Розкрито теоретичні основи модернізації економіки для розвитку економічної теорії, підвищення її науково-теоретичного рівня і практичного значення. Показано, що приниження ролі економічної теорії в економічній освіті є гальмом соціально-економічного прогресу.

Розкрито теоретичні основи модернізації економіки для розвитку економічної теорії, підвищення її науково-теоретичного рівня і практичного значення. Показано, що приниження ролі економічної теорії в економічній освіті є гальмом соціально-економічного прогресу.

Висвітлено теоретико-методологічні основи інституціонально-інформаційної економіки, її структуру, сутність, етапи розвитку, місце та роль у системі сучасної економіки. Розкрито неоінституціональний підхід до дослідження інститутів власності, різних видів контрактів, ринку і фірми, держави. Визначено інституціональні зміни у процесах ринкової трансформації та переходу від індустріального до постіндустріального (інформаційного) суспільства. Особливу увагу приділено аналізу інституціонально-інформаційної парадигми як новітньої науково-дослідницької програми.

Освещены теоретико-методологические основы институционально-трансформационной экономики, её структура, сущность, этапы развития, место и роль в системе современной экономики. Раскрыт неоинституциональный подход к исследованию институтов собственности, разных видов контрактов, рынка и фирмы, государства. Определены институциональные изменения в процессах рыночной трансформации и перехода от индустриального к постиндустриальному (информационному) обществу. Внимание уделено анализу институционально-информационной парадигмы как новейшей научно-исследовательской программе.

З урахуванням новітнього цивілізаційного принципу запропоновано нове тлумачення предмета економічної теорії. Розкрито взаємодію матеріальних і нематеріальних, інтелектуальних, виробничих відносин та інститутів, індустріального ринкового господарства з інформаційною, знаннєвою, постіндустріальною економікою, а також технологічних засад економіки з розвитком людини, виробничих відносин (матеріальних і нематеріальних), що дозволяє зрозуміти взаємозв'язки різних теорій, категорій і процесів і створити нову логіку та структуру економічної теорії на принципах її цілісності та системності, глибше розкрито закономірності суспільного прогресу.

С учетом новейшего цивилизационного принципа предложено новое толкование предмета экономической теории. Раскрыто взаимодействие материальных и нематериальных, интеллектуальных, производственных отношений и институтов, индустриального рыночного хозяйства с информационной, знаниевой, постиндустриальной экономикой, а также технологических основ экономики с развитием человека, производственных отношений (материальных и нематериальных), что позволяет понять взаимосвязи разных теорий, категорий и процессов и создать новую логику и структуру экономической теории на принципах ее целостности и системности, глубже раскрыть закономерности общественного прогресса.

Вперше зроблено спробу змінити уявлення про економічну теорію як конгломерат різнорідних теорій і перейти до цілісного логічно обгрунтованого, системного викладу економічної теорії як науки. Наведено нове тлумачення предмета економічної теорії, розкрито взаэмодію матеріальних і нематеріальних, інтелектуальних виробничих відносин та інститутів, ідустріального ринкового господарства з інформаційною, знаннєвою постіндустріальною економікою, технологічних основ економіки з розвитком людини та виробничих відносин (матеріальних і нематеріальних), що дає змогу зрозуміти глибокі взаємозв'язки різних теорій, категорій і процесів, створити нову логіку та структуру економічної теорії на принципах її цілісності й системності, глибше розкрити закономірності суспільного прогресу.

Впервые сделана попытка изменить представление об экономической теории как конгломерате разнородных теорий и перейти к целостному логически обоснованному, системному изложению экономической теории как науки. Приведено новое толкование предмета экономической теории, раскрыто взаимодействие материальных и нематериальных, интеллектуальных производственных отношений и институтов, индустриального рыночного хозяйства с информационной, знаниевой постиндустриальной экономикой, технологических основ экономики с развитием человека и производственных отношений (материальных и нематериальных), что дает возможность понять глубокие взамосвязи разных теорий, категорий и процессов, создавать новую логику и структуру экономической теории на принципах ее целостности и системности, глубже раскрыть закономерности общественного прогресса.

Досліджено природу й типи економічних криз, їх конкретно-історичний характер і тривалість. Висвітлено сучасну фінансову кризу, шляхи та методи подолання криз, необхідність підвищення ролі держави в ринковій економіці.

Досліджено природу й типи економічних криз, їх конкретно-історичний характер і тривалість. Висвітлено сучасну фінансову кризу, шляхи й методи подолання криз, необхідність підвищення ролі держави в ринковій економіці.

Висвітлено нові процеси, притаманні інформативній, постіндустріальній економіці, і необхідність цивілізаційного підходу в економічній теорії. Виявлено причини глибоких змін у розвитку суспільства, в становищі людини. Показано закономірність перетворення людини економічної в людину творчу. Обгрунтовано взаємозв'язок переходу до постіндустріального суспільства і становлення сучасного механізму функціонування економіки, спрямованого на реалізацію цього переходу, необхідність піднесення ролі науки в розвитку економіки.

Індекс рубрикатора НБУВ: У01 в

Рубрики:

Теоретична економіка. Основи економічної теорії. Політекономія. Економікс

Шифр НБУВ: Ж24845 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено нові процеси, притаманні інформативній, постіндустріальній економіці, і необхідність цивілізаційного підходу в економічній теорії. Виявлено причини глибоких змін у розвитку суспільства, в становищі людини. Показано закономірність перетворення людини економічної в людину творчу. Обгрунтовано взаємозв'язок переходу до постіндустріального суспільства і становлення сучасного механізму функціонування економіки, спрямованого на реалізацію цього переходу, необхідність піднесення ролі науки в розвитку економіки.

