Подчеркнуто, что минерально-сырьевая база, как важнейшая составляющая часть природных ресурсов, имеет исключительное значение не только для развития экономики государства, но и является гарантией ее безопасности и обусловливает перспективные стратегические направления устойчивого социально-экономического развития промышленных регионов Украины.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л436.2

Рубрики:

Емаль

Шифр НБУВ: Ж61063 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто основні положення організації навчання хімії у Харківському національному автомобільно-дорожньому університеті для формування у студентів професійної компетентності. Показано, ще перевірка залишкових шкільних знань студентів, є необхідною складовою для якісного вивчення дисципліні "Хімія" у ВНЗ, визначення знань студента, а також нагадування основних фундаментальних основ предмета. Розглянуто основні теми, приклади завдань та методика вирішення задач "нульового" контролю. Теми, що входять до складу перевірки знань включають основні головні блоки дисципліни згідно зі шкільною навчальною програмою, які є основою подальшого вивчення дисципліни. Показано зв'язок дисципліни "Хімія" з фаховими дисциплінами технічних спеціальностей. Проаналізовано залишкові шкільні знання студентів першого курсу всіх технічних спеціальностей. Показано необхідність активізації всіх видів навчальної роботи у процесі вивчення фахових дисциплін. Встановлено тенденцію до зниження рівня шкільної підготовки з дисципліни "Хімія", що обумовлена низкою факторів.

Наведено загальну характеристику елементів VI-А групи періодичної системи елементів і їх сполук. Подано інформацію про оксиген, сульфур, селен, телур і полоній, описано їх фізичні та хімічні властивості, а також способи одержання. Окрему увагу приділено біогенним властивостям елементів VI-А групи, визначено роль, яку вони відіграють у біохімічних і хіміко-технологічних процесах.

Комплексно досліджено історію організації системи охорони здоров’я в післявоєнний період. Доведено, що у післявоєнний період територія Вінниччини та Хмельниччини, які об’єднані спільною історичною назвою Поділля, входила до числа регіонів, які найбільше постраждали від нацистської окупації. Основну увагу зосереджено на дослідженні основних аспектів діяльності закладів охорони здоров’я Подільського краю у період середини 40-х - середини 50-х pp. XX ст. Зокрема відзначено прогресивне значення для системи охорони здоров’я регіону медичної реформи 1947 р. Зазначено, що створена в результаті цієї реформи трирівнева система організації охорони здоров’я, що включала дільничні, районні, міські і обласні лікарні, з одного боку - сприяла якнайшвидшому завершенню процесу післявоєнної відбудови системи охорони здоров’я, а з іншого - сприяла суттєвому покращанню медичного обслуговування населення краю. Заукважено також, що поряд з досягненнями у відбудові медичної сфери Поділля, вказується і на основні недоліки цього процесу, до яких відносяться: неналежна увага до розвитку медичної сфери з боку тогочасної радянської держави, яка фінансувала медицину по залишковому принципу; безвідповідальне ставлення до неї керівників області та окремих керівників районів, які часто недооцінювали значення сфери охорони здоров’я для розвитку суспільства; недостатнє матеріальне забезпечення лікарів і середнього медичного персоналу тощо.