Економічна стійкість системи є одним із головних індикаторів, який характеризує її якісні та кількісні аспекти, реакцію на зовнішні та внутрішні шоки і виклики. Особливого значення набуває проблема стійкості в умовах екстремальних ситуацій (економічні і фінансові кризи, екологічні, техногенні катастрофи та стихійні природні явища: тайфуни, повені, землетруси тощо, політичні революції, військові конфлікти). Нинішня російсько-українська війна стала серйозним іспитом на предмет стійкості вітчизняної економіки, у якій у надзвичайно складних умовах забезпечується відносна макроекономічна рівновага внаслідок максимальної мобілізації внутрішніх ресурсів та дієвої іноземної допомоги. Важливим компонентом є інституційна стійкість, тобто оперативна реакція на зміну економічної ситуації органів влади і управління усіх рівнів, законодавчих установ, фінансових і банківських інституцій, зовнішньоекономічної сфери, увага до таких атрибутів інституційності, як довіра, соціальний оптимізм, ментальність, традиції, звички тощо. В узагальненому вигляді на теоретичному рівні інституційну стійкість розглянуто в контексті інституційної логіки в трьох іпостасях на мікро-, макро- та геоекономічному рівнях. В інституціоналізмі, у тому числі в економічній теорії, переважає традиційна, формальна логіка, яка користується головним чином природною (науковою) мовою. Свідомо чи інтуїтивно беруться до уваги основні закони логіки: тотожності, суперечності, виключного третього, достатньої підстави. Логіка еволюціонізму вважається основою інституційної логіки, яка дає загальне уявлення про зміни всіх компонентів інстиуційного середовища. В інституційній економічній теорії проглядаються два рівні інституційної логіки: макрорівень (Веблен і стара американська школа, Норт) і мікрорівень (Коуз, Вільямсон та ін.). У публікаціях останньої чверті XX ст. проаналізовано логіку глобального (мега) рівня. Основою логічної побудови інституційної логіки в економічній теорії є еволюціонізм. Узагальнюючими показниками, які синтезують різні підходи інституційної логіки щодо економічної стійкості, є інституційна логіка стійкості та логічний індекс стійкості. Інституційна логіка мікрорівня започаткована Р. Коузом, продовжена О. Вільямсоном та ін. Логіка трансакційних витрат Р. Коуза сформульована в двох теоремах: щодо нульових витрат, власності і економічних результатів та принципу інтерналізації. Друга теорема отримала назву "порівняльна логіка економічної організації". За критичного відношення щодо обох теорем Коуза, вони залишаються базовими конструкціями стійкості мікрорівня. Серед показників і критеріїв економічної стійкості макрорівня провідного значення набувають монетарні складники, які за умов вільного ринку подають своєрідні попереджувальні сигнали економічній системі в цілому. Особливістю цього підходу стала трансформація монетарного складника в систему "грошово-фінансового аналізу". Зазначене віддзеркалює принципові якісні зміни останніх десятиліть щодо структури економіки, в якій фінансова підсистема набуває домінуючого (ключового) значення, впливаючи на агреговані макроекономічні показники: зростання, інфляцію, зайнятість тощо. Глобалізацію, тобто мегарівень, її економічну стійкість, неминучість і незворотність характеризують три детерміністичні логіки: технічна (технологічна), економічна та політична.

Визначено головні концепції міжнародної політичної економії. У міждисциплінарному вимірі розкрито взаємодію міжнародних економічних відносин і світової політики. Подано політико-економічну характеристику зовнішньоторговельної політики, міграції робочої сили, фінансів, сталого розвитку, міжнародних інституцій тощо.

Визначено екзистенційні цінності та євросуверенізм, ціннісні вектори свободи та щастя: Український вимір. Розглянуто мораль і моральність у філософії Гегеля у контексті концепту об'єктивної діалектики Володимира Шинкарука. Визначено місце України у ідеологічних протистояннях багатополярного світу Шалашенко Г. Про людяність раціональності, або дошкульні уроки цинізму. Зазначено пошуки національної ідентичності у глобалізаційному світі. Визначено театральну педагогіку на Закарпатті: сторічний шлях і сучасні виміри цінностей. Зазначено М. Коперник - як філософ (до питання про культурний та історичний контекст реформи календаря /1582/). Зазначено гуманізм у філософії культури Володимира Шинкарука. Визначено свідомість та її світоглядний вимір (деякі філософсько-методологічні аспекти). Наведено спроби обґрунтування етичних цінностей: здобутки і втрати. Розкрито ідею гуманізму в контексті особистісного розвитку людини, гуманістичні виміри наукового і філософського знання. Показано трансформацію людини у цифрову епоху: духовно-моральний вимір. Охарактеризовано людиноцентризм і гуманізм як характерні риси педагогічної спадщини В.О. Сухомлинського. Визначено гармонізацію природного і позитивного права в умовах формування правової держави в Україні.

