Висвітлено історію створення та етапи становлення Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка як наукової установи НАН України. Наведено результати з розробки наукових основ охорони флористичного різноманіття помірного поясу Євразії ex situ. Подано дані щодо розробки наукових основ ландшафтної архітектури й оптимізації міських і паркових культурфітоценозів і збагачення дендрофлори України в умовах кліматичних змін. Висвітлено наслідки досліджень рослин тропічних біомів: формування колекційного фонду, збереження ex situ, перспективи використання. Показано результати інтродукції та селекції квітниково-декоративних рослин. Розкрито важливі результати акліматизації та селекції нових і малопоширених плодових рослин. Висвітлено фундаментальні та прикладні засади інтродукції корисних рослин і збагачення культурфітоценозів в України. Наведено результати досліджень з біолого-екологічних та алелопатичних засад інтродукції рослин. Показано еколого-просвітницьку діяльність Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка.

Висвітлено теоретичні та прикладні основи інтродукції та акліматизації рослин. Показано науково-методологічні засади ведення ботанічних колекцій. Наведено результати досліджень з питань збереження рослинного різноманіття in situ та ex situ. Висвітлено проблеми фітоінвазій та захисту рослин. Представлено наслідки досліджень фізіолого-біохімічних і селекційно-біотехнологічних основ оптимізації інтродукційного процесу рослин в умовах глобальних змін навколишнього середовища. Показано науково-інноваційні, етноботанічні й еколого-просвітницькі аспекти введення в культуру та використання перспективних рослин. Розглянуто негативні тенденції у розвитку інтродукції рослин.

В історичній послідовності висвітлено роль і місце наукового прогнозування в інтродукції рослин та ландшафтному будівництві. Розроблені іншими науковцями засади "Загальної прогностики" та її положення прийнято авторами для формування прогностичного апарату інтродукції рослин. Прогноз розглянуто як теоретичну базу та необхідний початковий етап інтродукційного процесу. Науковий напрям з передбачення наслідків переселення рослин остаточно не сформувався, але немає сумнівів у необхідності запровадження прогностичних технологій у ботанічних садах та дендропарках для виявлення адаптаційних можливостей іноземних рослин, які є прикрасою ландшафтів нових для них регіонів. В історичному аспекті розглянуто значення прогнозу адаптаційної здатності рослин у дослідженні природної та культурної спадщини народів світу. Стисло проаналізовано світову історію етноботаніки, яка надала поштовх до поширення цього напряму досліджень у ботанічних закладах України. Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка НАН України став провідною установою з демонстрації експозицій за таким принципом. Увагу приділено відбору методів прогнозу для створення етноботанічних експозицій. Оскільки таких методів багато, наведено принципи та систему їх класифікації. За прийнятою схемою проаналізовано: класичні методи інтродукції рослин, які мають прогностичне значення; непоширені екстраполяційні методи прогнозування; фізіолого-біохімічні та генетичні передумови інтродукції; особливості інтродукційного прогнозування для рослин захищеного грунту; інтерполяційні методи; методи математичного моделювання. Пояснено необхідність створення бази даних щодо методів прогнозування. Наведено алгоритми побудови й основні вимоги до бази даних. Використання "Електронної експертної системи методів прогнозування" надає інформацію про існуючі способи прогнозування та сприяє вибору оптимального з них за конкретних умов проведення інтродукційного експерименту. Практичну реалізацію апробованих авторами зазначених методів та їх модифікацій для створення садів Світу розглянуто у другій частині статті.

В історичній послідовності висвітлено роль і місце наукового прогнозування в інтродукції рослин та ландшафтному будівництві. Розроблені іншими науковцями засади "Загальної прогностики" та її положення прийнято авторами для формування прогностичного апарату інтродукції рослин. Прогноз розглянуто як теоретичну базу та необхідний початковий етап інтродукційного процесу. Науковий напрям з передбачення наслідків переселення рослин остаточно не сформувався, але немає сумнівів у необхідності запровадження прогностичних технологій у ботанічних садах та дендропарках для виявлення адаптаційних можливостей іноземних рослин, які є прикрасою ландшафтів нових для них регіонів. В історичному аспекті розглянуто значення прогнозу адаптаційної здатності рослин у дослідженні природної та культурної спадщини народів світу. Стисло проаналізовано світову історію етноботаніки, яка надала поштовх до поширення цього напряму досліджень у ботанічних закладах України. Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка НАН України став провідною установою з демонстрації експозицій за таким принципом. Увагу приділено відбору методів прогнозу для створення етноботанічних експозицій. Оскільки таких методів багато, наведено принципи та систему їх класифікації. За прийнятою схемою проаналізовано: класичні методи інтродукції рослин, які мають прогностичне значення; непоширені екстраполяційні методи прогнозування; фізіолого-біохімічні та генетичні передумови інтродукції; особливості інтродукційного прогнозування для рослин захищеного грунту; інтерполяційні методи; методи математичного моделювання. Пояснено необхідність створення бази даних щодо методів прогнозування. Наведено алгоритми побудови й основні вимоги до бази даних. Використання "Електронної експертної системи методів прогнозування" надає інформацію про існуючі способи прогнозування та сприяє вибору оптимального з них за конкретних умов проведення інтродукційного експерименту. Практичну реалізацію апробованих авторами зазначених методів та їх модифікацій для створення садів Світу розглянуто у другій частині статті.

