Проаналізовано роль землеустрою в процесі реформування земельних відносин. Визначено головні завдання та функціональні особливості землеустрою за сучасних умов. Визначено основні напрямки їх вирішення за реалізації проектів землеустрою.

Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4УКР3)0-571.1

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж69299 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - встановити поширеність пароксизмальної та постійної форми фібриляції передсердь (ФП) у хворих з гострим інфарктом міокарда (ГІМ), з'ясувати особливості клінічного перебігу та госпітальний прогноз виживання у цих групах пацієнтів у порівнянні з такими у пацієнтів з ГІМ без ФП. Проаналізовано 2 299 історій хвороб пацієнтів з ГІМ, послідовно госпіталізованих протягом 2000 - 2002 рр. Для діагностики ФП використовували метод приліжкового моніторування ЕКГ, яке виконували у всіх хворих протягом принаймні 48 год від моменту госпіталізації, реєстрацію ЕКГ у моменти виникнення симптомів аритмії та холтерівське моніторування ЕКГ. ФП діагностували у 271-го (11,8 %) хворого, з них пароксизмальну ФП - у 177 (7,7 %) пацієнтів, постійну ФП - у 94-х (4,1 %). Пацієнти з ФП були достовірно старшими за віком, у них спостерігали хронічну серцеву недостатність вищої стадії та вищий клас гострої лівошлуночкової недостатності (за Кілліпом), ніж у репрезентативній контрольній групі. Крім того, у групі пацієнтів з ФП спостерігали вищий рівень аспартатамінотрансферази, більший діаметр лівого передсердя, правого та лівого шлуночків, нижчу фракцію викиду лівого шлуночка. Клінічний перебіг ГІМ у пацієнтів з ФП достовірно частіше ускладнювався розвитком кардіогенного шоку та лівошлуночкової недостатності. Госпітальна летальність у цій групі пацієнтів становила 21,4 % у порівнянні з такою у контрольній групі - 6,5 %. Встановлено також особливості підгруп пацієнтів з постійною та пароксизмальною ФП.

Варіабельність ритму серця (ВРС) є незалежним предиктором виникнення небезпечних для життя ускладнень у хворих на гострий інфаркт міокарда (ІМ). Мета дослідження - визначення оптимального обсягу дослідження ВРС у хворих на ІМ на основі порівняння інформативності різних показників ВРС для оцінки особливостей перебігу захворювання та виникнення ускладнень під час госпітального періоду. У дослідження включили 115 хворих з першим гострим ІМ і збереженим синусовим ритмом серця, віком 27 - 71 рік, яким на 7 - 10-ту добу після виникнення ІМ здійснювали холтерівське моніторування ЕКГ та аналіз ВРС. Ехокардіографічне дослідження серця здійснювали у В-режимі перед випискою пацієнта з клініки. У контрольну групу увійшли 33 здорові особи. Для оцінки факторів, які визначають показники ВРС, здійснили однофакторний та багатофакторний кореляційний аналіз показників ВРС з клініко-гемодинамічними параметрами. У хворих на ІМ, у порівнянні з контрольною групою, найбільш відчутно знижувалися показники SDANN та LF/HF. Вік та частота скорочень серця незалежно впливали на показники ВРС, а наявність ІМ з зубцем Q чи без впливала лише на показники SDNNindex та VLF. Встановлено високу специфічність та негативну передбачувальну здатність показників ВРС для оцінки госпітального прогнозу, зокрема, розвитку систолічної дисфункції міокарда та аневризми лівого шлуночка. Достовірних зв'язків між показниками ВРС та наявністю післяінфарктної стенокардії або ознак ішемії за холтерівського моніторування ЕКГ не виявлено. Для оцінки госпітального прогнозу у хворих на ІМ мають значення такі показники ВРС: SDNNindex, SDANN, rMSSD, співвідношення LF/HF та VLF.

Представлено проблеми та шляхи розвитку сучасного землевпорядкування.

Розглянуто питання збалансованого розвитку території за допомогою заходів землевпорядкування.

Розглянуто проблеми та недоліки автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру України. Розроблено програму взаємодії різноманітних служб, які створюють земельний кадастр, для усунення цих недоліків.

Ключ. слова: гострий інфаркт міокарда, пароксизмальні надшлуночкові аритмії, поширеність, клінічний перебіг, прогноз, лікування
Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.140.45-3 + Р410.109-3

Рубрики:

Інфаркт міокарда

Порушення ритму (аритмія) серця

Шифр НБУВ: Ж24454 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання та шляхи вдосконалювання підготовки спеціалістів-геоінформатиків у Національному університеті водного господарства та природокористування.

