Досліджено аспект стосовно інституту президентства в Україні у період 1991 - 1 січня 2006 рр. З використанням певних джерел вивчено передумови його виникнення та процес становлення. Висвітлено етапи розвитку даного інституту та їх характеристику. Проаналізовано зміни, які відбувалися у певні періоди, з'ясовано їх переваги та недоліки у контексті тогочасної політичної ситуації. Розглянуто протиріччя між гілками влади та їх вплив на еволюцію інституту президентства. Проаналізовано причини проведення політичної реформи у контексті функціонування інституту. З'ясовано дії Президента України у сфері внутрішньої політики держави та проведення ним реформ. Досліджено зовнішньополітичну діяльність керівника держави у контексті становлення України на міжнародній арені.

Досліджено масові народні свята другої половини XIX - початку XX ст. Означений період яскраво відображає зародження нових концептів і художніх форм масового народного свята як культурно-мистецького дійства в Україні. Вперше здійснено комплексний аналіз сільських і міських свят, а також досліджено еволюцію календарної святкової обрядовості як джерела традиційних свят українців. Уточнено та конкретизовано функції та класифікацію свят. Доведено, що зі святом тісно пов'язані такі специфічні явища культурного життя, як звичаї, обрядові комплекси, вчинки, речі, символи, норми громадського та родинного побуту, товариського спілкування, словесні формули та жести, святкові магічні дійства, ворожіння, ігри, забави. Охарактеризовано масове народне свято як складний діяльнісний феномен, який оптимізує художню творчість, активізує всі види народного мистецтва, забезпечує оновлення та постійне збагачення традиційних художніх цінностей. З'ясовано, що органічною властивістю масового народного свята є театралізація.

Розкрито символічний зміст масового видовища, наведено його форми, зокрема форми комунікаційних масових видовищ, художньо-естетичні принципи яких визначаються їх взаємодією з глядачами: свято, карнавал, балаган та ін. З'ясовано сутність понять "культ", "ритуал", звернено увагу на взаємозв'язок ритуалу та гри. Розглянуто характерні ознаки свята, його культовий смисл; специфіку карнавалу, балагану, театралізованого тематичного обрядового дійства, театралізованої вистави. Відзначено, що всі названі форми сучасного масового видовища є як самостійними жанровими одиницями, так і синтетичними формами в залежності від тематики і соціального призначення цього видовища.