Мета роботи - дослідити особливості формування морфологічних структур і механізмів адаптації до нових умов на початкових етапах онтоморфогенезу в листопадних видів роду Rhododendron L., інтродукованих у Національному ботанічному саду ім. М. М. Гришка НАН України; виявити критичні періоди та лімітуючі чинники на різних етапах розвитку їх сіянців за умов первинної культури. Об'єкт дослідження - інтродуковані листопадні види роду Rhododendron (R. albrechtii Maxim., R. canadense (L.) Torr., R. luteum Sweet, R. molle (Blume) G. Don., R. schlippenbachii Maxim., R. vaseyi A. Gray., R. viscosum (L.) Toor.). Дослідження проведено у 2005 - 2017 рр. за умов закритого грунту та на ділянках відділу ландшафтного будівництва Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка за загальноприйнятими методиками. Використовували рекомендації Р. Я. Кондратовича (1981), А. У. Зарубенка (2006), І. М. Кокшеєвої (2009), М. С. Александрової (1986), Л. B. Вегери (2006) та ін. За насінного розмноження досліджених листопадних видів рододендронів за умов ex situ у разі забезпечення оптимальних умов освітлення та вологості в теплиці (проростки, ювенільні та імматурні (однорічні) особини) і відкритому грунті (імматурні, віргінільні та молоді генеративні особини)) на початкових етапах онтоморфогенезу не виявлено критичних періодів. Насіння досаджених видів мало високу схожість (90 - 95 %). Сіянцям було притаманне швидке формування вегетативних органів і прискорене формування генеративної сфери, що сприяло більш ранньому у порівнянні з природними умовами цвітінню та першому плодоношенню (R. canadense, R. luteum, R. motte, R. motte subsp. japonicum, R. vaseyi). Висновки: одержані дані свідчать про природний (без аномальних і критичних явищ) перебіг початкових етапів онтоморфогенезу в усіх досліджених видів рододендронів. Сіянці рододендронів потребують вирощування за умов закритого грунту лише на перших етапах розвитку (проростки, ювенільні та імматурні (3 - 10-місячні) особини). У разі забезпечення оптимальних умов імматурні, віргінільні та молоді генеративні особини задовільно витримують умови відкритого грунту й успішно адаптуються, даючи схоже насіння. Це створює передумови для формування повноцінних гетерогенних штучних популяцій та відбору стійких до умов урбанізованого середовища екотипів.

Наведено відомості щодо історії створення та становлення Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка (НБС) як науково-дослідної установи Національної академії наук України. Показано, що за роки існування НБС досяг значних успіхів у галузі фундаментальних і прикладних досліджень та в еколого-просвітницькій роботі. Висвітлено основні наукові досягнення останніх років у галузі охорони рослин, інтродукції, акліматизації та селекції, збереження і збагачення біорізноманіття, ландшафтного будівництва, алелопатії, медичної ботаніки, біоіндикації та хемосистематики. У НБС започатковано наукові школи, зібрано цінні ботанічні колекції, найбільш унікальні з яких віднесено до об'єктів, які становлять національне надбання. Селекціонерами Саду одержано понад 365 авторських свідоцтв і патентів на сорти рослин. Успішно функціонують 8 наукових відділів, 2 лабораторії та 2 центри колективного користування науковими приладами НАН України. Здійснюється широке міжнародне співробітництво. Започатковано низку нових колекційно-експозиційних ділянок. Столітній ювілей Національної академії наук України НБС відзначає вагомими науковими здобутками, які сприяють зростанню міжнародного авторитету України як демократичної, культурної і науково розвиненої європейської держави.

