Зосереджено особливу увагу на останніх етапах процесу зникнення після 1980-х років матеріальної форми грошей, так званої дестафації, який набув ще інтенсивніших темпів і, пройшовши кілька етапів, досягнув моменту появи цифрової валюти, що є адекватною формою грошей нової цифрової економіки, а саме розвитку криптовалют і цифрової валюти центральних банків.

Проаналізовано сакральну теорію грошей, яка порівняно з іншими теоріями доволі рідко розглядається іноземними авторами і фактично зовсім не представлена у вітчизняній науковій літературі. Проте сакральна теорія є однією з найдавнішніх спроб пояснити існування грошей та грошових відносин їх надприродним походженням. В одному випадку йшлося про божественну волю, яка встановила такі відносини на користь людства, в іншому - про їх походження від злих потойбічних сил, внаслідок чого виникала демонізація грошей і сприйняття їх причиною та втіленням усілякого зла. Сучасні автори (Б. Лаум, Б. Ліетар, А. Семенова тощо) звертають увагу на те, що причиною появи перших грошей могли бути не торговельно-обміні потреби (незручність бартеру і запит на товар-посередник), а ритуальні практики стародавніх релігій. З появою християнства все чіткіше виявлявся другий бік ставлення до грошей як до сакрального явища - їх осуд та демонізація, що мало коріння в моральній доктрині апостолів та ранніх богословів. Безпосередньо сакральна теорія грошей продовжує існувати і в наші часи, а її постулати часто базуються на східних віровченнях (наприклад про "небесні начала" - Інь і Янь) та ритуальній практиці (зокрема, в Китаї та країнах Південно-Східної Азії). На думку автора, сакральність грошей полягає, насправді, не в божественному, а людському походженні, адже гроші - попри усі твердження хриматофобів - "ненависників грошей" - це не причина та втілення всіх негативних явищ, а відображення соціально-економічних відносин між людьми. І якість цих відносин залежить тільки від самих людей, від їх відповідності сакральному, божественному образу. Знання сакральної теорії дозволяє краще зрозуміти історію та логіку розвитку грошової теорії, включаючи її сучасні концепції.

Розглянуто роль сучасної держави в управлінні економічними процесами. Обгрунтовано, що роль держави в економіці, з огляду на те, що глобалізація вносить у систему співвідношення держави і ринку нові елементи, не зменшується, а, радше, збільшується за рахунок модернізації та інтернаціоналізації її функцій.

Розглянуто зовнішні загрози для стійкості фінансової системи України та можливість виникнення фінансової кризи. Вказано, що карантинні заходи у зв'язку з пандемією корона-вірусу відіграють роль своєрідного "стрес-тесту" для фінансової системи, особливу увагу приділено аналізу двох основних загроз - надмірного боргового навантаження та курсової волатильності. Висловлено думку, що фінансова система України витримала "корона-тест", але погіршення зовнішньоекономічної ситуації до кінця року ще може призвести до виникнення фінансової кризи, для уникнення якої необхідно вжити певних заходів.

Україна стала членом МВФ у вересні 1992 р., невдовзі після проголошення незалежності у 1991 р. Проте насправді шлях до МВФ був значно довшим, оскільки він починався з моменту створення Фонду як спеціалізованої установи ООН, засновником якої також була Україна. За період членства наша країна неодноразово зверталася до МВФ за різною допомогою - як технічною, так і фінансовою. Утім, в Україні існує нерозуміння завдань і порядку функціонування Фонду (і серед пересічних громадян, і в колі політиків), що вимагає пояснень з тим, щоб зруйнувати певні міфи в цьому питанні. Перший з міфів стверджує, що МВФ виконує роль глобального "тіньового уряду", тоді як насправді це організація, в якій усі члени (в тому числі Україна) можуть і повинні відігравати відповідну роль. У зв'язку з цим істотно зростає роль економічної дипломатії в налагодженні відносин як з МВФ, так і з окремими його членами. При цьому МВФ - це не "міжнародний банк", який намагається отримати від країн великі проценти, а, скоріше, міжнародна "каса взаємодопомоги", якою потрібно вміти користуватися. Проте відсутність кредитних програм з країною-членом - зовсім не обов'язково є поганим сигналом для неї. Багато країн вдало реформували свої економіки без отримання фінансової допомоги з боку МВФ. Важливо розуміти, що МВФ не нав'язує свої умови кредитування, а бере до відома ту програму, яку насправді розробляє (принаймні, має розробляти) уряд країни-реципієнта. Нарешті, МВФ співпрацює не тільки з урядами країн-членів, але й з інститутами громадянського суспільства. Звісно, якщо вони здатні відповідним чином впливати на свої уряди. Отже, вірне розуміння правил Фонду - зафіксованих у численних документах - може допомогти значно підвищити ефективність відносин України з МВФ.

