Попередніми дослідженнями доведено, что епіфітні види орхідних більш стійкі при тривалому перебуванні на орбітальній станції, ніж наземні види. Модельні досліди показали, що в умовах тривалого кліностатування активність нативних стимуляторів росту - вільних ауксинів та гіберелінів у епіфітних орхідей змінюється менше, ніж у наземних, і, очевидно, разом з послабленою геотропічною реакцією є однією з причин їхньої стійкості в умовах мікрогравітації. Крім цього, встановлено, що орхідеї з моноподіальним типом галуження пагонової системи менш стійкі в умовах невагомості, ніж симподіальні види.

Ключ. слова: поверхневий біолектричний потенціал, полярність та морфоструктура рослин, принцип "стійкої нерівноваги" Бауера, пігменти, амінокислоти
Індекс рубрикатора НБУВ: Е50

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчали вплив бензолу на фізіолого-біохімічні показники у рослин різного екотипу. Визначено діагностичні критерії для пошуку видів, здатних поглинати та знешкоджувати токсичні органічні речовини антропогенного походження, зокрема бензол. Це - активність поліфенолоксидази, а також вміст у листках каротиноїдів, міді і дисахаридів. Отримані результати можуть бути використані у процесі створення принципово нових біологічних систем для оптимізації екологічного стану побутових, службових та виробничих приміщень.

Подано відомості про внесок видатних вчених світу (Д.Ліндлі, Ж.Ардітті) в розвиток орхідології. Висвітлено питання щодо екології, біології, фізіології та охорони орхідних природної флори помірних широт, тропічних і субтропічних видів, інтродукованих у закритому грунті. Ряд матеріалів присвячено розробці методів розмноження орхідних in vivo та in vitro. Наведено відомості про хвороби та шкідників орхідей.

Уперше проведено порівняльний біохімічний аналіз орхідних, які ведуть епіфітний і наземний спосіб життя. Виявлено, що рослинні тканини наземного виду характеризуються високою активністю окисно-відновних ферментів і відрізняються від епіфіта значно більшим вмістом нуклеїнових кислот, біогенних елементів, фотосинтетичних пігментів та вільних амінокислот. Доведено, що співвідношення кількості РНК та ДНК у листках і коренях у фазі активного росту рослин може бути діагностичним критерієм для з'ясування екотипу орхідних.

Показано, что длительное клиностатирование отрицательно влияет на ростовые процессы орхидных. Незначительная стимуляция роста наблюдалась после 30-суточного выращивания. Аналогичная закономерность выявлена и при анализе содержания хлорофиллов в листьях орхидных. В условиях клиностатирования установлено повышение свободных аминокислот по сравнению с контролем в 1,9 - 2,4 раза. Существенно возрастало количество аргенина, треонина, лизина, аспарагиновой и глутаминовой кислот, пролина. Значительные изменения отмечены и в распределении макро- и микроэлементов в вегетативных органах орхидных. Выявлено резкое уменьшение содержания фосфора, азота и кальция в тканях растений после 6 месяцев клиностатирования. Полученные результаты позволяют определить пути усовершенствования технологии выращивания орхидных в условиях микрогравитации за счет оптимизации водного режима субстрата и сбалансированного состава питательного раствора.

На основі поліфункціональної концепції радіального використання природних ресурсів розглянуто наукові засади щодо методів ідентифікації та типології біорізноманіття. Висвітлено способи оцінки наявної ємності екосистем, критеріїв екологічних ризиків і рекомендації щодо їх зниження до рівнів, які забезпечуватимуть збереження біорізноманіття та підтримання функціональної стійкості екосистем. Наведено науково обгрунтовані засади щодо збереження біорізноманіття біоти екосистем за допомогою пасивних та активних методів охорони.

Статтю присвячено 100-річчю від дня народження академіка АН УРСР М. М. Гришка. Висвітлено основні етапи його життя, наукової, організаторської та громадської діяльності в галузі генетики, селекції та ботаніки, плідну працю щодо створення Національного ботанічного саду НАН України, який з 1991 р. носить його ім'я.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е5 (4Укр)л64

Рубрики:

Ботаніка

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*852.121.41я43 + П27я43 + П139я43

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: ВА635436 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П278.85-275

Рубрики:

Орхідеї

Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Показано роль академіка М. М. Гришка в розвитку селекційних досліджень у Національному ботанічному саду НАН України. Наведено основні результати та перспективи селекції квітниково-декоративних, харчових і кормових культур.

Виявлено структурні зміни у клітинах епідермальних і мезофільних тканин листків чотирьох видів тропічних і субтропічних рослин, вирощуваних упродовж 9-ти місяців за специфічних умов гермооб'єму. Зазначено, що діапазон структурних перебудов клітинних органел варіює залежно від типу клітин і морфобіологічних особливостей експериментальних рослин. Епікутикулярний шар-каркас листків має важливе регуляторне значення у формуванні адаптаційних механізмів дослідженої групи рослин.

