Розглянуто питання необхідності оцінки рівня знань під час дистанційного навчання в стоматології, виділено особливості та принципи організації діагностики рівня знань. Наведено дані про переваги дистанційної освіти на підставі аналізу результатів ефективності дистанційного навчання під час експериментальної лекції для лікарів-стоматологів-інтернів.

Досліджено можливості використання сучасних інформаційних технологій для телемедичного консультування та моніторингу стану стоматологічних хворих; діагностичні критерії за інформаційного моніторингу стану стоматологічних хворих. Запропоновано концептуальні підходи до системи контролю якості дистанційного навчання лікарів-стоматологів, що дозволяє забезпечити ефективне формування блоків навчального матеріалу; методики дистанційного контролю знань стоматологів; концептуальні підходи до індивідуалізованого дистанційного навчання в стоматології, що враховує особливості слухачів для забезпечення трансферу знань більш складного рівня; технологію дистанційного навчання, що дозволяє використовувати залежності між об'єктами навчання та їх рівнем знань, а також формування відповідних груп; концепцію малих спеціалізованих медичних інформаційних систем у стоматології.

Однією з найбільш актуальних проблем в Україні є стан здоров'я населення, у тому числі його складової - стоматологічного здоров'я. Низький рівень стоматологічного здоров'я, насамперед дитячого населення та вагітних жінок, негативно впливає на стан загального здоров'я впродовж усіх періодів життя людини, викликаючи соціальні й фінансові проблеми та негативно впливаючи на рівень соціально-економічного розвитку країни. На рівень стоматологічного здоров'я прямо впливає доступність населення до медичної стоматологічної допомоги, що забезпечується моделлю організації охорони здоров'я, запровадженої у країні. Мета роботи - вивчення досвіду стоматологічного медичного страхування в Німеччині та деяких інших країнах світу. Проаналізовано досвід стоматологічного медичного страхування в ряді країн і зроблено висновки про можливості його впровадження в Україні. Існує шість основних систем стоматологічної допомоги у країнах Євросоюзу (скандинавська модель, модель Бісмарка, модель Беверіджа, південно-європейська, східно-європейська та змішана модель). Система стоматологічної допомоги невід'ємна від національної системи охорони здоров'я країни та функціонує й розвивається на її засадах. У більшості розвинених країн світу національні системи стоматологічної допомоги складаються із трьох компонентів - приватного, суспільного та страхового. У зарубіжних країнах функціонують різні моделі медичного страхування. В одних країнах діє лише добровільне медичне страхування (ДМС), в інших державах успішно поєднуються обов'язкове й ДМС. Програми обов'язково страхування 28 країн світу (Німеччина, Англія, Італія, Бельгія, Сполучені Штати Америки, Нідерланди, Фінляндія та інші) включають у різних обсягах надання стоматологічних послуг, в основному профілактичних, і лікування неускладненого карієсу. Висновок: в Україні необхідно включити в державні фінансові гарантії певний перелік стоматологічних послуг. При запровадженні загальнодержавного обов'язкового медичного страхування цей перелік буде використовуватися для визначення обсягу страхових гарантій. Необхідно прийняти Державну та регіональні програми профілактики основних стоматологічних захворювань з їх відповідним фінансуванням.