Мета роботи - дослідити особливості формування морфологічних структур і механізмів адаптації до нових умов на початкових етапах онтоморфогенезу у вічнозелених видів роду Rhododendron L., інтродукованих у Національному ботанічному саду ім. М. М. Гришка НАН України (НБС); виявити критичні періоди та лімітуючі чинники на різних етапах розвитку їх сіянців за умов первинної культури. Об'єкт дослідження - інтродуковані у НБС вічнозелені види роду Rhododendron (R. catawbiense Michx., R. dauricum L., R. degronianum Carrie). Дослідження проведено у 2005 - 2017 рр. за умов закритого грунту та на ділянках відділу ландшафтного будівництва НБС за загальноприйнятими методиками з використанням рекомендацій Р. Я. Кондратовича (1981), А. У. Зарубенка (2006), І. М. Кокшеєвої (2009), М. С. Александрової (1986), Л. В. Вегери (2006) та ін. У разі насінного розмноження досліджених вічнозелених видів рододендронів за умов ex situ, за умови забезпечення базових потреб (освітлення, вологості, температурного режиму, кислотності грунту), на початкових етапах онтоморфогенезу не виявлено критичних періодів. Насіння мало високу схожість (65 - 90 %). За умов первинної культури у НБС сіянці досліджених видів здатні витримувати умови відкритого грунту в зимовий період, починаючи з імматурного вікового стану. Молодого генеративного стану сіянці досягають на 3 - 5-й (R. dauricum) та 6 - 7-й (R. catawbiense, R. degronianum) рік. Усі досліджені види формують плоди та дають схоже насіння. Висновки: за забезпечення необхідних умов досліджені види вічнозелених рододендронів успішно адаптуються, проходять усі початкові етапи онтоморфогенезу, імматурні, віргінільні та молоді генеративні особини задовільно витримують умови відкритого грунту, є досить морозостійкими. У первинній культурі в НБС сіянці цвітуть, плодоносять, дають схоже насіння. Досліджені види є перспективними для використання в озелененні, зокрема м. Київ.

З 28 квітня до 2 травня 2017 р. у Національному ботанічному саду ім. М. М. Гришка пройшов фестиваль "Ландшафтна весна-2017", у межах якого було проведено конкурс садів "Японські мотиви в Ботсаду", конкурси "Діалог з природою" та "Міні-сад", дитячий конкурс "Казкове опудало" та конкурс дитячих малюнків. Було втілено 12 проектів японських садів, 16 проектів міні-садів та 12 проектів арт-об'єктів з природних матеріалів.

Викладено думки щодо ролі геологічних, кліматичних та екологічних змін у формуванні сучасного ареалу видів роду Rhododendron L. Сучасні ареали різних таксонів сформувалися під дією 2-х основних груп чинників: адаптованості організмів до певних природних зон та історії формування ареалу (центри походження, еволюційні зміни, час та напрямки розселення, наявність міграційних коридорів тощо). Більшість видів роду Rhododendron (понад 700 видів) зростають у Східних Гімалаях і південно-східному Тибеті на схилах з дуже глибокими долинами або на гірських хребтах, які утворюють магістралі між материковою Азією та Австралією через архіпелаг - острови Ява, Суматра, Борнео, Нова Гвінея та Філіппіни. Менш чисельні види (близько 200) поширені практично по всій північній півкулі, мають диз'юнктивні ареали або значним чином ізольовані один від одного (Японія, північний захід Північної Америки, Аппалачі, північна Європа і Кавказькі гори). Вважаємо, що під час становлення роду рододендрони були поширені набагато рівномірніше, ніж нині, а їх сучасне поширення спричинене недавніми (за геологічними мірками) змінами клімату - льодовиковим періодом, розширенням і виникненням нових пустель і низин. Концентрація видів рододендронів у Південно-Східній Азії виникла через динамічні процеси гороутворення та створення сприятливих умов для успішного розвитку і процесів видоутворення.

Вивчено фоліарні структурно-анатомічні адаптації 3-х листопадних видів роду Rhododendron L. (R. schlippenbachii Maxim., R. luteum Sweet і R. molle (Blume) G. Don), які природно ростуть у різних екотопах, а культивуються за однакових екологічних умов. Установлено характерні видові ознаки й адаптивні особливості рослин. Усі види добре адаптовані до зростання за умов інтенсивної інсоляції, про що свідчать структурні ознаки палісадного мезофілу листків. Листки R. schlippenbachii найменше пристосовані до активного регулювання газообміну (наявність дуже великих міжклітинників у губчастій тканині й тонкостінні клітини епідерми). У листках R. luteum і R. molle оптимізовано водний баланс шляхом розвитку структур, які утримують воду (щільне розташування клітин губчастої тканини, товсті тангенціальні стінки епідермальних клітин, товстий шар у кутикули, продукування ефірних олій).

