Індекс рубрикатора НБУВ: С5*141.2 + С5*328.934

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж16127 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблеми і перспективи розвитку людини та підвищення її безпеки в контексті наслідків Чорнобильської катастрофи. Визначено вплив чинників постчорнобильської ситуації у різних сферах життєдіяльності особистості, зокрема, медико-соціальній, освіти та інформації, виробництва, управління. Викладено основні теоретико-методологічні положення емпіричного дослідження з питань сприяння розвитку та безпеки людини в усіх зазначених сферах її життєдіяльності на основі статистичного аналізу, контент-аналізу регіональної преси та експертного опитування.

Рассмотрены проблемы и перспективы развития человека и повышения его безопасности в контексте последствий Чернобыльской катастрофы. Определено влияние факторов постчернобыльской ситуации в разных сферах жизнедеятельности личности, в частности, медико-социальной, образования и информации, производства, управления. Изложены основные теоретико-методологические положения эмпирического исследования по вопросам способствования развития и безопасности человека во всех указанных сферах его жизнедеятельности на основе статистического анализа, контент-анализа региональной прессы и экспертного опроса.

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*12 + С5*63

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж16127 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено теоретичні засади аналізу соціальної адаптації людини до наслідків Чорнобильської катастрофи. Здійснено концептуалізацію адаптивного процесу у соціологічному, соціально-психологічному та психологічному вимірах. Описано моделі соціальної адаптації особистості до Чорнобильської катастрофи. Проведено ситуаційний аналіз умов життя потерпілого населення в екологічному аспекті, розглянуто специфіку оцінювання наявних ризиків. Описано ситуаційні детермінанти моделей адаптації різних груп потерпілих та актуальні адаптивні дії. Проведено емпіричне дослідження особливостей їх соціальної адаптації, зокрема, окреслено зміни картин світу потерпілих у міжгруповому та динамічному аспектах.

Изложены теоретические основы анализа социальной адаптаци человека к последствиям Чернобыльской катастрофы. Осуществлена концептуализация адаптивного процесса в социологическом, социально-психологическом и психологическом измерениях. Описаны модели социальной адаптации личности к Чернобыльской катастрофе. Проведен ситуационый анализ условий жизни потерпевшего населения в экологическом аспекте, рассмотрена специфика оценивания существующих рисков. Описаны ситуационные детерминанты моделей адаптации различных групп потерпевших и актуальные адаптивные действия. Проведено эмпирическое исследование особенностей их социальной адаптации, в частности, рассмотрены измения картин мира потерпевших в межгрупповом и динамическом аспектах.

Проаналізовано специфіку адаптаційних процесів, що проходять у потерпілих різних макрогруп та досліджено формування в них моделей соціальної адаптації в екосоціальних умовах, змінених після Чорнобильської катастрофи. Теоретично обгрунтовано типологію моделей соціальної адаптації. Як подальший розвиток існуючих теоретичних підходів розроблено узагальнений підхід до аналізу адаптивних ситуацій: запропоновано 5-вимірну (екологічний, інформаційний, правовий, економічний та соціальний виміри) і тримасштабну (враховані мега-, макро- та мікросоціальні рівні дії факторів) схему аналізу визначення специфіки адаптивних ситуацій. Вперше здійснено теоретичну типологізацію моделей соціальної адаптації на основі парних (усвідомлення - неусвідомлення, активність - пасивність) координат та триаспектної (когнітивна, комунікаційна, поведінкова) структури адаптування. Виділено наступні моделі соціальної адаптації: за умови усвідомлення ситуації - "триспрямована активність", "двоспрямована активність", "односпрямована активність", "усвідомлена пасивність"; за умови неусвідомлення - "двоспрямована неусвідомлена активність", "односпрямована неусвідомлена активність", "хаотична активність", "неусвідомлена пасивність". Уперше запропоновано інтегральний індекс психологічного самопочуття, який доводить взаємозв'язок між оцінками ризиків життєвих ситуацій різних груп потерпілих (у кожній групі чинним є власний набір ризиків) та адаптивними (ризикознижуючими) зразками поведінки та діяльності. Проведено верифікацію моделей соціальної адаптації та визначено базові: "двоспрямована активність" та "усвідомлена пасивність".

Проаналізовано соціально-психологічний, економічний та демографічний стан населення, потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи. Висвітлено динаміку змін за результатами моніторингу всіх контингентів постраждалих, який проводився в Інституті соціології НАН України з 1992 р. Визначено соціокультурні наслідки Чорнобильської катастрофи, особливості життєдіяльності різних контингентів потерпілих, соціально-психологічні особливості віддалених наслідків.