Розглянуто аналіз поглядів Г. Сковороди у відношенні до двох традицій християнської думки - східної, греко-візантійської та західної, латинської. З'ясовано головні характерні ознаки релігійності Г. Сковороди, а також розвинуто оригінальну концепцію, пов'язану з характеристикою його світогляду з точки зору естетизму та психологізму мислителя. Відповідно, естетизм Сковороди пов'язується з впливом східної, а психологізм - західної філософсько-теологічних традицій. Доведено, що поєднання даних двох принципових елементів обох традицій у Г. Сковороди відбувається відповідно до нагальних потреб його філософсько-теологічної концепції, проте, у всіх її пунктах проглядає намагання уникнути однобічності й ідеологічної обмеженості, прагнення до гармонійної єдності внутрішнього та зовнішнього, чуттєвого та раціонального, досвіду та теорії, східних і західних елементів.

Вивчено історико-теоретичні та практичні проблеми релігієзнавства. Розкрито місце релігії в системі духовної культури людства, охарактеризовано сучасні церковні організації та конфесії. Основну увагу приділено питанням філософії релігії, історії релігій та сучасного стану основних релігійних конфесій у світі та в Україні. Висвітлено політико-правовий вимір сучасної релігійності.

Розвиток економіки країни вимагає зростання обсягів інвестиційних ресурсів, що є можливим за рахунок збільшення інвестиційного капіталу. Проаналізовано динаміку прямих інвестицій (акціонерного капіталу) в економіку України по регіонах за 2010 - 2018 рр. Результати аналізу свідчать про низький рівень інвестиційної привабливості великої кількості регіонів, що викликано низкою зовнішніх чинників, які стримують розвиток зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) промислових підприємств. Прямі інвестиції є ефективним інструментом стабілізації механізмів регулювання ЗЕД. Розкрито сутність понять "стратегія" та "ЗЕД". Виділено основні стратегічні пріоритети розвитку ЗЕД, а саме: розширення інвестиційних можливостей; розвиток інвестиційної політики шляхом залучення іноземних інвестицій, що забезпечить належний інвестиційний клімат; розвиток технічного та технологічного рівнів через зміни виробничих ресурсів; співпраця фінансових організацій щодо підвищення інвестиційного потенціалу держави. Досліджено надходження прямих інвестицій (акціонерного капіталу) в Україну за видами економічної діяльності в період 2015 - 2019 рр., а саме: фінансова та страхова діяльність; гуртова і роздрібна торгівля; промисловість. Побудовано інтегральний показник розвитку надходжень прямих інвестицій (акціонерного капіталу) в Україну за видами економічної діяльності в період 2015 - 2019 рр., що вказує на низьку інвестиційну активність, яка викликана погіршенням інвестиційного клімату. Інвестиційний проект, виступаючи реалізацією інвестиційних ресурсів, потребує детального дослідження. Запропоновано впровадження інвестиційного проекту суб'єкта господарювання промисловості з метою збільшення доходу, який передбачає іноземним інвесторам вкладення інвестиційних ресурсів у стратегічно новітні технології для підвищення інвестиційної привабливості на міжнародних ринках. Інвестиційний проект характеризується оцінкою реальних інвестицій, що всебічно визначає інвестиційний прибуток, механізми реалізації інвестиційних ресурсів і розв'язання проблем впливу як зовнішнього так і внутрішнього середовища. Встановлено, що перспективний розвиток ЗЕД промислових підприємств забезпечить потенціальну інвестиційну модель довгострокового інвестування іноземного капіталу.

Узагальнено та розвинуто теоретичні положення, методичне забезпечення та практичні рекомендації з формування системи фінансової діагностики суб'єктів господарювання (СГ) машинобудівної промисловості (МБП) з урахуванням впливів на них внутрішнього та зовнішнього середовища. Здійснено оцінку розвитку промисловості України з урахуванням сильних і слабких сторін діяльності СГ МБП. Розвинуто понятійно-термінологічний апарат фінансової діагностики СГ щодо уточнення змісту поняття "фінансова діагностика". Встановлено системний характер проведення фінансової діагностики СГ промисловості на основі термінологічного аналізу поняття "система". Сформовано основні складові фінансової діагностики та визначено методи їх оцінки для СГ МБП. Установлено рентабельність власного капіталу СГ МБП для оцінки ефективності їх діяльності в контексті фінансової діагностики. Розроблено інструментарій формування та реалізації системи фінансової діагностики СГ промисловості. Визначено взаємозв'язок показників діагностики фінансового стану СГ МБП. Запропоновано здійснення діагностики фінансової стійкості СГ промисловості за її обґрунтованими класами. Розроблено методичний підхід до формування системи фінансової діагностики СГ МБП.

Досліджено фактори зовнішнього та внутрішнього середовища, які забезпечують конкурентоспроможність закладу вищої освіти (ЗВО). Доведено, що конкурентоспроможність ЗВО доцільно розглядати як інноваційно-активну діяльність, що виступає критичною умовою довгострокового та сталого економічного розвитку освіти в сучасній глобальній економіці знань. Мета роботи - виявлення факторів конкурентоспроможності ЗВО України як основи формування та подальшого розвитку інноваційно-активного університету в сучасних умовах трансформації національної системи вищої освіти. Проведений системний і морфологічний аналіз дозволив провести групування факторів за ступенем впливу на конкурентоспроможність ЗВО (клієнтоорієнтованість; джерело фінансових ресурсів; інноваційно-інвестиційний потенціал; стратегічне управління; нормування праці; інтернаціоналізація; моніторинг; інформатизація; якість підготовки здобувачів) та побудувати граф зв'язку між даними факторами. Запропоновано ієрархію вибору факторів конкурентоспроможності університету, яка дозволяє поєднати цілі та завдання, спрямовані на прогнозування, вдосконалення, розв'язання, моделювання, аналіз освітніх процесів. Це, своєю чергою, виступатиме інструментом комплексного оцінювання рівня конкурентоспроможності ЗВО. Проведений аналіз та застосування проблемно-орієнтованого підходу дозволив визначити п'ять рівнів, на яких встановлено взаємообумовлений ієрархічний вплив між факторами, що виступає основою формування концептуальних заходів, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності ЗВО.

Порушено проблему філософських ідей Григорія Сковороди в умовах війни в Україні. Проаналізовано педагогічну спадщину, літературну творчість "українського Сократа" в сучасному дискурсі. Досліджено життєвий та творчий шлях митця у краєзнавчих аспектах. Увагу приділено репрезентації образу мислителя в мистецтві.