Розглянуто питання, пов'язані як із технологічними, так і з економічними аспектами функціонування криптовалют, які мають значення з точки зору економічної безпеки. Проаналізовано процес виникнення криптовалют, доводячи, що він є логічною ланкою в досить тривалій історії розвитку т. зв. електронних грошей. До слова, до цього розвитку були причетні й українські вчені (зокрема, академік В. М. Глушков), але з різних причин їм не вдалося втілити свої розробки у життя. Що стосується безпекових аспектів, то насамперед привертає увагу спекулятивний характер операцій, який призводить до стрімкого зростання ціни криптовалют (передусім біткоїна) та виникнення, таким чином, на ринку чергової "фінансової бульбашки". Це, у свою чергу, значно загострює ризики, які можуть призвести до нової фінансової кризи. Також суттєві ризики виникають через можливість використання криптовалют як інструменту для відмивання брудних грошей, незаконного відпливу капіталу, корупції тощо. Зазначається, що основною загрозою є підрив монетарного суверенітету держави у тих випадках, коли криптовалюти починають претендувати на статус законного засобу платежу. Саме цим зумовлене обережне ставлення центральних банків до цього нового явища. Водночас автор виходить з того, що в цілому новітні технологічні розробки, які покладено в основу криптовалют, є прогресивним здобутком і матимуть неабияке значення у майбутньому. Зокрема, акцентується увага на можливості використання технології блокчейн для вдосконалення емісійної роботи центральних банків, що сприятиме підвищенню рівня прозорості грошового обігу. Зазначені питання розглянуті в глобальному контексті (з урахуванням точки зору провідних західних експертів та міжнародних фінансових організацій), але у прив'язці до реалій української економіки та проблем національної економічної безпеки України.

Висловлено думку, що, враховуючи геополітичні та геоекономічні фактори, Україна впевнено може претендувати на помітне місце в сучасній системі глобальної економіки, яке може бути зайняте завдяки трьом основним складовим стратегії її економічного розвитку. Йдеться про європейський вектор інтеграції до світової економіки, статус регіональної морської держави та наявність політично та економічно впливової української громади за кордоном. Втім, це вимагає не просто проголошення вказаних напрямків у якості пріоритетних, а політичної волі влади та консенсусної підтримки суспільства стосовно реальних зусиль щодо реалізації такої програми.

Досліджено макро- та зовнішньоекономічні тенденції, що сформувалися під впливом гібридної агресії Росії проти України, оцінено її наслідки для національної економіки. Проаналізовано загрози економічній безпеці держави та обгрунтовано пріоритети протидії гібридній агресії в контексті забезпечення національних економічних інтересів. Запропоновано шляхи удосконалення економічної політики України, що сприятимуть зменшенню вразливості національної економіки від зовнішніх впливів і перекриттю каналів її можливої дестабілізації за умов гібридної агресії.

Досліджено геоекономічний контекст морської політики України, тобто економічні передумови розвитку та інтереси України як морської держави, зумовлені її географічним розташуванням та відносинами з іншими країнами світу. Увагу приділено регіональним аспектам міжнародної діяльності України в галузі морської економіки. Звернуто увага на те, що Україна є важливою чорноморською державою, південні кордони якої становлять частину південного узбережжя Європи, що тягнеться від Гібралтару до Кавказу. Таке географічне розташування України на стику морських та суходільних цивілізацій створює постійне підгрунтя для ризиків, на які наражається безпека держави не тільки у зв'язку зі своїми відносинами з іншими країнами, а й у результаті загострення відносин третіх країн між собою. З іншого боку, таке географічне розташування зумовлює вихід власних інтересів України за межі лише двосторонніх відносин із сусідніми державами, піднімаючи їх на загальноцивілізаційний, глобальний рівень. Унаслідок цього глобалізація відіграє істотну роль у визначенні основних положень стратегії морської безпеки України. Україна як одна з найбільших прибережних держав світу має достатній потенціал для того, щоб перетворитися на справжню морську державу і в цій якості отримувати політичні та економічні переваги від участі у процесі глобалізації.

Розглянуто основні елементи валютної політики України за роки незалежності - включаючи монетарний суверенітет, ступінь конвертованості національної валюти, валютно-курсовий режим, механізм валютного контролю та співробітництво з Міжнародним валютним фондом. При цьому детально проаналізовано проблему вибору відповідного напряму валютної політики та звернено увагу на невизначеність щодо такого вибору, а звідси - й на відсутність ефективності валютної політики в цілому.

Розглянуто окремі теоретичні питання, які постали перед політичною економією як наукою стосовно сучасної соціально-економічної системи України та світу в цілому. Пояснюючи свій погляд на деякі з них, автор підкреслює їх дискусійний характер і закликає до комплексного вивчення нових економічних явищ та подальшого розвитку наукової політекономічної думки.