Вивчено фоліарні структурно-анатомічні адаптації 2-х вічнозелених видів роду Rhododendron L. - R. ponticum L. та R. searsiae Rehder & E.H. Wilson. Ці рододендрони зростають y різних природних ареалах, приурочені до гірських екотопів різної висотності, але характеризуються однаковою морозо- та зимостійкістю. Визначено найхарактерніші адаптивні структурно-фоліарні та діагностичні ознаки видів. Товстий листок, багатошаровий мезофіл, розвинена палісадна паренхіма, двошарова адаксіальна епідерма, виражена кутикула, потовщені зовнішні стінки епідерми належать до комплексу ксероморфних ознак і свідчать про здатність R. ponticum витримувати інтенсивну інсоляцію. Пухка, з великими міжклітинниками губчаста тканина, невеликий коефіцієнт палісадності, різні за розміром (широкі або вузькі) клітини палісадної тканини, слабко розвинена коленхіма, відсутність трихом та дорзовентральний мезофіл указують на гігроморфність, що разом з великими розмірами листків пояснює неспроможність R. ponticum зростати за посушливих умов. Подібна анатомічна будова листків притаманна також R. searsiae. Листки добре адаптовані до інтенсивної інсоляції, а їх анатомічна будова є виявом гігроморфозу, що свідчить про зростання виду за умов з добре зволоженими субстратом і повітрям. Захисні структури від надмірної транспірації виявлено в обох видів: двошарову епідермальну тканину, пельтатні залозисті лусочки, розвинену кутикулу і товстостінну епідермальну тканину. Ці структури зумовлюють стійкість видів до від'ємних температур. Ознаки анатомічної будови листків можна використовувати для визначення видів у вегетативному стані.

Вивчено фоліарні структурно-анатомічні адаптації 2-х постійнозелених видів роду Rhododendron L. - R. dauricum L. та R. kaempferi Planch. За природних умов ці рододендрони приурочені до різних екотопів і відрізняються за морозо- та зимостійкістю. Описано анатомічні характеристики листків. Установлено характерні видові ознаки й адаптивні особливості рослин. Виділено діагностичні та адаптивні структурно-фоліарні ознаки кожного виду. Досліджені види мають подібну анатомічну будову листків (виражена мезоморфність, дорзовентральний мезофіл, слабко розвинена палісадна паренхіма, близькі значення коефіцієнта палісадності, виражені міжклітинники, абаксіальне розташування продихів, дуже слабко розвинена механічна тканина, незначна кількість друз оксалату кальцію). Обидва види пристосовані до існування за гумідних умов. R. kaempferi у порівнянні з R. dauricum менш пристосований до функціонування за несприятливих умов. Комплекс захисних ознак у листках R. dauricum є більшим (значна товщина листків, дво- або тришарова палісадна паренхіма, великий коефіцієнт палісадності, потовщені стінки клітин епідерми, велика кількість пельтатних залозистих лусок на абаксіальній поверхні). Анатомічні особливості листків, разом з їх здатністю скручуватися в трубку в зимовий період, сприяють існуванню R. dauricum за умов континентального клімату і збільшенню його природного ареалу у порівнянні з R. kaempferi.

Аналіз старовинних польськомовних джерел про монастирі піарів на Волині надав змогу встановити, що при кожному з 3-х монастирів - у м. Дубровиця (Рівненська обл.), м. Любешів (Волинська обл.) та м. Межирич Корецький (нині с. Великі Межиричі на Рівненщині) - у XVII - XIX ст. функціонували ботанічні сади. Для ботанічного саду при монастирі піарів у м. Любешів установлено точну дату заснування - 1730 р.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е5 е(4УКР) л615

Рубрики:

Ботаніка

Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.925.21 Eri

Рубрики:

Ericales

Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П278.89

Рубрики:

Інші декоративні рослини

Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено концепцію створення лабораторії екології та захисту рослин у НБС ім. М. М. Гришка НАН України. Висвітлено напрями роботи, започатковані в ботанічному саду, і перспективи розвитку досліджень з екології та захисту рослин.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.926.21 Hip*33 + Е50*334.2 + П382.5-4

Рубрики:

Sapindales

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.925.21 Eri*60 + Е522.925.21 Eri*22

Рубрики:

Ericales

Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П271 + П382.9-459

Рубрики:

Озеленення міст, промислових майданчиків, будівель, госпіталів, шкіл, спортивних споруд

Інші листяні породи

Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