Розглянуто теоретичні основи аналізу, види, особливості прояву та наслідки ризиків для основних форм міжнародних економічних відносин. Розкрито практичні механізми виникнення та розвитку ризиків у міжнародних економічних відносинах. Сучасний етап розвитку світового господарства характеризується високим рівнем турбулентності та невизначеності економічних відносин між країнами. На початку XXI ст. для міжнародних економічних відносин притаманним є, з одного боку, поступовий розвиток міжнародної торгівлі товарами, послугами, робочої сили, капіталообміну, що сприяло зростанню світової економіки в цілому, з іншого боку, цей процес не є прямолінійним, він супроводжується економічними суперечками та війнами, кризовими явищами, зростанням ролі неекономічних факторів. Сучасна теорія і практика виникнення та наслідків глобальних економічних ризиків потребує подальшого розвитку, оскільки їхній розвиток вже є невід'ємною рисою світової економіки в цілому. У цьому зв'язку для ризикології міжнародних економічних відносин важливим та актуальним є аналіз економічної природи, чинників, критеріїв ідентифікації ризиків, співвідношення економічних і неоекономічних факторів їх виникнення та розвитку. Такий концептуальний аналіз має бути доповнений практичними аспектами прогнозування та менеджменту ризиків у сферах міжнародного обміну товарами, послугами, капіталом, робочою силою, знаннями міжнародних валютно-фінансових та кредитних відносин, міжнародних інтеграційних процесів, впливу глобальних пандемій.

Розглянуто логічні аспекти економічної світобудови крізь призму головних її елементів - ресурсів, інституцій та взаємозв'язків між ними. Наголошено, що одним із головних питань економічної науки завжди був розгляд логіки, історичної тенденції руху двох ключових факторів (ресурсів): капіталу і праці. На нинішньому етапі зростаючого значення набувають логічні передумови аналізу природних, фінансових, технологічних ресурсів. Логіка капіталу і праці досліджується в контексті творчої спадщини А. Сміта, К. Маркса, Р. Люксембург, представників кембриджської школи, сучасних авторів (Т. Пікетті). Головним інтегральним показником, що відображає стан і логіку праці (робочої сили) починаючи від XIX ст., вважається співвідношення між вартістю капіталу і вартістю робочої сили в національному доході. Логіку природних ресурсів найповніше висвітлює концепція сталого економічного розвитку, яка відображає зміст і характер взаємовідносин людського соціуму і природного середовища як на нинішньому етапі, так і в майбутньому. При цьому доступ, розподіл та використання ресурсів мають відбуватися на основі принципів витрати-доходи та логічно і справедливо продовжуватися для кожного покоління. Логіка технологічних ресурсів проявляється найбільшою мірою крізь призму індустріальних революцій. Логічні виміри фінансових ресурсів знайшли відображення в роботах Дж. Ст. Мілля, Й. Шумпетера та Ч. Кіндлебергера. Основою інституційної логіки є еволюційне вчення Ч. Дарвіна. Базовою логікою вебленівського інституційного будівництва були традиції, звичаї, їх еволюція, вплив на поведінку індивідів та філософія американського прагматизму. Логіка відносин між ресурсами та інституціями базується на працях Б. Рассела, А. Вайтгеда та Р. Карнапа. Взаємодія ресурсів та інституцій досліджується крізь призму використання ресурсів різними поколіннями людських спільнот і отримала назву "логіка гри між поколіннями".

Розглянуто сучасні тенденції цифровізації економіки, які спричиняють відчутні теоретико-методологічні зрушення та нове прикладне бачення економічних процесів. У теоретичному плані цифрова економіка (ЦЕ) є ядром сучасної мережевої економічної системи, а в практичному - зростаючим сектором національних і світової економік. У нинішніх умовах власне економічні закономірності ЦЕ детермінуються панівними концепціями і доктринами - неокласичною та неоінституційною. Розглянуто широке використання граничних величин (граничні витрати, граничний капітал, гранична праця тощо) і таких понять, як інституції, довіра, ризик, безпека та ін. Сутнісні риси ЦЕ як нового явища в соціально-економічній системі доповнюються на міждисциплінарній основі епістемологією інформаційно-комп'ютерних наук, електронних технологій і платформ. Поєднання категоріального апарату економічного мейнстриму та інформаційно-комп'ютерних наук, їх синергійний синтез дають підстави стверджувати про становлення економіки складнощів (complexity economics), яка характеризується принципово новими вимірами та параметрами.

