Впервые методом математического планирования эксперимента были выбраны оптимальные значения параметров технологии получения густого экстракта из листьев клена ясенелистного: соотношение сырье - готовый продукт, время настаивания, количество сливов, вид экстрагента. Это позволило определить, что значимыми факторами при экстракции экстрактивных веществ являются время экстракции, при извлечении суммы окисливающихся фенолов - вид экстрагента.

Проведено системне фармакогністичне вивчення найбільш поширених представників роду клен - клену польового, клену звичайного та клену ясенолистого. В індивідуальному стані з листя та кори клену ясенолистого виділено й ідентифіковано 21 речовину, встановлено їх структуру, сім сполук виділено вперше з цієї рослини. Одержано та досліджено ліпофільні фракції з кори, листя та насіння клену ясенолистого. Встановлено якісний склад і кількісний вміст мінеральних сполук і жирних кислот, а також кількісний вміст органічних кислот, аскорбінової кислоти, різних груп фенольних сполук. Розроблено технологію одержання густих екстрактів з кори та листя клену ясенолистого, яку апробовано за умов ТОВ ФК "Здоров'я". Проведено стандартизацію сировини та субстанцій, щодо яких розроблено проекти АНД. Досліджено біологічну активність та доведено перспективність розробки на їх основі лікарських препаратів антимікробної, цитотоксичної та сперміцитної дії.

Проведенное определение количественного содержания ряда групп фенольных соединений (суммы окисляемых фенолов, суммы оксикоричных кислот, суммы флавоноидов, дубильных веществ и суммы катехинов), аскорбиновой кислоты, суммы органических кислот и аминокислот в густых экстрактах листьев и коры клена ясенелистного позволило разработать определенные разделы нормативно-технической документации на субстанции.

Дополнительного изучения требует довольно распространенное растение - мята перечная (Mentha piperita) семейства губоцветных (Lamiaceae). В дикорастущем состоянии неизвестна, представляет собой гибрид. Терапевтическая активность растения обусловлена комплексом биологически активных веществ, среди которых выделяют макро- и микроэлементы. С целью изучения качественного состава и количественного содержания макро- и микроэлементов в листьях исследовали три образца мяты перечной с помощью атомно-эмиссионной спектрометрии с фотографической регистрацией. Элементный состав всех изучаемых объектов одинаковый: 5 макро-, 15 микро- и 4 ультрамикроэлемента. Во всех видах сырья установили высокое содержание калия (не менее 2300 мг/кг), что можно связать с определенными аспектами действия препаратов из мяты перечной.

Гарбуз звичайний - поширена культивована рослина, плоди якої здавна використовується як народною, так і офіцинальною медициною. Тому більш детальне вивчення хімічного складу інших видів сировини є актуальним. Зважаючи на поширеність фенольних сполук в рослинному світі, більш докладне вивчення цієї групи речовин у листі гарбуза звичайного є перспективним. Мета роботи - дослідити фенольні сполуки листя гарбуза звичайного. Для розподілу суми фенольних сполук за окремими компонентами використано метод ВЕРХ на хроматографі Agilent 1200 3 D LC System Technologies (США) з УФ-детектором. В листі гарбуза звичайного знайдено 4 гідроксикоричні кислоти, домінуючим компонентом є хлорогенова кислота (0,09 %), решту винайдено в мінорних кількостях. Винайдено флавонові аглікони апігенін (0,01 %) та лютеолін (0,004 %), а також глікозиди кверцетину: ізокверцитрин (0,08 %) та рутин (0,23 %). Висновки: за допомогою ВЕРХ вивчено якісний склад та кількісний вміст ряду компонентів фенольної природи листя гарбуза звичайного сорту "Український багатоплідний", заготоване в Харківський області.

Наведено результати якісного та кількісного складу амінокислот у сировині огірка посівного. У результаті проведених досліджень ідентифіковано 20 амінокислот, дев'ять із яких є незамінними. У кількісному відношенні в обох видах сировини переважають аспарагінова й глутамінова кислоти, в стеблі огірка посівного сорту "Джерело" - серин, в листі - лейцин.