Висвітлено роль видатного вченого В. І. Липського в розробці наукових основ створення ботанічного саду Української Академії Наук (нині Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка НАН України).

Розглянуто життєвий та творчий шлях видатного вченого-ботаніка, організатора науки, одного з засновників Української Академії Наук та її президента у 1922 - 1928 рр. - В.І. Липського.

Показано, що тривале кліностатування негативно впливає на ростові процеси орхідних. Незначну стимуляцію росту спостережено після 30-добового вирощування за умов імітованої мікрогравітації. Аналогічну залежність виявлено і в ході аналізу вмісту хлорофілів у листках рослин. За умов кліностатування збільшується кількість вільних амінокислот, істотні зміни відбуваються в розподілі асимілятів у різних органах орхідних. Досліджено біохімічний склад рослин різної морфоструктури за умов герметичної камери. Показано зменшення рівня вільних амінокислот в органах дослідних видів орхідних.

Розглянуто питання формування колекції тропічних та субтропічних рослин як способу збереження біорізноманіття, інтродукції деревних рослин в дендропарку "Тростянець". Визначено основні напрямки інтродукції рослин у відкритому грунті Запорізького міського дитячого ботанічного саду. Проаналізовано науково-просвітницьку роботу дендропарку "Софіївка", наведено результати інтродукції витких видів жимолості дендропарку. Висвітлено науково-освітню роботу в галузі ботаніки ботанічного саду Київського національного університету ім. Т.Шевченка, навчально-просвітницьку та естетично-виховну роботу в Національному ботанічному саду НАН України, а також науково-просвітницьку діяльність дослідної станції лікарських рослин УААН.

Рассмотрены вопросы формирования коллекции тропических и субтропических растений как способа сохранения биоразнообразия, интродукции древесных растений в дендропарке "Тростянец". Определены основные направления интродукции растений в открытой почве Запорожского городского детского ботанического сада. Проанализирована научно-просветительская работа дендропарка "Софиевка", приведены результаты интродукции вьющихся видов жимолости дендропарка. Освещены научно-образовательная работа в области ботаники ботанического сада Киевского национального университета им. Т.Шевченка, учебно-просветительская и эстетическо-воспитательная работа в Национальном ботаническом саду НАН Украины, а также научно-просветительская деятельность исследовательской станции лекарственных растений УААН.

Висвітлено проблеми інтродукції рослин і зеленого будівництва. Наведено результати дослідження з питань біології інтродуцентів, збереження різноманіття рослин ex situ. Розкрито прикладні аспекти інтродукції квітниково-декоративних рослин відкритого та закритого грунту, плодових, кормових, ефіроолійних, лікарських та овочевих культур.

Освещены проблемы интродукции растений и зеленого строительства. Приведены результаты исследований, касающиеся вопросов биологии интродуцентов, сохранения разнообразия растений ex situ. Раскрыты прикладные аспекты индродукции цветочно-декоративных растений открытой и закрытой почв, плодовых, эфиромаслянных, лекарственных и овощных культур.

Досліджено ендогенний вміст фітогормонів (індоліл-3-оцтової кислоти, абсцизової кислоти, цитокінінів та гібереліноподібних речовин) у коренях і надземній частині рослин Syngonium, які протягом дев'яти місяців перебували у герметичній камері. Встановлено зменшення у порівнянні з контролем вмісту гормонів стимулювальної та інгібувальної дії. Одержані результати розглянуто з позиції існування зв'язку між лабільністю гормональної системи й адаптивними властивостями сингоніума.

Висвітлено актуальні проблеми інтродукції рослин і зеленого будівництва. Наведено результати досліджень з біології та екології інтродуцентів, збереження біорізноманіття рослин ex situ, in situ та прикладних аспектів інтродукції квітниково-декоративних рослин відкритого та закритого грунту, плодових, кормових, пряно-смакових, ефіро-олійних, лікарських та овочевих культур. Розглянуто методичні засади відновлення та реконструкції насаджень старовинних парків, селекції та розмноження декоративних рослин, а також декоративного оформлення дендрологічних парків і ботанічних садів.

Освещены актуальные проблемы интродукции растений и зеленого строительства. Приведены результаты исследований по биологии и экологии интродуцентов, сохранению биоразнообразия растений ex situ, in situ и прикладных аспектов интродукции цветочно-декоративных растений открытой и закрытой почвы, плодовых, кормовых, пряно-вкусовых, эфиро-масленых, лечебных и овощевых культур. Рассмотрены методические основы обновления и реконструкции насаждений старинных парков, селекции и размножения декоративных растений, а также декоративного оформления дендрологических парков и ботанических садов.