Наведені основи теорії диференціального числення функцій багатьох змінних (диференціювання складної функції, скалярне поле, екстремум функції двох змінних) та математичних методів розв'язання звичайних диференціальних рівнянь (диференціальні рівняння першого та другого порядку). Подано варіанти індивідуальних завдань.

Досліджено теоретико-методологічні та практичні аспекти конкурентних механізмів за умов глобалізації. Розглянуто природу та основні властивості глобальної конкуренції. Досліджено основні елементи її механізму та їх трансформацію під впливом глобалізації. Розглянуто суб'єкти глобальної конкуренції, а також протистояння глобальної та регіональної (локальної) інтеграцій. Представлено економіко-математичну модель конкурентної взаємодії, яка враховує тенденції протиставлення глобалізації та локалізації та об'єднує підходи до моделювання конкуренції Салопа та Спенса, зберігаючи особливості кожного.

Досліджено стан психофізіологічних функцій у чоловіків та жінок за оптимальних та екстремальних умов діяльності. Виявлено, що статева різниця у стані психофізіологічних функцій існує за обох умов та збільшується за умов підвищеної відповідальності за результат діяльності. Встановлено значну перебудову структури та кількості кореляційних взаємозв'язків між основними психофізіологічними показниками за екстремальних умов діяльності у представників як чоловічої, так і жіночої статі. Статева різниця в кореляційних портретах внутрішньосистемних відносин між психофізіологічними показниками більш яскраво виражена за екстремальних умов діяльності.

Досліджено функціональний стан серцево-судинної системи під час різних етапів психофізіологічного навантаження у студентів. Виявлено, що зниження функціональної аритмії впродовж психофізіологічного тестування виявляється на фоні зростання рівня ефективності виконання вправ на уявну ротацію. Коливання функціональної аритмії супроводжувалися збільшенням кількості помилок під час виконання вправ на уявну ротацію.

Невід'ємною частиною діяльності сучасної людини є її залучення до роботи з комп'ютеризованими системами, яка в свою чергу на фоні складності професійних завдань викликає нервово-емоційне напруження. Це може призводити до порушення нормальної діяльності основних фізіологічних систем організму. Тому питання контролю психофізіологічного стану працюючих для збереження їх здоров'я та досягнення високих показників надійності й успішності їх діяльності та проблема застосування реабілітаційних заходів наразі є дуже актуальними. З'ясовано, що ефективність реабілітаційних процедур підвищується під час застосування комплексу відновлювальних програм. Наприклад, використання поряд з локальними тепловими впливами, які синхронізуються з ритмом дихання, аутогенної експрес-регуляції здатне активізувати образно-чуттєве мислення на фоні розвитку релаксації. Проведені раніше дослідження здатності чоловіків до уявної ротації об'єктів як одного із видів невербального мислення показали, що така процедура здатна певною мірою компенсувати у них наслідки нервово-емоційного напруження. Зроблено спробу дослідити, як впливає розроблений комплекс просторових завдань на психофізіологічні характеристики обстежуваних жінок, для яких психоемоційне напруження під час застосування комп'ютерних технологій проявляється найбільш сильно, а сама процедура уявної ротації є більш важчим завданням, ніж для чоловіків. Застосований у роботі комплекс просторових завдань включав: уявну ротацію простих об'єктів (літер і цифр), складних об'єктів (геометричних фігур) і

Проведено порівняльний огляд захворюваності та розповсюдженості хвороб шкіри в Україні загалом та в областях, що найбільше постраждали від Чорнобильської катастрофи за період 1988 - 2007 рр. Виявлено, що за вказаний період зросла розповсюдженість хвороб шкіри та підшкірної клітковини з 4214,9 до 4978,9 на 100 000 населення (на 15,4 %), а захворюваність хворобами шкіри мала таку ж саму тенденцію, як і розповсюдженість, і зросла на 16 %. У порівнянні з загальнодержавними показниками, захворюваність і розповсюдженість хворобами шкіри та підшкірної клітковини зросла особливо в областях, які найбільше постраждали від аварії на ЧАЕС: м. Київ, Київська, Волинська, Тернопільська, Житомирська області. Виявлено вплив викидів хімічних речовин в атмосферу на рівень розповсюдженості та захворюваності шкірними захворюваннями в Україні (контактного дерматиту, атопічного дерматиту, корости, дерматофітозів, псоріазу та ін.).

Проведен сравнительный обзор заболеваемости и распространенности болезней кожи в Украине в общем и в областях, наиболее пострадавших от Чернобыльской катастрофы за период с 1988 по 2007 гг. Установлено, что за указанный период выросла распространенность болезней кожи и подкожной клетчатки с 4214,9 до 4978,9 на 100 000 населения (на 15,4 %), а заболеваемость болезнями кожи имела такую же тенденцию, как и распространенность, и выросла на 16 %. В сравнении с общегосударственными показателями, заболеваемость и распространенность болезнями кожи и подкожной клетчатки выросла особенно в областях, которые наиболее пострадали от аварии на ЧАЭС: г. Киев, Киевская, Волынская, Тернопольская, Житомирская области. Установлено влияние выбросов химических веществ в атмосферу на уровень распространенности и заболеваемости болезнями кожи в Украине (контактного дерматита, атопического дерматита, чесотки, дерматофитозов, псориаза и др.).