Зазначено, що сучасна теорія інтертекстуальності (ТІТ) інтегрує положення багатьох наук - лінгвістики, літературознавства, філософії, когнітології, герменевтики, текстології, культурології та ін. Проте, на цей момент можна стверджувати, що її статус у системі інших дисциплін залишається невизначеним. Вона гостро потребує визначення свого об'єкта, вивчення онтологічного статусу та передумов виникнення феномену інтертекстуальності, інвентаризації основних понять, формулювання цілей і завдань, розробки відповідних методик роботи з конкретним дослідницьким матеріалом. Мета статті - сформулювати основні положення лінгвістичної ТІТ.

  Скачати повний текст

З використанням положень і методик теорії інтертекстуальності, лінгвістики тексту та лінгвостилістики визначено інтертекстуальний потенціал прецедентного тексту дилогії Льюїса Керрола "Alice in Wonderland" для англомовної лінгвокультурної спільноти та виокремлено лінгвостилістичні засоби його актуалізації у текстах-реципієнтах внаслідок міжтекстових взаємодій. Уточнено основні положення теорії інтертекстуальності для визначення прецедентного тексту як лінгвокультурного феномену та його ролі в інтертекстуальних взаємодіях. Побудовано типологію даних текстів. Розкрито інтертекстуальний потенціал дилогії Льюїса Керрола як прецедентного тексту та тексту-реципієнтах. Класифіковано її аспекти прецедентності. Створено структурно-семантичну типологію інтертексту-дилогії, представленого в текстах-реципієнтах алюзіями та цитатами, установлено його стилістичний потенціал.

Осмислено теоретико-практичний досвід розвитку управління навчальними закладами на державно-громадських засадах. Узагальнено наукові підходи і практичний досвід упровадження проектно-модульних структур управління громадсько-активними школами та освітніми округами.

Осмыслен теоретично-практичный опыт развития управления учебными заведениями на общественных началах. Обобщены научные подходы и практический опыт внедрения проектно-модульных структур управления общественно-активными школами и образовательными округами.

Висвітлено актуальні питання педагогічної думки. Наведено теоретичне обгрунтування специфіки процесу формування толерантних відносин студентів у полікультурному середовищі ВНЗ. Викладено результати експериментального дослідження особливостей упровадження інформаційно-комунікаційних технологій. На основі здобутків лінгвістики та методики висунуто й експериментально підтверджено гіпотезу, згідно з якою здатність студентів здійснювати критичне слухання лекцій з використанням навичок критичного мислення забезпечується за умови поєднання лектором комунікативних стратегій інформування та аргументації із сугестією. Висвітлено погляд на проблему вмінь та навичок, які повинен мати випускних університету в XXI ст. Розглянуто сучасні мовознавчі теорії. Викладено теоретичні положення та рекомендації щодо застосування теорії імплікатур у методиці викладання німецької мови. Показано особливості застосування когнітивних моделей у теоретичному курсі лексикографії англійської мови та практичному курсі аналітичного читання. З позицій когнітивно-дискурсивного підходу розглянуто поняття фрейму як інструменту пізнання, що структурує дійсність, яку сприймає людина. Запропоновано новий підхід до наукового розгляду ептонімів як складних когнітивно-комунікативних утворень.

Визначено основні змістовні характеристики особистісної рефлексії і гендерної ідентичності юнаків та дівчат старшого підліткового віку. Зосереджено увагу на завищеній самооцінці та домінуванні персональної ідентичності в структурі Я-концепції у підлітків обох статей. Дані, наведені в табл. 1-6, дають підстави стверджувати, що на відміну від юнаків у дівчат виявляється більш високій рівень рефлексії та позитивної валентності Я-концепції, фізичного Я, сексуальної та групової ролі в структурі самоідентифікації.

Определены основные содержательные характеристики личностной рефлексии и гендерной идентичности юношей и девушек старшего подросткового возраста. Сосредоточено внимание на завышенной самооценке и доминировании персональной идентичности в структуре Я-концепции у подростков обеих полов. Данные, приведенные в табл. 1-6, дают основания утверждать, что в отличии от юношей у девушек оказывается более высокий уровень рефлексии и позитивной валентности Я-концепции, физического Я, сексуальной и групповой роли в структуре самоидентификации.

Based on the synthesis work of the authors involved in the field of gender socialization, the basic characteristics of meaningful personal reflection and gender identity of boys and girls in their late teens. Indicated on an inflated self-esteem and personal identity dominance in the structure of self-concept in adolescents of both sexes.