Досліджено особливості перебігу вагітності у жінок з пренатально діагностованими обструктивними уропатіями верхніх сечових шляхів плода. На основі розробленого комплексу ультразвукових критеріїв установлено основні варіанти перебігу обструктивних уропатій верхніх сечових шляхів плода в різні терміни вагітності, що відрізняються за ступенем тяжкості і можуть бути розподілені на транзиторну та патологічну дилатацію верхніх сечових шляхів. Запропоновано та впроваджено новий спосіб пренатальної ультразвукової діагностики ступеня тяжкості гідронефрозу - мисково-нирковий індекс, що найбільш повно відображає динаміку змін, які відбуваються в ушкоджених нирках. Обгрунтовано тактику ведення вагітних з пренатально діагностованими обструктивними уропатіями верхніх сечових шляхів плода з урахуванням терміну гестації, стану плода та наслідків у постнатальному періоді. Підтверджено, що обструктивні уропатії верхніх сечових шляхів плода є вітальними вадами та потребують спостереження та корекції, а не переривання вагітності.

Проведено ретроспективний аналіз документів 1993 - 2008-х рр. Виявлено стійкий у часі гендерний дисбаланс у відвідуванні дівчатами та хлопцями занять руховою активністю в позаурочний час. Розкрито гендерні особливості щодо розподілу видів спорту на "чоловічі" та "жіночі" серед підлітків, що має відчутний вплив на залучення їх до занять. Розроблено й апробовано спецкурс "Гедер у фізичному вихованні". Доведено, що впровадження гендерної освіти в післядипломну педагогічну освіту вчителів фізичної культури на обласному, районному та шкільному рівнях надає якісні та кількісні зміни у рівні обізнаності вчителів фізичної культури з питань гендерних особливостей фізичного виховання, що сприятиме індивідуалізації процесу навчання та виховання.

Наведено результати діагностики та лікування захворювань і пошкоджень бронхів у 829 хворих, з них 92 (11 %) дітей віком від 8 міс до 18 років, 737 (89 %) дорослих віком до 76 років. Серед дорослих пацієнтів жінки становили 271 (37 %), чоловіки - 466 (63 %). У план обстеження, окрім загальноклінічних методів, входили мультиспіральна комп'ютерна томографія органів грудної клітки та ендоскопічний огляд, гістологічне й імуногістохімічне дослідження для верифікації злоякісних пухлин. У випадку злоякісних пухлин завершальним етапом діагностики була позитронно-емісійна томографія - комп'ютерна томографія. Серед прооперованих основну групу склали пацієнти з пухлинами - 636 (77 %), у 193 (23 %) пацієнтів виконано втручання з приводу шести захворювань. Ізольовані операції на бронхах виконано у 37 % випадків, а часткову бронхолегеневу резекцію з пластикою - у 63 %. Основними видами оперативних втручань на трахеобронхіальному дереві були циркулярна (62 %) та вікончата (30 %) резекція бронхів, решту 8 % склали інші види втручань. Із 523 бронхолегеневих резекцій лобектомій виконано 354 (68 %), інші варіанти економних резекцій - 169 (32 %). Операції закінчувалися стандартним відновленням цілісності бронхіального дерева у 550 (66 %) пацієнтів, у 279 (34 %) пацієнтів застосовано складні, розроблені в клініці, методи - нестандартну корегуючу багатоосьову або полібронхіальну реконструкції. Післяопераційна летальність склала 1,9 %.