Досліджено показники рівня ферментів печінки з антиоксидантним захистом, перекисні індекси ліпідів і внутрішньопечінкову гемодинаміку у 36-ти пацієнтів із хронічним гепатитом B. Встановлено, що тіотриазолін має широкий спектр лікувальної дії завдяки своїм антиоксидантним, протизапальним і мембраностабілізувальним властивостям за помірних змін гемодинаміки печінки. Його можна з успіхом застосовувати в лікуванні пацієнтів з хронічним гепатитом.

Проаналізовано основні концепції створення автоматизованої системи контролю за технічним станом породоруйнівного інструменту за умов інформаційної невизначеності процесу поглиблення свердловини. Проаналізовано основні змінні стану контрольованого об'єкта та їх вплив на ефективність контролю за його технічним станом.

На підставі математичного та лінгвістичного опису процесу контролю породоруйнівного інструменту запропоновано робастний метод аналізу технічного стану, що базується на детермінованій інформаційній моделі та нечіткій моделі. Метод дозволяє контролювати технічний стан опор і озброєння шарошкових доліт у реальному масштабі часу за умов інформаційної невизначеності процесу буріння свердловини.

Розроблено нечітку модель у вигляді правил-продукцій, на підставі експертних опитувань, для запобігання поглинанням промивальної рідини під час буріння свердловин на нафту і газ. Наведено конкретний приклад фаззі-керування і показано результат програми імітації для випадку коли параметр потоку промивальної рідини ПТ = -8,1, швидкість зміни потоку рПТ = 0,3: напруга двигуна відповідно НД = -3,4.

Розглянуто розробку інтелектуального мікропроцесорного пристрою, що базується на нечіткій логіці, призначеного для автоматизованого контролю технічного стану породоруйнівного інструменту в реальному масштабі часу.

Розглянуто питання кластеризації даних за допомогою методів нечіткої логіки. Описано алгоритм кластеризації. Проаналізовано необхідні для проведення кластеризації вхідні дані і розроблено програмне забезпечення на підставі пакета Matlab. Описано алгоритм роботи програми нечіткої кластеризації і наведено результати її роботи. Спроектовано систему автоматизованого контролю властивостей гірських порід на базі нечіткої кластеризації і системи "Контур-2".

Розроблено метод контролю технічного стану доліт, що базується на аналізі нечіткої (нечислової) інформації стосовно параметрів процесу буріння. Запропоновано новий метод контролю технічного стану шарошкових доліт на вибої свердловини, який включає в себе лінгвістичний опис технологічних ситуацій, що виникають в процесі буріння свердловин і яким рекомендовано керуватись під час прийняття рішень стосовно підйому долота для заміни в зв'язку зі зношенням його опор чи озброєння. Метод дозволяє контролювати стан опор і озброєння шарошкових доліт у реальному масштабі часу за умов геолого-технологічної невизначеності, що дає можливість досягти вищих техніко-економічних показників процесу буріння та запобігти виникненню аварійних ситуацій.

Досліджено сукупність об'єктивних і суб'єктивних чинників, які зумовили виникнення кризової соціально-екологічної ситуації. Відзначено, що державно-партійне керівництво СРСР недооцінювало значимість раціонального використання природних ресурсів та охорони довкілля як визначального фактора підвищення ефективності суспільного виробництва та зростання матеріального добробуту населення. З'ясовано, що внаслідок негативного антропогенного навантаження на земельні та водні ресурси, хижацького вирубу лісу, різко погіршувались умови для життєдіяльності людей, зросла захворюваність та смертність. Зазначено, що сталий економічний розвиток незалежної України можливий за умов докорінної перебудови та гармонізації господарської діяльності суспільства зі збереженням та охороною навколишнього природного середовища.

Розглянуто один з варіантів вирішення науково-практичного завдання автоматизації процесу буріння на базі системи "СГТ-Мікро".

Розглянуто актуальну для виробництва задачу - автоматизацію технологічного процесу підготовки нафти. Запропоновано метод оптимального налаштування параметрів регуляторів на базі генетичних алгоритмів.

Розроблено нейромережеві моделі технологічного процесу регенерації диетиленгліколю для підвищення ефективності управління технологічним процесом регенерації диетиленгліколю на абсорбційних установках осушення газу компресорних станцій магістральних газопроводів.

Наведено теоретичний опис побудови різних математичних моделей і їх ідентифікації за експериментальними даними. На підставі експериментальних даних свердловини N 2 Новомихайлівської світи розроблено реальні моделі викривлення свердловини, а саме: кореляційна, спектральна і вісім параметричних, а також проведено їх ідентифікацію. За числовими оцінками середньоквадратичного розузгодження керувальних рішень визначено оптимальну модель вигляду arx 321. У програмному середовищі Matlab побудовано різні характеристики розроблених моделей: перехідні, імпульсні, частотні і спектральні.

Розглянуто задачу розпізнавання станів долота типу PDC на базі ймовірнісного підходу. Розпізнавання станів долота відбувається за умов апріорної статистичної невизначеності збурень. Створено інформаційну модель контролю та B-критерій прийняття рішень про заміну долота на завершальному етапі його роботи на вибої свердловини. Здійснено аналітичне дослідження розробленої моделі. Запропоновані підходи можна застосувати для контролю технічного стану доліт інших типів.

