Узагальнено теоретичні засади й особливості державного регулювання земельних відносин в Україні. Систематизовано підходи щодо побудови механізмів державного регулювання земельних відносин у країнах світу з різним рівнем економічного розвитку. Вивчено наукові розробки проблеми державного регулювання земельних відносин. Проаналізовано функціонування організаційно-адміністративного механізму державного регулювання земельних відносин в Україні та механізмів державного управління у сфері використання й охорони земель на сучасному етапі. Визначено особливості формування та розвитку ринку земель. Розроблено концептуальні підходи щодо стратегії державного регулювання розвитку земельних відносин та обгрунтовано підходи щодо вдосконалення його механізмів.

Розглянуто питання здійснення моніторингу за станом використання сільськогосподарських угідь за допомогою багатоспектральних знімків супутника Landsat ETM+, а саме, визначено оптимальний метод ідентифікації на супутникових знімках видів рослин, які вирощуються на досліджуваній території. На підставі одержаної інформації створено спектральні бібліотеки, що дозволяють використовувати для ідентифікації рослин знімки інших супутників. Визначений метод дозволяє швидко та з мінімальними затратами одержувати достовірну інформацію.

Розглянуто питання визначення розміру збитків, заподіяних обмеженням прав власників землі та землекористувачів, погіршенням використання земель у результаті негативного впливу діяльності підприємств, установ, організацій на виробничу сільськогосподарську діяльність. Зокрема розраховано розмір збитків аграрних виробників внаслідок встановлення земельного сервітуту на прикладі сільськогосподарського виробничого кооперативу "Батьківщина" Котелевського району Полтавської області з використанням запропонованої методики, затвердженої сесією Полтавської обласної ради 16 червня 2000 р.

Сосредоточено внимание на необходимости решения научной проблемы обоснования теоретико-методологической и методической составляющей институционального обеспечения развития земельных отношений в аграрном секторе экономики Украины как системы методов, принципов и механизмов, использование которых сформирует систему земельных отношений с приоритетами эффективного, рационального и устойчивого использования земельно-ресурсного потенциала страны. На основе методологии институционализма усовершенствованы методические подходы к экономической оценки земли, распределению земельной ренты, эффективному управлению правом аренды, минимизации естественных и хозяйственных рисков, разработке основ перехода на устойчивое землепользование. Учтена важность постановки вопроса об обеспечении воспроизводства природных свойств земли с учетом ее потенциального природного и экономического плодородия. В стратегической перспективе реализация этого положения правомерно предусматривает современный методический подход к формированию адекватной природной сущности оценки земли.

Досліджено особливості земельно-орендних відносин в аграрній сфері, проблеми набуття орендарем прав на земельні ділянки. Проаналізовано законодавче забезпечення оренди земель сільськогосподарського призначення, вивчено стан ринку оренди земель в закордонних країнах, досліджено орендні відносини на території Полтавської області.

Мета роботи - дослідження стану землекористування, вивчення нормативно-правового забезпечення моніторингу земель та розробка структурно-логічної моделі формування моніторингу земель. Досліджено стан землекористування в Україні та виявлено неефективний розподіл наявного земельного фонду. Результати аналізу законодавства ряду країн показують, що у сфері землекористування існують різні обмеження. Дослідження чинного законодавства України доводить, що моніторинг земель необхідно розглядати як складну систему. Розроблено структурно-логічну модель формування моніторингу земель, яка показує взаємодію складових, зокрема залежність ефективності моніторингу земель від організації процесу спостережень та нормативно-правового забезпечення. Запропоновано моніторинг земель сільськогосподарського призначення проводити два рази на рік: перед посівними роботами та після збирання урожаю, щоб оцінити ступінь сільськогосподарського впливу на їх стан. Перспективою подальших досліджень є проведення оцінки моніторингу земель на регіональному та національному рівнях як основи формування напрямів спостережень за станом земель та, відповідно, вдосконалення його нормативно-правового забезпечення.

Обгрунтовано концептуальний підхід щодо трансформації інституційного середовища, проаналізовано історичний процес якісно-структурних зрушень в інституційному забезпеченні еволюції земельних відносин. Запропоновано методичний підхід щодо оцінювання ефективного механізму економічного обороту земель, обігу земельних ділянок. Сформовано та узагальнено стратегічні напрями інституційного забезпечення розвитку земельних відносин. Форми розробок набули концептуальні й методичні підходи щодо проведення оцінювання диференціальної ренти І роду за якістю земель, квазіренти, абсолютної ренти, ефективного й раціонального управління орендою земель, циклічного характеру прояву цінових коливань.

Обговорено питання формування конкурентоспроможної національної економіки в умовах світових глобалізаційних процесів, проблеми та перспективи архітектурно-художньої освіти у світовому та українському контексті. Висвітлено фізико-хімічні властивості складних систем, питання моделювання фізико-хімічних властивостей конденсованого середовища та наносистем. Викладено проблеми прикладної екології, енергозбереження під час експлуатації механотронних систем, нафтогазової інженерії та технології. Охарактеризовано міцність, стійкість, надійність будівельних конструкцій та інженерних систем.