Досліджено та класифіковано державні методи залучення прямих іноземних інвестицій (ПІІ) та їх ефективність. Визначено ризики, що виникають унаслідок залучення до національної економіки ПІІ, та вносено рекомендації щодо вдосконалення системи залучення ПІІ в Україну з огляду на інтереси національної економічної безпеки.

Охоплено класичні розділи вищої математики, у тому числі про теорію числових множин, лінійну алгебру й аналітичну геометрію, математичний аналіз (диференціальне й інтегральне числення), диференціальні рівняння та ряди. Подано інформацію про метод Гаусса - Жордана, визначник Вандермонда, теорему Кронекера - Капеллі, евклідів простір та евклідову метрику, нормальне рівняння прямої, а також асимптоти графіка функції. Розглянуто похідні елементарних функцій, наведено правила обчислення похідних. Увагу приділено формулі Тейлора для функції багатьох змінних, задачі Коші, диференціальним рівнянням Бернуллі, методу Ейлера, теоремі Абеля та рядам Тейлора і Маклорена. Наведено багато прикладів економічного змісту, які ілюструють відповідні аспекти використання вищої математики в економічних дослідженнях і менеджменті.

Розглянуто досвід реалізації "плану Маршалла" у повоєнній Європі, зроблено висновки щодо можливості його використання у відновленні економіки України. Вказано конкретні уроки, які мають допомогти при практичній реалізації "плану Маршалла", а також названо конкретні організаційні кроки, що необхідно здійснити для запровадження "нового плану Маршалла" для України.

Розглянуто першочергові дії не тільки тактичного, але й стратегічного значення, які українська влада повинна здійснити для стабілізації економічної ситуації в країні та чіткого визначення курсу подальшого економічного розвитку. Перелік таких дій включає заходи в галузі бюджетної та монетарної політики, захист прав власності, впорядкування економічних відносин із суб'єктами господарювання, що опинилися на територіях, які тимчасово не контролюються українською владою тощо.

Розглянуто досвід реалізації "плану Маршалла" в післявоєнній Європі. Зокрема, підкреслено, що "план Маршалла" з'явився в рамках "доктрини Трумена", яка стала відповіддю на промову У. Черчілля, в якій він повідомив про те, що СРСР "опустив залізну завісу в Європі від Щецина до Трієста". У порядку розвитку цієї доктрини американський держсекретар Дж. Маршалл у своїй промові в Гарварді закликав надати масовану економічну допомогу у відновленні післявоєнної Європи. На той час це була помітна новація, оскільки вперше закордонна допомога використовувалася для досягнення внутрішніх політичних та економічних цілей. Аналіз практики реалізації цього плану дозволяє виділити ряд уроків, які необхідно засвоїти в майбутньому. Перший урок полягає в тому, що план економічної допомоги такого масштабу повинен бути складовою частиною більш глобальної доктрини, яка чітко визначає місце України в сучасному світі. Другий урок - це інтеграційна спрямованість іплану Маршаллаі, який став першим етапом сучасної євроінтеграції. "План Маршалла" був, по суті, першим елементом реальної європейської економічної інтеграції. Третій урок - створення спеціальної установи з управління "планом Маршалла" (Адміністрації економічного співробітництва). Четвертий урок полягає в необхідності чіткої програми економічних реформ, яка виходила б від країни-реципієнта. П'ятий урок вказує на те, що "план Маршалла" був ефективним, тому що це була "швидка допомога": Дж. Маршалл виступив з ініціативою в червні 1947 р., через рік він уже почав діяти, а ще через 3 роки - успішно завершився. І, нарешті, шостий урок показує, як важливо мати впливового політика - "важковаговика", який став би "новим Дж. Маршаллом", щоб проштовхнути і "надати прискорення" такому амбітному плану. На основі всього сказаного автор спробував намітити порядок денний "нового плану Маршалла" для України.

Мета роботи - визначення проблем управління дебіторською заборгованістю машинобудівних підприємств (МБП), що займаються виробництвом залізничного рухомого складу, його ремонтом і технічним обслуговуванням; обгрунтування напрямів їх вирішення. Проведено систематизацію показників стану дебіторської заборгованості, проаналізовано її динаміку та структуру. Проведено оцінку проблемної заборгованості та формування резерву сумнівних боргів. Проаналізовано за п'ятирічний період динаміку та рівень дебіторської заборгованості МБП, що займаються виробництвом залізничного рухомого складу, його ремонтом і технічним обслуговуванням; надано оцінку наявності простроченої та сумнівної дебіторської заборгованості. Діагностовано існуючі проблеми та обгрунтовано управлінські рішення, спрямовані на підвищення ефективності управління дебіторською заборгованістю підприємств. Реалізація запропонованих рекомендацій надасть можливість знизити рівень дебіторської заборгованості, змінити її структуру на користь зростання короткострокової частини, одержувати процентні доходи від дебіторської заборгованості, оформленої як комерційний кредит.