Розроблено модель процесу керування каталітичним реактором з постійним перемішуванням у вигляді нейронної мережі, яка використовується в нафтогазовій галузі для прогнозування поведінки цієї мережі після надходження випадкових вхідних сигналів керування. Досліджено модель і проведено аналіз одержаних даних, з яких видно, що реакція системи керування на ступінчасті збурення із випадковою амплітудою цілком задовольняє вимогам до проектування систем, оскільки має коливний характер з достатньо швидким затуханням (20 секунд).

Розглянуто задачу прийняття рішень щодо визначення моменту логічного завершення рейсу доліт нового покоління типу PDC на підставі техніко-економічного критерію.

Розглянуто інформаційні моделі для сигнальної ідентифікації і контролю технічного достатку оснащення полікристалічних доліт нового покоління типу PDC, необхідні для забезпечення заданих показників точності автоматизованого контролю в основний період роботи долота і швидкодії в завершуючий період роботи долота.

Запропоновано метод виявлення часткових відмов інформаційно-вимірювальних каналів в системі автоматизованого контролю технічного стану породоруйнівного інструменту із використанням технологій штучного інтелекту. В основу методу покладено алгоритм оцінювання результатів вимірювань, що базується на інформаційній надлишковості технологічного процесу буріння свердловин. Інформаційну надлишковість пропонується одержати з інформації про дійсне значення технологічного параметра, що міститься не тільки у виміряному значенні цього параметра, але й у виміряних значеннях інших параметрів, пов'язаних з ним певними функціональними залежностями. Подібним чином можуть бути сформовані алгоритми для діагностування вимірювальних каналів інших технологічних параметрів, задіяних в алгоритмі автоматизованого контролю технічного стану породоруйнівного інструменту в процесі буріння свердловин. Запропонований підхід надає можливість швидко й у реальному масштабі часу адаптуватися до зміни властивостей інформаційно-вимірювальних каналів системи контролю. Впровадження розробленої методики підвищить вірогідність одержуваної інформації, і тим самим, поліпшить якість контролю технічного стану породоруйнівного інструменту.

Розглянуто теоретичні і прикладні аспекти автоматизації процесу керування відпрацюванням бурових доліт нового покоління - шарошкових і типу PDC. Конструкція сучасних доліт типу PDC забезпечує тривалий ресурс експлуатації за рахунок високої зносостійкості ріжучих елементів PDC-різців та відсутності підшипникової опори. На основі системного підходу проведено аналіз сучасних методів визначення ефективних керувальних дій за спрощеними статичними регулярними критеріями оптимізації процесу буріння як складного об'єкта, що функціонує під впливом завад за умов апріорної та поточної невизначеності щодо структури і параметрів об'єкта. Показано, що між такими керувальними діями, як осьова сила на долото і частота його обертання існує функціональна залежність, яку слід враховувати для автоматизації процесу керування відпрацюванням доліт. У разі цього слід враховувати і характер зміни осьової сили на долото в часі. Результати аналізу дали підстави зробити оцінку розглянутих критеріїв, виявити недоліки. Запропоновано для визначення оптимальних керувальних дій використовувати додатково математичну модель взаємозв'язку швидкості обертання долота з осьовою силою на долото.

Удосконалено методи підтримки прийняття рішень при управлінні відпрацюванням доліт стираючої дії типу PDC (Polycrystalline Diamond Gutter) в процесі буріння нафтових і газових свердловин шляхом дослідження та застосування динамічного інтелектуального аналізу інформативних параметрів. Проаналізовано сучасні методи та системи підтримки прийняття рішень щодо відпрацювання доліт в процесі буріння нафтових і газових свердловин проведено теоретичні дослідження щодо удосконалення методу підтримки прийняття рішень під час керування процесом відпрацювання алмазних доліт нового покоління типу РDС. Розвинуто теоретичні основи динамічного інтелектуального аналізу даних та ідентифікації процесу відпрацювання бурових доліт типу РDС, що функціонує за умов апріорі невідомих збурень, з метою підвищення ефективності процесу буріння - нафтових і газових свердловин за рахунок більш ефективної послідовної обробки нестаціонарних масивів інформації про відпрацювання доліт. Розроблено архітектуру нейро-системи підтримки прийняття рішень, що дозволило підвищити якість розв’язання задачі динамічного інтелектуального аналізу даних про нестаціонарний нелінійний процес відпрацювання алмазних доліт нового покоління РDС за умов апріорної та поточної невизначеності.

Розглянуто основні фактори, які впливають на достовірність результатів автоматизованого контролю стану породоруйнівного інструмента в процесі буріння свердловин на нафту та газ. Аналіз роботи запропонованої автоматизованої системи виявив найбільш відповідальні підсистеми, вплив яких на достовірність кінцевого результату є найбільшим. Запропоновано застосувати технології штучного інтелекту для реалізації алгоритмів роботи цих підсистем.