Розглянуто особливості розвитку глобальної цифрової економіки. Висвітлено теоретичні основи та практику використання цифрових технологій у розвитку міжнародної торгівлі товарами та послугами, міжнародного капіталообміну, міжнародної міграції робочої сили, міжнародних валютно-фінансових відносин. Досліджено розвиток Цифрового союзу країн - членів ЄС.

Увагу приділено питанням ціннісних орієнтацій і світоглядних позицій людини у структурі філософських, психологічних і правових знань. Розглянуто освіту як чинник прогнозування та наближення майбутнього. Висвітлено питання формування людини сучасних українських реалій у світлі вчення Г. Сковороди про "нову" людину. Досліджено розвиток неориторики кордоцентризму в духовно-моральному вимірі. Розглянуто роль принципу академічної доброчесності у формуванні правової свідомості української діаспори. Визначено шляхи підвищення конкурентоспроможності українських підприємств.

Розглянуто ціннісні орієнтації, проблеми та світоглядні позиції людини у структурі сучасного філософського знання, проблеми правосвідомості та самореалізації людини в контексті сучасних правових та інших галузевих знань. Розкрито вплив гуманістичних духовних цінностей та ідеалів у процесі виховання національної самосвідомості особистості. Висвітлено правові аспекти здійснення бюджетного фінансового контролю в Україні, проблеми державної євроінтеграційної політики України.

Стаття присвячена філософським засадам, філософській рефлексії економічної науки. Обгрунтовано положення про те, що філософія науки є методологічною і теоретичною основою філософії економіки. П'ять вимірів філософії науки розкривають її головний зміст та мають принциповий характер як для власне філософії, так і для теоретичних та емпіричних наук включно з економікою. Онтологічний зріз визначає предметне поле, глибинний зміст наук про природу, суспільство і людину; епістемологічний - розкриває генезис, структуру, динаміку і функції наукового знання; аксіологічний - акцентує увагу на ціннісних установках та орієнтирах; логічний - здійснює пошук взаємозв'язку між логікою світобудови та логікою його наукового відображення; методологічний - досліджує методи і способи удосконалення та отримання нового знання. Запропонована стаття, з одного боку, відштовхується від історичної спадщини про філософські основи економічного буття, яка надає йому філософську розмірність та формує відповідний світогляд. Тут ідеться про загальнофілософське, метафізичне бачення економічного світу. З іншого боку, існує проблема так званого філософського калібрування (тестування) економічної науки, економічної теорії в контексті сучасних філософських стандартів засобами теоретичної та практичної філософії. Проаналізовано різні погляди на предмет філософії економіки. Позитивістське трактування філософії економіки в широкому значенні включає в себе економічну онтологію, методологію та епістемологію економіки, раціональний вибір, теорію прийняття рішень, теорію ігор, економічну етику та справедливість. У вузькому, прагматичному значенні до філософії економіки відносять взаємодію людей, інституцій (фірм, країн) у їхньому історичному розвитку із застосуванням у дослідженні теорії ігор, лінійного та динамічного програмування. Розглянуто концептуальні тлумачення філософії економіки, зокрема загальнофілософське (метафізичне) та історико-економічне. Здійснено порівняльну характеристику "нової", "старої" та "немейнстримної" (неортодоксальної) філософії економіки. Подано трактування позитивної та нормативної економіки філософами та економістами.

Висвітлено філософські та методологічні засади економічної теорії. Розкрито суть економіки як науки, її місце та роль в системі суспільствознавства. Розглянуто методологію та методи дослідження мікро-, макро- та геоекономіки.

Проаналізовано методологічні проблеми економічної науки. Її мета полягає в обгрунтуванні значення методології для всього різноманіття концепцій та галузей економічної науки. Розглянуто генезис економічної методології, основні методологічні напрями, філософську складову економічної методології, основні методологічні погляди на економічну теорію, математичний апарат в економічній методології, інтегративну функцію методології. Розкрито бімодальний характер економічної методології, в основі якої лежать філософські та математичні принципи.

Висвітлено загальні відомості щодо Академії наук вищої школи (АН ВШ)України. Наведено історичний нарис зазначеної громадської наукової організації. Вміщено інформацію про відомих вчених АН ВШ України.

