Проведено аналіз лікування пострахітичних деформацій колінного суглоба і нижніх кінцівок. Описано тактику лікування залежно від тяжкості патології і віку хворих. Велику увагу приділено застосуванню масажу, лікувальної фізкультури і фізіотерапії залежно від фази захворювання. Описано методику остеоперфорації, запропоновану авторами і застосовувану у випадку даної патології.

Науково обгрунтовано напрямки інтенсифікації процесу очищення технологічних стічних вод в аеротенках з метою підвищення якості очищеної води та зменшення матеріальних та енергетичних витрат. На підставі реалізації системного підходу щодо процесу біохімічного очищення стічних вод вперше запропоновано структурну модель і механізм процесу, а також математичну модель. З використанням даних розробок виявлено стаціонарні стани процесу за основних керуючих змінних, таких, як швидкість потоку, концентрація забруднень у вхідному потоці та інтенсивність масопередачі кисню, що визначається значенням об'ємного коефіцієнта масовіддачі. Визначено роль розчиненого кисню в процесі біохімічного очищення стічних вод. Показано, що від концентрації розчиненого кисню і рівномірності розподілу концентрації за об'ємом залежить кількісний і видовий склад біоценозу. Встановлено граничні концентрації розчиненого кисню, за яких біоценоз забезпечує ефективне очищення стічних вод. З'ясовано, що граничні концентрації кисню однозначно визначаються величиною об'ємного коефіцієнта масовіддачі, яка залежить від гідродинамічних обставин і реалізації моделі потоку в аеротенку, за даних умов показано визначну роль типу мас та конструкції аератора. Встановлено граничні значення об'ємного коефіцієнта масовіддачі за реалізації різних систем аерації та моделей потоків в аеротенку. Доведено, що найбільш ефективно процес відбувається за умов використання в аеротенку "комірчастої" та комбінованої (ідеальне змішування - ідеальне витіснення) моделей потоків.

Цель работы - исследовать комплексообразование молекулы группы флавоноидов 7,3',4'-триоксифлавонола с клеточным фосфатидилхолином. Структуру комплекса определяли методами полуэмпирической квантовой химии и спектроскопии ЯМР. Установлено изменение конформационных состояний 7,3',4'-триоксифлавонола при комплексообразовании. Выводы: формирование данного комплекса вызывает конформационные изменения фосфатидилхолина.

Мета дослідження - зниження акушерських і перинатальних ускладнень у вагітних із надмірним збільшенням маси тіла під час вагітності на підставі вивчення клініко-функціональних, ендокринологічних, метаболічних, морфологічних особливостей стану фетоплацентарного комплексу та розроблення вдосконаленого алгоритму лікувально-профілактичних заходів. Проведено когортне дослідження у 264 пацієнток, що перебували на обліку з приводу вагітності в жіночих консультаціях м. Київ. За допомогою методу суцільної вибірки 178 жінок було включено у ретроспективне дослідження і 86 - у проспективне. В основну групу ввійшли 39 вагітних, з якими проводили індивідуальні бесіди, у контрольну групу - 142 жінки, які отримали традиційні рекомендації в жіночій консультації. Використання вдосконаленого алгоритму надає можливість покращити акушерські (зниження частоти прееклампсії на 12,3 %; аномалій пологової діяльності - на 8,4 %) і перинатальні наслідки (зниження рівня асфіксії під час розродження на 9,4 % і постнатальної адаптації - на 7,8 %) розродження жінок із надмірним збільшенням маси тіла під час вагітності. Отримані результати надають право рекомендувати вдосконалений алгоритм для широкого використання у практичній охороні здоров'я.

Увагу присвячено зниженню акушерських і перинатальних ускладнень у вагітних з надмірною надбавкою маси тіла під час вагітності на основі вивчення клініко-функціональних, ендокринологічних, метаболічних, морфологічних особливостей стану фетоплацентарного комплексу та розробки удосконаленого алгоритму лікувально-профілактичних заходів. Встановлено взаємозв'язки між ліпідним обміном і рівнем біохімічних і гормональних показників крові у різні терміни вагітності. Показано, що у першому триместрі є помірний зв'язок відсотку жирової маси тіла з базальною та стимульованою інсулінемією, з показником інсулінорезистентності НОМО, а також концентрацією холестерину. У другому триместрі крім базальної інсулінемії та інсулінорезистентності просліджується позитивний зв'язок з тригліцеридами і негативний - з ліпопротеїдами високої щільності. Наприкінці вагітності виявлено зв'язок відсотку жирової маси тіла лише з базальною секре-цією інсуліну та індексом НОМО, що зберігається і після розродження. Визначено роль патологічної надбавки маси тіла під час вагітності у генезі та клінічному перебігу прееклампсії, а також подальшої перинатальної патології. Науково обґрунтовано необхідність удосконалення алгоритму профілактики акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з надмірною надбавкою маси тіла під час вагітності. Розкрито порівняльні аспекти преморбідного фону, наявності супутньої генітальної та соматичної захворюваності, клінічного перебігу вагітності та пологів у жінок з різною надбавкою маси тіла під час вагітності, показано загальні та відмінні моменти розвитку прееклампсії і подальшої перинатальної патологіїї. Висвітлено особливості стану новонароджених та їх постнатальної адаптації залежно від величини надбавки маси тіла жінки під час вагітності. Удосконалено та впроваджено алгоритм діагностичних і лікувально-профілактичних заходів щодо зниження частоти акушерської та перинатальної патології у жінок з патологічною надбавкою маси тіла під час вагітності на підставі поетапного проведення психологічної та медикаментозної корекції.