформаційною ємністю. Мета статті - розробка рекомендацій щодо реалізації безпровідного мобільного рухомого зв'язку при передачі дискретних повідомлень каналом зв'язку з адитивним гаусовим шумом. Задача - забезпечення усталеної та надійної роботи надширокосмугової системи зв'язку. Використані методи: методи аналітичного моделювання та теорії потенціїної завадостійкості. Розроблено критерій забезпечення вимог електромагнітної сумісності мобільних телекомунікаційних систем. На грунті теорії потенціальної завадостійкості показана можливість усталеної та беззавадової роботи телекомунікаційної безпровідної системи в умовах, коли рівень інформаційного сигналу та шуму мають одне значення. Доведена можливість вилучення переданого інформаційного сигналу із суміші шуму та корисного сигналу шляхом кореляції прийнятого та опорного сигналів. Висновки: показано, що використання технології надширокосмугових сигналів дозволяє здійснити безпровідну приховану передачу інформації з малою потужністю випромінювання. Причому велика база сигналу дозволяє забезпечити усталену та беззавадову роботу телекомунікаційної системи зв'язку за умов, коли рівень інформаційного сигналу знаходиться на рівні чи нижче рівня шуму. При цьому доведена можливість вилучення корисного сигналу із суміші інформаційних двійкових сигналів та білого гаусового шуму.