Проблеми пошуку альтернативних економічних моделей у цілому та соціальної, солідарної економіки зокрема останнім часом широко обговорюються в економічній літературі, на міжнародних конференціях, соціальних форумах. Солідарна економіка базується на трьох основних засадах, які історично супроводжували обмін і розвиток ринкових відносин: ринкових принципах, за яких пропозиція і попит на товари і послуги узгоджуються на основі цін; перерозподілі, який передбачає делегування центральній владі повноважень щодо використання та розміщення ресурсів; взаємності (реципрокності), що кореспондує з відносинами між групами чи індивідуумами, які відповідають взаємністю, оскільки вони виражають бажання демонструвати соціальний зв'язок між учасниками економічного процесу. Особливість вітчизняної альтернативи чинній економічній системі полягає в необхідності трансформацій у напрямі народної, солідарної економіки на двох головних рівнях - макро- та мікрорівні. Народна економіка охоплює цілісне національне господарство як систему, солідарна - окремі первинні сектори, ланки, осередки (народні підприємства, кооперативи, фермерські господарства, асоціації, неприбуткові організації, волонтерські об'єднання тощо).

Розглянуто епістемологічну структуру економічного світу у філософському та наукознавчому вимірах. Сформульовано основні вимоги до економічного знання: повнота, репрезентативність та адекватність, визначеність, певність, нейтральність, неупередженість, апріорна заданість на неспростовність (аподиктичність) та повноту відображення предмета, несуперечливість вихідних принципів. Економічне знання розгортається за такими епістемологічними рангами: суще 1-го порядку - економічна реальність (потенційне буття), суще 2-го порядку - економічна дійсність (акциденційне буття), суще 3-го порядку - мистецтво економіки (вторинні сутності). Зазначено, що науковий раціоналізм створює необхідні та достатні підстави для формування гомогенної, цілісної системи економічних знань.

Досліджено особливості міжнародного регулювання торгівлі різноманітними послугами. Розглянуто основні інструменти торговельної політики у сфері послуг, що випливають з Генеральної угоди з тарифів торгівлі послугами (ГАТС). Визначено пріоритетні напрями лібералізації торгівлі послугами з метою подолання асиметрії між питомою вагою послуг у національних економіках та часткою послуг у світовій торгівлі.

Онтологічні виміри економічної науки розкрито крізь призму аналізу економічного світу. Предметну онтологію економічної науки окреслено засадничими категоріями "економічне буття" й "економічне суще". Зокрема, суще першого порядку реалізується в економічній реальності, суще другого порядку - в економічній дійсності, суще третього порядку - в мистецтві економіки (економічній політиці). Головну увагу приділено двом складовим фундаменту економічного сущого: ресурсам та інституціям.

Обгрунтовано сучасні закономірності і тенденції українсько-польських відносин у їх геополітичному контексті. Досліджено особливості нормативно-правового забезпечення конституційного права людини і громадянина на освіту. Розв'язано задачу класифікації країн щодо можливості інтеграції у ЄС за допомогою побудови дерева рішень. Проаналізовано вияви євроскептицизму у громадян країн ЄС. Охарактеризовано сутність політичного регулювання інформаційних потоків у сучасному інформаційному суспільстві, визначено основну термінологію сфери правового регулювання потоків інформації. Визначено особливості та закономірності взаємозв'язку міжнародної та національної безпеки. З'ясовано закономірності, тенденції та чинники посткризового відновлення Лівії за умов розвитку сучасних світових глобалізаційних процесів. Розглянуто фінансово-інвестиційну складову структурних змін глобального економічного зростання. Доведено, що логістика як один із механізмів трансформації міжнародних відносин відіграє сьогодні суттєву роль у підвищенні конкурентоспроможності вітчизняних транспортних компаній на європейському рівні. Запропоновано теоретичні засади міжнародної економічної інтеграції. Обгрунтовано тенденції та закономірності впливу бігравітаційних процесів на розвиток культурно-мистецької сфери регіонів України, а також визначено подальші шляхи її удосконалення.

Приділено увагу теоретичним, методологічним, світоглядним і практичним аспектам діяльності університету в контексті викликів сучасної епохи. Визначено парадигмальний статус університету в контексті онтологічних та епістемологічних вимірів, його історичної місії, тенденцій розвитку університетської освіти в XXI ст. Розглянуто питання входження в європейський освітній і науковий простір. Охарактеризовано процеси трансформації університету в Україні часів незалежності. Досліджено механізми використання потенціалу університетів у модернізаційній стратегії нашої держави.

Викладено загальні засади теорії міжнародної економічної політики (МЕП). Наведено основні форми міжнародної координації економічної політики. Досліджено генетично-структурні виміри й основні елементи світового господарства. Висвітлено особливості МЕП у ієрархічній системі міжнародних економічних відносин. Проаналізовано основні види та принципи міжнародної торговельної політики. Розкрито основи теорії міжнародного переміщення факторів виробництва. Розглянуто економічний розвиток як глобальну проблему сучасності. Охарактеризовано принципи, цілі, засоби та методи сприяння розвитку на міжнародному рівні.