Висвітлено необхідність і передумови формування нової, еволюційної, парадигми економічної теорії у зв'язку із зростанням ролі науки і техніки в розвитку економіки, становленням нового, інформаційного, способу виробництва і змінами у продуктивних силах, виробничих відносинах, місці і ролі людини в економіці та суспільстві.

Висвітлено інституціоналізм як авторитетну школу економічної теорії нової постіндустріальної стадії цивілізації, розкрито переваги її методології, предмет пізнання, поєднання виробничих відносин та інститутів. Проаналізовано проблеми, які стоять перед соціальною наукою. Показано практичне значення теорії інформаційного постіндустріального суспільства.

Індекс рубрикатора НБУВ: У010

Рубрики:

Загальні основи економічного розвитку та формування ринку

Шифр НБУВ: Ж28099 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4УКР)211

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж28369 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано актуальні і маловідомі науковій громадськості сторінки творчого доробку видатного економіста XX ст. Й. А. Шумпетера. Розробка основних засад еволюційної економічної теорії - одна з таких сторінок. Дано також аналіз нових методологічних підходів Й. А. Шумпетера до вивчення економічних явищ з основними методологічними засадами неокласичної теорії.

Висвітлено процеси становлення та розвитку новітніх концепцій політичної економії, мікро- та макроекономіки, порівняльного аналізу економічних систем останньої третини XX - початку XXI ст. Розкрито багатогранність еволюційної теорії як основної парадигми XXI ст., показано різноманітність, альтернативність і водночас єдність теорій і напрямів сучасної економічної науки. Розглянуто теорії глобалізації, трансформації економіки та суспільства, визначення та вибору економічної політики, неоінституціоналізму, трансакційних витрат, економіки "третього світу".

Освещены процессы становления и развития новейших концепций политической экономии, микро- и макроэкономики, сравнительного анализа экономических систем последней трети XX - начала XXI вв. Раскрыта многогранность эволюционной теории как основной парадигмы XXI в., показаны разнообразие, альтернативность и одновременно единство теорий и направлений современной экономической науки. Рассмотрены теории глобализации, трансформации экономики и общества, определения и выбора экономической политики, неоинституционализма, трансакционных затрат, экономики "третьего мира".

Розкрито основні засади економічної теорії як науки й їх розвиток. Висвітлено проблеми синтезу класичної та неокласичної економічних теорій. Визначено співвідношення функцій діалектичної філософії й економічної теорії, взаємозв'язок і взаємодію методів даної теорії. Розглянуто питання формування інформаційної постіндустріальної економічної теорії та проаналізовано її значення для пізнання сучасного світу, фактори та джерела формування еволюційної економічної теорії, роль сучасної науково-технічної революції у прогресі цивілізації, сутність, структуру та закономомірності розвитку науково-технологічної сфери. Описано механізм функціонування та розвитку еволюційної економіки, визначено тенденції розвитку механізму господарювання в процесі становлення інформаційної економіки.

Раскрыты основы экономической теории как науки и их развитие. Освещены проблемы синтеза классической и неоклассической экономических теорий. Определены соотношения функций диалектической философии и экономической теории, взаимосвязь и взаимодействие методов данной теории. Рассмотрены вопросы формирования информационной постиндустриальной экономической теории и проанализированы её значение для познания современного мира, факторы и источники формирования эволюционной экономической теории, роль современной научно-технической революции в прогрессе цивилизации, сущность, структура и закономерности развития научно-технологической сферы. Описан механизм функционирования и развития эволюционной экономики, определены тенденции развития механизма хозяйствования в процессе становления информационной экономики.

Індекс рубрикатора НБУВ: У9(5КИТ)0

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж28369 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено співвідношення між діалектичною філософією і методами економічної теорії, підкреслено актуальність цього зв'язку, з'ясовано її класичні витоки. Вказано на необхідність творчого застосування діалектичного методу в сучасному економічному аналізі.

Розкрито методологію та теорію інформаційного постіндустріального суспільства, перехід від формаційного світоглядного принципу до цивілізаційного, який базується на технологічних способах виробництва. Розглянуто формування та розвиток теорії інформаційного постіндустріального суспільства, виникнення та зростання ролі інформації та знань як якісно нового фактора виробництва (поряд з землею, працею і капіталом). Досліджено перехід від людини економічної до людини творчої, що змінює її місце та роль в економіці та суспільстві. Висвітлено поняття, адекватні новому фактору виробництва, - інтелектуальна власність та інтелектуальний капітал, а також виникнення нового поняття - вартість, створена знаннями. Досліджено можливості та доведено необхідність поєднання індустріального й інформаційного постіндустріального типів розвитку. Викладено концепцію теорії перехідного періоду ринкової трансформації економіки та стратегії випереджального розвитку для України. Сформульовано теоретико-методологічні засади нової економічної політики держави.

Раскрыты методология и теория информационного постиндустриального общества, переход от формационного мировоззренческого принципа к цивилизационному, базирующемуся на технологических способах производства. Рассмотрены формирование и развитие теории информационного постиндустриального общества, возникновение и возрастание роли информации и знаний как качественно нового фактора производства (наряду с землей, трудом и капиталом). Исследован переход от человека экономического к человеку творческому, что изменяет его место и роль в экономике и обществе. Освещены понятия, адекватные новому фактору производства, - интеллектуальная собственность и интеллектуальный капитал, а также возникновение нового понятия - стоимость, созданная знаниями. Исследованы возможности и доказана необходимость объединения индустриального и информационного постиндустриального типов развития. Изложены концепция теории переходного периода рыночной трансформации экономики и стратегии опережающего развития для Украины. Сформулированы теоретико-методологические основы новой экономической политики государства.