Увагу приділено поглибленню теоретико-методичних засад та розробленню практичних рекомендацій щодо функціонування та подальшого розвитку ринку біоенергії в Україні, а саме з акцентом на ринок рідкого біопалива в умовах нестабільного розвитку ринку традиційних енергоресурсів та виконання Україною взятих на себе зобов’язань щодо відновлюваної енергетики. Представлено та запропоновано авторське трактування сутності поняття "ринок біоенергії", що має свої особливості формування та розвитку. Проаналізовано та обгрунтовано використання системи механізмів державного регулювання ринку біоенергії. Підтверджено, що основними інструментами, які сприяють збільшенню попиту на рідке моторне біопаливо, є впровадження обов’язкової норми домішування біопалива в дизель та бензин (блендування), дотримання вимог щодо частки використання рідкого біопалива в Україні у загальному споживанні моторних палив до 2030 року. Запропоновано застосування державної підтримки та преференцій виробникам моторного біопалива, адже вона є базовою умовою інтенсифікації внутрішнього виробництва та споживання моторного біопалива, проте, така підтримка має бути мінімально необхідною і зваженою. Вперше в Україні з метою кількісної оцінки розміру, виду підтримки, обгрунтування введення податкових преференцій для виробників палива моторного альтернативного та реалістичності виконання взятих на себе міжнародних зобов’язань України щодо моторного біопалива, використано економетричну модель часткової рівноваги - АGМEМОD - динамічну модель, яка моделює наслідки змін в аграрній політиці на виробництво, споживання, імпорт, експорт та ціни на сільськогосподарську продукцію до 2030 року. Висвітлено та проаналізовано розвиток ринку на його основі з урахуванням економічної та політичної ситуації в Україні до 2030 року, спричиненої пандемією СОVID-19, для чого було розроблено сценарій "СОVID-19".