Комплексно досліджено створення та діяльність українських студентських організацій в еміграції (1920 - 1939 рр.). На підставі аналізу історіографії проблеми, залучення архівних документів і матеріалів розкрито форми та методи діяльності українських студентських організацій в еміграції. Проаналізовано процес створення, етапи та специфіку їх організаційної розбудови. Досліджено взаємовідносини між українськими студентськими організаціями в еміграції. Висвітлено культурно-просвітню роботу українського організованого студентсва, а також політичну діяльність студентських організацій, їх співпрацю з міжнародними та студентськими об'єднаннями країн перебування.

Досліджено теоретико-методологічні аспекти формування інтегрованих структур в молокопродуктовому підкомплексі України, а також на Житомирщині. Визначено механізми взаємовигідних економічних відносин між партнерами під час здійснення інтеграційних процесів в даному підкомплексі, які передбачають організаційне поєднання технологічно взаємозв'язаних між собою видів діяльності для виробництва кінцевої молокопродукції та доведення її до споживача, досягаючи на цій базі вищих економічних результатів. Проаналізовано сучасний стан й економічну ефективність виробництва та переробки молока. Зазначено, що на сучасному етапі розвитку інтеграційних процесів у зазначеному підкомплексі їх особливістю є втрата переробними підприємствами великих постачальників сировини та необхідність у більших масштабах організовувати її заготівлю в особистих селянських господарствах. Відзначено, що невеликі обсяги молока для промислової переробки спричинені недостатнім рівнем організації закупівлі молочної сировини у населення та недосконалим ціноутворенням на молочну сировину. Обгрунтовано методологічні підходи до визначення еквівалентного обміну між товаровиробниками молочної сировини та молокопереробними підприємствами. Запропоновано перспективні напрями розвитку інтеграційних процесів, зокрема для радіоактивно забрудненого регіону Житомирщини, опрацьовано пропозиції щодо удосконалення економічних відносин між галузями підкомплексу.

Розкрито роль і значення викладання соціології в процесі формування сучасного гуманітарного світогляду студентів. Вивчено нормативно-правові документи, які регламентують орієнтацію навчального процесу у вищій школі. Розглянуто основні компоненти навчального процесу у ВНЗ: методику підготовки та читання лекцій з соціології, підготовку та проведення сімінарських і практичних знань, поточного та підсумкового контролю рівня знань, вмінь і практичних навичок студентів з дисципліни.

Розглянуто передумови становлення соціології педагогіки, визначено предмет і завдання, педагогічні аспекти соціалізації молоді в контексті європейської культури. Досліджено історію становлення соціології педагогіки, соціально-педагогічні проблеми соціалізації української молоді. Розкрито основні поняття соціології педагогіки, простежено її зв'язки з суміжними галузевими соціологіями. Висвітлено суть процесу соціалізації особистості, її розвиток і формування. Розкрито проблеми впливу виховання на соціалізацію особистості, охарактеризовано загальні методи виховання особистості.

Здійснено спробу всебічного дослідження створення та діяльності українських студентських організацій в еміграції. Проаналізовано проблеми соціальної адаптації студентів-емігрантів. Введено до наукового обігу архівні документи та матеріали, що поглиблюють інформацію про життя української політичної еміграції. Проаналізовано умови виникнення та специфіку розбудови українських студентських організацій. Висвітлено культурно-просвітню роботу українського організованого студентства в еміграції та його роль у розвитку української культури й обстоюванні її досягнень перед світовою спільнотою. Проаналізовано ідейно-політичну діяльність українських студентських організацій. Досліджено співпрацю українських студентських організацій з міжнародними та національними студентськими об'єднаннями.

Досліджено теоретичні засади кластерного аналізу, проведено кластеризацію регіонів Житомирської області за рівнем товарності молочної сировини з метою виокремлення інвестиційно привабливих територій, покращання якості та конкурентоспроможності вітчизняної молокопереробної продукції. У межах поставленого завдання використано спеціальну статистичну програму SPSS, результати застосування якої свідчать, що дендрограма кластерного аналізу розподілу районів Житомирської області за цим показником повністю збігається з результатами проведених розрахунків. Впровадження кластерного підходу уможливлює вдосконалення роботи заготівельної сфери, зростання обсягів виробництва на підприємствах, покращання якості та конкурентоспроможності вітчизняної молокопродукції.

Проаналізовано статистичні показники інноваційної активності молокопереробних підприємств України та визначено основні пріоритетні напрями покращання даних процесів у галузі. Наголошено, що стратегічним напрямом їх розвитку є відповідність молочної продукції міжнародним стандартам та поліпшення матеріально-технічної бази на інноваційній основі. Наведено статистичний аналіз обсягів виробництва продукції на молочних заводах України, чисельності інноваційно активних підприємств галузі, розмірів витрат і джерел їх фінансування (2010 - 2015 рр.). Враховуючи високі темпи інфляції протягом останніх років та з метою проведення більш точного порівняння, визначено показник величини інноваційних витрат у розрахунку на одне інноваційно активне підприємство галузі у млн грн, у порівняних цінах 2010 р. та в доларах США. Зроблено висновок, що подальший розвиток підприємств має відбуватися на інвестиційно-інноваційній основі. Це можливо за умови вдосконалення податкових, фінансових та інституційних механізмів управління. Необхідно і надалі використовувати досвід країн ЄС щодо проведення економічних реформ, результатом чого має стати створення сприятливого інвестиційного клімату в державі в цілому та в галузі зокрема.

Надано пропозиції по удосконаленню процесуального порядку застосування звільнення від відбування покарання. Досліджено інститут звільнення від відбування покарання та його місце в системі кримінально-правових заходів, визначено та проаналізовано основні етапи становлення цього інституту, види такого звільнення, підстави його застосування, окреслено стадії (етапи) процесуальної процедури звільнення від відбування покарання процесуальний порядок за кожним з видів цього звільнення. Проаналізовано на підставі наукових джерел і нормативно-правових актів процесуальний порядок і встановлено проблемні аспекти застосування умовних та абсолютних (безумовних) підстав для такого звільнення, надано загальну характеристику його процесуального порядку на підставі закону України про амністію або акту про помилування, визначено складнощі, пов'язані із застосуванням змішаних видів звільнення від відбування покарання. Сформульовано пропозиції з удосконалення чинного кримінального процесуального законодавства України шляхом внесення змін і доповнень до чинного Кримінально-процесуального кодексу України щодо порядку та підстав застосування звільнення від відбування покарання.