Представлены результаты качественного и количественного состава аминокислот в сырье огурца посевного. В результате проведенных исследований идентифицированы 20 аминокислот, 9 из которых являются незаменимыми. В количественном отношении в обоих видах сырья преобладают аспарагиновая и глутаминовая кислоты, в стебле огурца посевного сорта "Источник" - серин, в листьях - лейцин.

Вільха клейка (ВК) Alnus glutinosa (L.) Gaertn. родини березові Betulaceae - поширене в країнах з помірним кліматом дерево, що зустрічається як в дикорослому стані, так іноді культивується як декоративне. В науковій медицині застосують супліддя (шишки), які мають в'яжучу, кровоспинну та дезінфікуючу дію, та з яких в Україні випускаються такі препарати як альтан та альтабор. В народній медицині, крім коренів, кори, деревини та сережок ВК, широко застосовують листя цієї рослини, найчастіше травневого терміну заготівлі. Мета роботи - порівняльне дослідження фенольних сполук бруньок і листя ВК. Дослідження проводилися за допомогою методу ВЕРХ на хроматографі Agilent 1200 3 D LC System Technologies (США) з УФ-детектором. В результаті досліджень в бруньках ВК знайдено 7 з'єднань фенольної природи, в листі - 4 речовини цієї групи. Спільними для обох видів сировини були галловая кислота, епікатехін і епікатехінгалат. Тільки в бруньках виявлено вільну елагову кислоту, галокатехін, катехін і епігаллокатехін. У листі містився катехінгалат, що не знайдений в бруньках. Висновки: за допомогою ВЕРХ вивчено якісний склад і кількісний вміст ряду фенольних сполук в бруньках і листі ВК.

Традиційно в науковій медицині використовується насіння гарбуза, м'якуш плоду-гарбузини популярний у дієтичному харчуванні. Тому ці види сировини в хімічному та фармакологічному аспектах вивчені досить детально. Листя ж досліджене недостатньо. Дослідження компонентного складу та кількісного вмісту амінокислот проводили за допомогою методу ВЕРХ. У досліджуваній сировині встановлено якісний склад зв'язаних і вільних амінокислот, представлений 23 сполуками (19 з яких притеїногенні), у тому числі незамінних амінокислот - 9, замінних - 14, із загальним вмістом 10 915 мг/100 г. Кількісний вміст суми зв'язаних амінокислот майже вчетверо вищий за вміст суми вільних амінокислот (8 638 мг/100 г та 2 277 мг/100 г відповідно). Для більшості амінокислот набагато вищий вміст у зв'язаному стані в порівнянні з вмістом у вільному. Найвищий вміст у сумі амінокислот визначили для глютамінової (2 036 мг/100 г) та аспарагінової (1 288 мг/100 г) кислот.

Традиционно в научной медицине используются семена тыквы, мякоть плода-тыквины популярный в диетическом питании. Поэтому эти виды сырья в химическом и фармакологическом аспектах изучены достаточно подробно. Листья же исследовано недостаточно. Исследование компонентного состава и количественного содержания аминокислот проводили с помощью метода ВЭЖХ. В исследуемом сырье установлено качественный состав связанных и свободных аминокислот, представленный 23 соединениями (19 из которых притеиногенные), в том числе незаменимых аминокислот - 9, заменяемых - 14, с общим содержанием 10 915 мг / 100 г. Количественное содержание суммы связанных аминокислот почти вчетверо выше содержания суммы свободных аминокислот (8 638 мг / 100 г и 2 277 мг / 100 г соответственно). Для большинства аминокислот содержание в связанно с состоянии намного выше по сравнению с содержанием в свободном. Высокое содержание в сумме аминокислот определили для глутаминовой (2036 мг/100 г) и аспарагиновой (1288 мг/100 г) кислот.