Дослідження варіабельності ритму серця (ВРС) - один з найбільш інформативних методів прогнозування виживання пацієнтів після перенесеного інфаркту міокарда (ІМ). Мета роботи - встановлення прогностичної цінності показників ВРС, визначених у ранній період ІМ та оцінка їх інформативності для передбачення несприятливого довготривалого прогнозу після перенесеного ІМ. У дослідження включили 115 пацієнтів з гострим ІМ, яким на 7 - 10-ту добу після початку захворювання проводили холтерівське моніторування ЕКГ у біполярних відведеннях за Небом з оцінкою ВРС. За 6 міс спостереження комбінованої кінцевої точки досягнули 23 (20 %) пацієнти, ще у 17 (38,6 %) хворих виникли інші ускладнення післяінфарктного періоду впродовж подальшого спостереження. Виявлені достовірні відмінності між показниками LF/HFакт., SDANNпас., VLFпас. у хворих з подіями у післяінфарктний період і без них. Встановлені межові значення SDNNindex, SDANN, LF/HF, VLF, які асоціюються із несприятливим перебігом іМ, та висока специфічність показників ВРС для прогнозування перебігу післяінфарктного періоду. Найбільш цінними показниками ВРС для стратифікації ризику у пацієнтів після перенесеного ІМ виявилися SDNNindex, SDANN, LF/HF і VLF. Незалежними факторами, які визначають несприятливий прогноз перебігу післяінфарктного періоду, були наявність післяінфарктної стенокардії, вік понад 60 років, SDANNпас. менше 70 мс, наявність ознак ішемії при холтерівському моніторуванні ЕКГ та розвиток аневризми лівого шлуночка у ранній період захворювання.

Оцінено результати агрохімічного дослідження грунтів на певній території. Побудовано поверхні вмісту фосфору, калію та кислотності грунтів із оптимізацією вибору найпридатніших ділянок для вирощування сільськогосподарських культур.

Запропоновано методологію управління територією регіону з використанням гібридних нейронних мереж і систем нечіткої логіки.

Розглянуто технологічні рішення сумісного використання інноваційних інформаційних і навігаційних систем у ході проведення агрохімічної паспортизації земель.

Розглянуто методику приведення результатів геодезичних спостережень до однієї епохи. Проаналізовано можливість використання цієї методики на підставі практичних даних спостережень і теоретичних моделей.

Для створення оптимізаційної моделі під час оцінки небезпечних фізико-геологічних процесів на сформованих землекористуваннях використано метод аналізу ієрархій.

Досліджено прогностичне значення показників варіабельності ритму серця (ВРС) та добових коливань артеріального тиску у хворих, які перенесли інфаркт міокарда (ІМ). На підставі спостереження доведено доцільність оцінки показників ВРС та проведення добового моніторування артеріального тиску у хворих на ІМ на 7 - 10-ту добу через шість місяців після перенесеного захворювання з метою стратифікації післяінфарктного ризику. Виявлено найбільш інформативні показники ВРС для прогнозування несприятливого перебігу післяінфарктного періоду. Уточнено особливості впливу медикаментозної терапії на показники ВРС в динаміці та підтверджено доцільність сумісного тривалого призначення інгібіторів ангіотензин-перетворювального ферменту та бета-адреноблокаторів у хворих на ІМ. Встановлено, що підвищений ступінь добових коливань систолічного артеріального тиску через 6 місяців після початку захворювання понад 16 мм.рт.ст. асоціюється з більшою ймовірністю виникнення ускладнень під час подальшого спостереження.

Висвітлено теоретичні основи формування національних ринків нерухомості та місце в економічній системі ЄС. Увагу приділено визначенню національних та інтеграційних чинників впливу на розвиток національних ринків нерухомості країн-членів ЄС. На підставі результатів проведеного кластерного аналізу охарактеризовано національні ринки нерухомості країн-членів ЄС і виділено їх інтеграційні ознаки розвитку. Розроблено організаційно-економічний механізм їх регулювання. Висвітлено принципи та передумови їх інтеграції. Зазначено, що врахування досвіду регулювання ринків нерухомості країн-членів ЄС необхідне для перспективного розвитку національного ринку нерухомості за умов реалізації євроінтеграційної стратегії України.

Проаналізовано теоретичні засади формування національних ринків нерухомості (НРН) країн-членів ЄС і їх місце в економічній системі ЄС. Визначено національні й інтеграційні чинники впливу на розвиток НРН. На основі кластерного аналізу охарактеризовано НРН даних країн і виділено їх інтеграційні ознаки розвитку. Увагу приділено розробці організаційно-економічного механізму регулювання НРН країн-членів ЄС, визначенню принципів і передумов їх інтеграції, а також можливостям застосування даних принципів під час формування НРН в Україні.

Проанализированы теоретические основы формирования национальных рынков недвижимости (НРН) стран-членов ЕС и их место в экономической системе ЕС. Определены национальные и интеграционные факторы влияния на развитие НРН. На основе кластерного анализа охарактеризованы НРН данных стран и выделены их интеграционные признаки развития. Уделено внимание разработке организационно-экономического механизма регулирования НРН стран-членов ЕС, определению принципов и предпосылок их интеграции, а также возможностям применения данных принципов при формировании НРН в Украине.

Розглянуто супутникові методи створення опорних геодезичних мереж, системи виміру часу, геометричні та динамічні методи космічної геодезії, глобальні позиційні радіотехнічні системи. Увагу приділено практичному застосування супутникових і радіонавігаційних систем під час інвентаризації земель, геодезичному забезпеченню землевпорядних і кадастрових робіт, опрацюванню даних GPS-спостережень, а також створенню геоінформаційних систем.

Рассмотрены спутниковые методы создания опорных геодезических сетей, системы измерения времени, геометрические и динамические методы космической геодезии, глобальные позиционные радиотехнические системы. Уделено внимание практическому применению спутниковых и радионавигационных систем при инвентаризации земель, геодезическому обеспечению землеустроительных и кадастровых работ, обработке данных GPS-наблюдений, а также созданию геоинформационных систем.

Проаналізовано нормативно-правове забезпечення формування земель публічної власності в Україні та в деяких закордонних державах. Сформовано пропозиції щодо удосконалення цього процесу з урахуванням особливостей міського землекористування.