Розглянуто вплив діяльності Митного союзу (МС) Російської Федерації, Республіки Білорусь і Республіки Казахстан на економічну ситуацію у країнах-членах цього об'єднання. Проаналізовано перспективи розвитку інтеграційних процесів на пострадянському просторі та узагальнено методи оцінки та прогнозування розвитку регіональних інтеграційних процесів. Запропоновано можливі сценарії позиціонування України щодо МС: "Україна вступає до МС: м'яка інтеграція", "Україна вступає до МС: жорстка інтеграція" та "Україна поза МС - status quo +". Змодельовано соціально-економічний розвиток України за різними сценаріями. Визначено вигоди і втрати, які можуть виникати у разі приєднання або збереження теперішнього статусу України щодо МС. Зазначено, що найбільш прийнятним сценарієм для України є сценарій 3 "Україна поза МС - status quo +", за яким інтегральний індекс є найвищим у всіх прогнозних періодах, оскільки за цим сценарієм Україна зберігає переваги відкритої до співпраці з основними партнерами країни, а також одержує вигоди від зміцнення економічного суверенітету, що грунтується на стратегії розвитку диверсифікованої, енергоефективної економіки.

Розглянуто особливості сучасного управління персоналом на підприємствах, сутність економічного потенціалу підприємства та його складових. Розкрито принципи організації фінансових потоків і забезпечення рентабельної діяльності на залізниці. Запропоновано методи оцінювання кризового стану та прогнозування банкрутства підприємства за умов дії обмежувальних факторів. Увагу приділено проблемам формування загальної стратегії управління підприємства за умов невизначеності. Проаналізовано організаційні структури управління корпораціями машинобудівної та металургійної галузей, механізми реалізації соціальної функції держави. Увагу приділено удосконаленню управління промисловими підприємствами з використанням логістичних процесів. Розглянуто концепцію розвитку зовнішньоторговельної політики у контексті осмислення економічних процесів в Україні. З'ясовано вплив житлового сектору розвинених країн та України на розвиток економіки. Показано напрями забезпечення протидії зовнішнім загрозам економічній безпеці підприємств будівельного комплексу. Проаналізовано транспарентність як основу розвитку банківського кредитування в Україні, проблеми формування стратегії інноваційної діяльності туристичних фірм. Висвітлено правові основи функціонування підприємств, увагу приділено їх інноваційному розвитку та управлінню інтелектуальною власністю. Простежено рух маркетингових комунікацій на підприємстві. Надано відомості про використання стратегії PUSH-маркетингу в просуванні лікарських засобів на фармацевтичному ринку. Обгрунтовано необхідність внутрішнього аудиту як складової системи фінансового контролю підприємств. Показано перспективи розвитку земельного оподаткування в Україні як об'єкта бухгалтерского обліку з урахуванням міжнародного досвіду, особливості обліку розрахунків зі страхування майна на сільськогосподарських підприємствах. Розглянуто питання економіко-математичного моделювання внутрішніх процесів підприємства. Розкрито поняття та систему економічної безпеки підприємства, шляхи розвитку аграрного підприємства на базі факторно-ротаційної концепції.

Висвітлено проблеми та перспективи розвитку вітчизняних підприємств різних галузей народного господарства в економічному та правовому аспекті. Увагу приділено економічній безпеці держави, регіону, підприємства й особистості. Розкрито питання забезпечення прибутковості підприємства за умов економічної кризи, суть діагностики ефективності процесів оновлення на підприємстві. Розглянуто чинники створення й ідентифікації конкурентних переваг організацій на ринку товарів і послуг. Проаналізовано сучасні підходи до оцінювання конкурентоспроможності малого підприємства. Розкито мету реструктуризації вугільної промисловості й її наслідки. Досліджено ефективність впровадження інформаційних систем на вітчизняних підприємствах. Розглянуто казначейство як учасник бюджетного процесу. Показано можливості видобутку вугілля нетрадиційними способами. Визначено чинники впливу на формування інноваційних проектів. З'ясовано особливості економіко-математичного моделювання маркетингу на промисловому підприємстві. Акцентовано увагу на оцінці стану аналітичної роботи та прогнозування на підприємствах аграрної сфери. Проаналізовано типи лізингу для оновлення основних фондів на вугільних шахтах. Обгрунтовано застосування методів рекурентного аналізу складних мережеподібних систем для дослідження світової фінансово-економічної кризи.