Фенольні сполуки у медицині мають дуже важливе значення, тому як їм притаманна антисептична, діуретична, спазмолітична, протизапальна, антиоксидантна, в'яжуча дія. Тому пошук нових рослинних джерел одержання цих сполук є актуальним. Мета роботи - провести порівняльне визначення кількісного вмісту ряду груп фенольних сполук у листі вільхи клейкої (ВК) та ліщини звичайної (ЛЗ). Об'єктами дослідження були листя ВК та ЛЗ, зібрані у 5-ти регіонах України. Дослідження проводили за спектрофотометричним методом. В результаті досліджень встановлено, що переважну кількість суми фенольних сполук та суми гідроксикоричних кислот містили листя ВК, що зібрані в Харківській області, вміст суми флавоноїдів переважав у сировині з Львівської області. У серії листя ЛЗ, що заготовлена у Харківській області, визначено вищий вміст всіх груп сполук, що вивчали, у порівнянні з рештою серій сировини. Висновки: вперше проведено порівняльне визначення кількісного вмісту ряду груп фенольних сполук в сировині ВК та ЛЗ з різних регіонів заготівлі. Одержані дані будуть використані для розробки проектів МКЯ на сировину для створення нових лікарських засобів.

Листя дифенбахії Баумана - доступна рослинна сировина перспективної біологічної дії. Мета роботи - визначити діагностичні ознаки морфолого-анатомічної будови листя дифенбахії Баумана. У дослідженні було застосовано традиційні методи макро- та мікродіагностики. Встановлено особливості морфолого-анатомічної будови листя, що буде використано в подальших дослідженнях.

Пошук нових рослинних джерел одержання органічних кислот є актуальним, тому що це потужніантиоксидантні, протизапальні агенти. Мета роботи - провести визначення кількісного вмістусуми органічних кислот в серіях листя вільхи клейкої, листя ліщини звичайної, листя огірка посівного, листя гарбуза звичайного. Матеріал дослідження - серії листя вільхи клейкої, листя ліщини звичайної, листя огірка посівного, листя гарбуза звичайного. Визначення проводили за методикою монографії ДФУ 2.0 "Гібіск". Встановлено нижні межі кількісного вмісту суми органічних кислот, що буде використано в подальших дослідженнях.

Цель работы - определить компонентный состав минеральных соединений листьев толстянки овальной (ЛТО) (Crassula ovata) и листьев диффенбахии Боумана (ЛДБ) (Dieffenbachia Bowmannii). Сырье - ЛТО и ЛДБ - заготавливали с собственноручно выращенных растений в течение 2017 года. Для определения компонентного состава соединений минеральной природы использовали метод атомно-эмиссионной спектрографии с фотографической регистрацией на приборе ДФС-8. Установлено наличие в сырье - ЛТО и ЛДБ - не менее 19 элементов. В ЛТО и ЛДБ в значительных количествах накапливались макроэлементы: калий - 2150 мг/100 г и 2580 мг/100 г соответственно, силиций - 1120 мг/100 г и 1090 мг/100 г соответственно, кальций - 900 мг/100 г и 1090 мг/100 г соответственно. Накопление элементов в ЛТО сопоставимо с накоплением соединений этой группы в ЛДБ. Выводы: изучен элементный состав ЛТО и ЛДБ методом атомно-эмиссионной спектрографии с фотографической регистрацией. Установлено наличие 19 элементов, из которых в обоих видах сырья доминируют по содержанию калий, силиций и кальций. Количественное содержание каждого из элементов в ЛТО сопоставимо с содержанием в ЛДБ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л668.1 + Р264.914 + Р281.811.6

Рубрики:

Протимікробні (антисептичні) і протипаразитарні засоби

Вірус грипу

Противірусні препарати

Шифр НБУВ: Ж28227 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати досліджень з актуальних питань органічної, біоорганічної, фармацевтичної та неорганічної хімії. Розкрито проблеми йододефіциту та можливості використання йодовмісних препаратів для її вирішення. Увагу приділено біологічній ролі фосфору й особливостям його кількісного визначення. Подано інформацію про біополімерні композиційні матеріали на основі казеїну молока. Проведено хімічний аналіз стічних вод Чернігівської ТЕЦ. Досліджено біоцидні властивості адамантилвмісних похідних тіазолію, особливості впливу типу відновника на структуру та властивості срібловмісних нанокомпозитів, можливості застосування ноначастинок срібла. Розглянуто рослинні ферментні антиоксиданти як складову харчового раціону людини.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л668.1 + Р264.914 + Р281.811.6

