Розглянуто моделі рейтингів вищих навчальних закладів, які застосовуються в РФ для оцінювання слабких і сильних сторін вищої освіти, відповідно до національних, індивідуальних, загальнонаціональних і державних потреб: рейтинг ВНЗ за даними Міністерства освіти і науки РФ, який складається за такими класами, як класичні, технічні, медичні ВНЗ, педагогічні і т.д. Дана модель базується на статистичних і якісних показниках, її негативні риси - формальний підхід до оцінювання роботи університету, брак інформації щодо умов навчання, перспектив працевлаштування, думки випускників про якість навачання у ВНЗ. Визначено параметри і критерії рейтингової системи Асоціації технічних університетів. Наведено рисунки, таблиці, що ілюструють 10 провідних технічних університетів, параметри та коефіцієнти рейтингу ВНЗ за даною рейтинговою системою. Висвітлено переваги і недоліки рейтингу російських університетів за журналом "Карьера": дана модель орієнтована на суспільство і особистість, базується на інформації, що може зацікавити абітурієнтів; недостатньо врахована думка студентів і випускників, викладачів, наукова база освіти і досліджень. Критерії присвоєння статусу особливо важливого об'єкта культурної спадщини народів РФ, що їх застосовують до ВНЗ, які отримали даний статус, подано на рисунку. Досліджено розроблену Асоціацією інженерної освіти РФ нову модель рейтингу: різні освітні програми, ранжування ВНЗ за групами напрямів, орієнтовану на майбутніх студентів та інвесторів, що кредитують студентів, яка передбачає інтегральне оцінювання ВНЗ за ресурсами, процесами і результатами їх діяльності.

Рассмотрены модели рейтингов высших учебных заведений, которые применяются в РФ для оценки слабых и сильных сторон высшего образования в соответствии с национальными, индивидуальными, общенациональными и государственными нуждами: рейтинг вузов по данным Министерства образования и науки РФ по такой классификации ВУЗ, как классические, технические, медицинские, педагогические и т.д. Данная модель основывается на статистических и качественных показателях, ее черты - формальный подход к оценке работы университета, недостаток информации об условиях обучения, перспективы трудоустройства, мнения выпускников о качестве обучения в вузе. Определены параметры и критерии рейтинговой системы Ассоциации технических университетов. Помещены рисунки, таблицы, иллюстрирующие 10 ведущих технических университетов, параметры и коэффициенты рейтинга ВУЗ по данной рейтинговой системе. Освещены преимущества и недостатки рейтинга российских университетов по журналу "Карьера": данная модель ориентирована на общество и личность, базируется на информации, которая может заинтересовать абитуриентов; недостаточно учтено мнение студентов, выпускников и преподавателей, научная база образования и исследований. Критерии присвоения статуса особо важного объекта культурного наследия народов РФ, их применяют для высших учебных заведений, получившие данный статус, и которые представлены на рисунке.

Исследовано разработанную Ассоциацией инженерного образования России новую модель рейтинга, в которой предлагаются различные образовательные программы, ранжирование вузов по группам направлений, ориентация на будущих студентов и инвесторов, кредитующих студентов, и которая предполагает интегральную оценку вузов по ресурсам, процессам и результатам их деятельности.

Визначено роль церкви у нівелюванні духовних цінностей етномаргінальної субкультури. Викладено історичний аспект розколу православної церкви в Україні в роки незалежності. Висвітлено соціологічний контекст проблеми "Християнство - церква - релігія" в Україні та світі. Увагу приділено освітньо-виховній діяльності братства православних богословів у Польщі (1934 - 1938 рр.). Охарактеризовано релігійну мережу України станом на 1 січня 2013 р.

Досліджено джерельну базу проблеми відносин радянської держави і Православної Церкви в Україні міжвоєнного періоду на прикладі Київської єпархії. Джерелом дослідження стали архівні документи і матеріали, опубліковані джерела, періодичні видання міжвоєнного періоду, спогади, які покладені в основу наукового пошуку.

Розглянуто мережа вікаріатств та благочинницький адміністративний апарат Київської єпархії міжвоєнного періоду. Подано відомості про єпархіальних архієреїв та вікарних єпископів, які очолювали або тимчасово виконували обов'язки єпархіального архієрея Київської єпархії. На основі архівних та опублікованих джерел відтворено мережу вікаріатств, названо архієреїв, які здійснювали управління ними. Акцентовано увагу на біографічних відомостях єпископату та духовенства.

Проаналізовано форми й методи більшовицької централізаторської політики в управлінні промисловістю, досліджено систему підпорядкування базових галузей української промисловості. Доведено, що через систему загальносоюзних наркоматів і союзних трестів відбулася адміністративно-територіальна інкорпорація та політично-економічна уніфікація промислової інфраструктури Донбасу і Наддніпрянщини. Пролетаризація регіонів певною мірою зумовила їх русифікацію.

Досліджено державно-церковні відносини в Україні 1920 - 1930-х рр. На основі широкого кола джерел з’ясовано стан наукової розробки проблеми в історіографії, систематизовано та проаналізовано джерельну базу. Досліджено політико-правове поле становища Православної Церкви в Україні, її роль в культурно-освітній сфері. Визначено засади радянської державної політики щодо церковного майна та ліквідації культових споруд. Розкрито становище православного духовенства в період формування радянської тоталітарної держави.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню діяльності Київської єпархії в умовах відносин радянської держави та Православної церкви (1920 - 1930-х pp.). Досліджено церковно-територіальну організацію та структуру управління Київської єпархії в умовах реалізації радянської моделі державно-церковних відносин. Визначено засади радянської державної політики щодо церковного майна в межах Київської єпархії. Проаналізовано становище православного духовенства єпархії в умовах відносин держави та церкви й атеїстичної пропаганди. З’ясовано наслідки радянської державної політики для Київської єпархії.

Охарактеризовано становище Київської єпархії міжвоєнного періоду як церковної адміністративно-територіальної одиниці РПЦ. Досліджено наслідки запровадження радянського антицерковного законодавства та атеїзації суспільства, що підірвали соціальну та економічну базу Православної Церкви в Україні, зламали сформовані століттями державно-церковні відносини. Введення радянською владою обмеження прав віруючих громадян і релігійних організацій позбавило Церкву впливу на суспільне життя в країні, легалізувало секуляризаційний характер політики держави. Відсутність діалогу з духовенством у перші роки радянського режиму стало однією із причин загострення протиріч у відносинах Православної Церкви і держави. Кампанії з ліквідація святих мощів, вилучення церковних цінностей, створення організацій з антирелігійної пропаганди, переслідування релігійних об'єднань, закриття храмів, перепрофілювання або руйнація культових споруд, ініціювання репресій проти священиків, позбавлення їх виборчих прав внесли розкол у релігійне середовище, мали деструктивний вплив на культуру і самобутність українського народу, свідомість і духовність суспільства. Ідея швидкого перевтілення країни в атеїстичне суспільство виправдовувала жорстокість щодо священиків, єпископів та служителів культу різних конфесій.