Наведено порівняльну комплексну клініко-психопатологічну й психодіагностичну характеристику хворих у стані повної ремісії та в стані рецидиву після підтримувального лікування пролонгом дисульфіраму. Встановлено залежність прогнозу результату терапії від тяжкості алкогольної залежності, спадковості, динаміки емоційного стану й якості життя. Визначено кореляційні зв'язки поміж різними клінічними та психо-діагностичними характеристиками у хворих з позитивним результатом лікування та хворих з негативним результатом лікування. Встановлено прогностичну значущість клінічних і психодіагностичних показників і динаміки якості життя для оцінювання ефективності підтримувальної терапії пролонгом дисульфіраму. Визначено діагностичну цінність та інформативність кожної одержаної прогностичної ознаки та на цій підставі створено таблиці для прогнозування ефективності підтримувальної терапії пролонгом дисульфіраму. Визначено динамічні фактори прогнозу, як терапевтичні мішені для мінімізації імовірності рецидиву захворювання. Розроблено оптимальні підходи до проведення сенсибілізувальної терапії з метою покращання якості життя пацієнтів.