Рубрики:

Протимікробні (антисептичні) і протипаразитарні засоби

Вірус грипу

Противірусні препарати

Шифр НБУВ: Ж28227 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.82 + Л662.26 + Л668.11

Рубрики:

Засоби, які застосовують для лікування новоутворень. Протипухлинні засоби

Лікарські речовини гетероциклічного ряду

Хіміотерапевтичні засоби

Шифр НБУВ: Ж28227 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - дослідити якісний склад і кількісний вміст компонентів ефірної олії нестиглих плодів лавру благородного. В ефірній олії нестиглих плодів лавру благородного виявлено 31 сполуку, з яких ідентифіковано 28 речовин. Високий вміст характерний для спатуленолу (1947,1 мг/кг) і бетуленолу (925,3 мг/кг). Сировину для отримання ефірної олії (нестиглі плоди) лавру благородного заготовлено в листопаді 2017 р. у м. Алушта та селищі Рибальському АР Крим. Методом хромато-мас-спектрометрії з використанням хроматографа Agilent Technology 6890N досліджено компонентний склад та ідентифіковано складові ефірної олії сировини лавру благородного. Компонентний склад ефірної олії ідентифікували методом порівняння одержаних результатів із даними бібліотеки мас-спектрів NIST 02 (понад 174 000 речовин). Досліджено компонентний склад ефірної олії нестиглих плодів лавру благородного української заготівлі. З огляду на наявність низки біологічно активних речовин в ефірній олії нестиглих плодів лавру благородного можна стверджувати про перспективність подальшого фармакогностичного дослідження плодів цієї рослини як лікарської сировини з прогнозованою, зокрема антимікробною та шкіроочисною, фармакологічною активністю.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р282.111 лавр благородий

Рубрики:

Окремі лікарські рослини в фармації

Шифр НБУВ: Ж24793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Присвячено системному фармакогностичному дослідженню рослин родин березові, гарбузові та глухокропивові як джерел одержання лікарської рослинної сировини та субстанцій з неї, вивченню якісного складу та кількісного вмісту основних груп біологічно активних сполук у 278 серіях сировини та субстанціях, стандартизації та виявленню фармакологічних властивостей розроблених лікарських засобів. Запропоновано алгоритм Ідентифікації А листя як ЛРС та застосування петіолярної анатомії для ідентифікації В. Стандартизовано 5 видів сировини, 6 лікарських форм та субстанцій, розроблено проекти монографій ДФУ "Листя", "М’яти трава", "Ліщини звичайної листя", "Вільхи клейкої листя", проектів МКЯ "Гарбуза листя", "Огірка листя", "Збір «Менкораль" проектів МКЯ "Огірка настойка", "Гарбуза листя настойка", "Вільхи листя настойка", "Екстракт рідкий "Менкораль", "Ліщини екстракт рідкий". Технології одержання екстракту рідкого "Менкораль", ліщини екстракту рідкого апробовані в умовах виробництва. Встановлено фармакологічну активність (венотропну, протизапальну, антиоксидантну, антимікробну) розроблених лікарських форм. Новизну розробок підтверджено патентами України.

Розглянуто актуальні питання органічної, біоорганічної, фармацевтичної, неорганічної та нафтохімії. Досліджено хімічний склад перманентних фарб та їх вплив на організім людини. Розкрито особливості кількісного визначення вмісту кальцію у продуктах харчування та фармацевтичних препаратах. Розглянуто питання хімічної модифікації діючої речовини з гербіциду Симазин. Подано інформацію про синтез та властивості сегментованих поліуретанів медичного призначення з перфлуороароматичними екстендерами ланцюга. Наведено порівняльну характеристику титриметричного та фотометричного методів визначення йонів феруму у водних об'єктах. Увагу приділено дослідженню якості харчових продуктів на вміст алюмінію.